У Золотоноші на Черкащині можуть закрити центральну районну бібліотеку. Ця новина схвилювала багатьох, хоч остаточне рішення про закриття закладу ще не прийнято.

Усе впирається в нестачу коштів. Як пояснює директор бібліотеки Галина Безкровна, бюджети громад нині спрямовано на утримання сільських закладів, а районний кошторис, який досі непогано фінансував центральну районну бібліотеку, через брак коштів втратив такі можливості. Рішення про подальшу долю бібліотеки готуються прийняти за столом переговорів між представниками районної та міської рад. Частину книжкових фондів, які становили понад 53 тисячі примірників, інформують працівники бібліотеки, уже роздають у села. Хоч фахівці вважають недоцільним розпорошення фондів, які багато років збирали. До речі, формувало їх не одне покоління бібліотечних працівників, адже цьому закладу вже більш як 100 років.

Районна влада називає цей процес «розцентралізацією бібліотечного фонду по сільських бібліотеках». Торік у бібліотеки вже відібрали перший поверх, скоротили штат працівників. А питання про доцільність утримання закладу останніми роками виникає щоосені. Дехто киває на те, що, мовляв, більшість читачів бібліотеки — з міста, тому немає сенсу району фінансувати цей заклад. З іншого боку, чому б місту не підсобити районній бібліотеці? Однак як пояснив Золотоніський міський голова Віталій Войцехівський, місто може, згідно з Бюджетним кодексом, фінансувати тільки об’єкти, які перебувають у нього на балансі. Передавати ж заклад місту ніхто в районі не поспішає, хоч, за словами очільника міської громади, кошти на утримання бібліотеки в місті знайдуться.

Багато читачів у розпачі від такої ситуації, адже бібліотека стала визнаним центром не тільки в культурному житті, а й в усьому інформаційному просторі району. Золотонісці, серед яких ті, хто працював із друкованим словом, передаючи з покоління в покоління любов до книжки, й ті, хто тільки розпочинає життєвий шлях, дуже занепокоєні цією незрозумілою ситуацією. Хтось намагається шукати причини в спробах віджати приміщення бібліотеки, розташоване у вигідному місці, хтось бачить їх у процесах утворення нових об’єднаних територіальних громад. Приміром, завідувач відділу історії краю обласного краєзнавчого музею Сергій Ганницький вбачає причину невизначеності з бібліотекою в нерозумінні значення для громад самої інституції, покликаної згуртовувати громадян у їхньому прагненні до вдосконалення суспільства.

Адже чим стала бібліотека в ХХІ столітті? Під тиском змін у суспільстві вона перестає бути сакральним сховищем книжок і перетворюється на багатофункціональний простір. Такі процеси можемо помітити, спостерігаючи за найкращими бібліотеками в нашій країні й за кордоном. Кожен такий культурний осередок стає відображенням району, в якому розташований, і запитів його жителів.

Нині, попри існування в Україні досить розгалуженої мережі публічних бібліотек, далеко не всі з них стали відкритими для громадян. Але є серед них багато таких, які адаптуються, розвиваються і поступово перетворюються на справжні центри спільнот. Такою стає й Золотоніська центральна районна бібліотека — одна з найкращих в області.

Важливо усвідомлювати, що публічна бібліотека належить кожному з нас, це спільний простір, який розвивається за рахунок участі громади, а не лише бібліотекарів. Тому невизначеність із долею бібліотеки не тільки непокоїть, а й дратує місцевих жителів, які вже, попри скрутне економічне становище, самі пропонують матеріальну допомогу книгозбірні.