Хоч загалом споруда колишнього Англійського клубу перебуває в цілком пристойному стані й перепрофілювання її під щось некультурне не передбачається. Втім, говорити про виразні перспективи відродження Музею морського флоту не випадає. Коли морські експонати повернуться до рідних стін, сказати важко. Навесні їх перевезли з однієї тимчасової локації — Одеського морвокзалу — до іншої, також тимчасової.

Коли на території морського вокзалу почали робити ремонт для створення єдиного митного простору, морські старожитності спрямували до спорідненого закладу — музею морського порту ім. Де-Волана. Це компромісне рішення директор погорілого музею Людмила Бондаренко вважає цілком прийнятним і дякує портовикам та колегам, які потіснилися, щоб дати притулок уцілілим реліквіям.

Чи не наймальовничіші експонати музею — моделі вітрильників. Фото автора

«Тут навіть зручніше, комфортніше, — каже Людмила Бондаренко. — Недалеко фондосховище, і це дає змогу розгортати тематичні покази». Ще один плюс — не треба додаткових витрат на оренду приміщення, комунальні платежі та охорону. Музей на це просто не має грошей.

Директор музею ім. Де-Волана Ольга Севастьянова вважає, що музею морського флоту тут не місце. У тому сенсі, що його скарби варті значно більших площ і масштабнішого представлення. Того, що він мав у допожежний період.

У 2013 році здавалося, що музей ось-ось запрацює у звичному режимі і явиться світу в оновленому вигляді. Тодішня обласна влада перевела його на баланс облради, до роботи залучили швейцарського дизайнера Гуго Шера та фахівців з Німеччини. Однак 2014-го відродження музею знову поставили на паузу.

М’яч все ще перебуває на полі обласної влади, та, схоже, не надовго. Голова Одеської облради Анатолій Урбанський каже, що область активно передає одеські пам’ятки архітектури у відання міськради, зокрема 11 вже мають такий статус. Будівлю Музею морського флоту було вилучено з цього переліку з огляду лише на необхідність глибше опрацювати деякі технічні питання, зокрема стосовно землі.

При цьому посадовець зауважує, що обласна влада не самоусувається від участі в долі музею: «Не маючи змоги самостійно профінансувати ремонтні роботи, ми звернулися по допомогу до Асоціації морських пор?тів України, в бюджеті розвитку якої буде рядок про субвенцію обласній раді». Голова асоціації Андрій Амелін запевняє, що це державне підприємство охоче допомогло б музеєві. Та рішення про це може ухвалити Кабмін: «Якщо обласна рада звернеться до уряду із проханням надати певну суму на ремонт приміщення і це буде підтримано, ми залюбки допоможемо».

Анатолій Урбанський каже, що мав розмову із Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом на цю тему, «всі сторони згодні, всі справді хочуть це зробити». Справа, однак, за малим: подбати нарешті, щоб бажання збіглися з можливостями.

ДОВІДКА «УК»

Музей морського флоту в Одесі відкрили 1965 року в старовинному приміщенні Англійського клубу, збудованому 1842 року архітектором Торрічеллі. Музей становить єдиний архітектурний комплекс зі славетною Одеською оперою. Наприкінці квітня 2005 року музей зазнав великих втрат через пожежу. Тоді вогонь знищив дах та перекриття на площі майже 1200 квадратних метрів. 300 моделей суден, що служили окрасою експозиції, постраждали не стільки від вогню, скільки від води. 70% цієї стендової флотилії потребують реставрації.

Загалом же у фондах музею майже 70 тис. одиниць зберігання. Тут і багата нумізматична колекція, і добірка книжок особливої історичної та поліграфічної значущості. Найстарішу з них датовано 1711 роком. Є й морське зібрання законів від 1724-го, яким не можуть похизуватися навіть музеї Санкт-Петербурга.