У Гуті на Івано­Франківщині відбулося перше пленарне засідання Карпатського саміту. Україна започаткувала Карпатську інтеграційну ініціативу для поглиблення співпраці з країнами, що їх об’єднують гори Карпати.

Разом із Президентом України Володимиром Зеленським у зустрічі взяли участь: Президент Румунії Нікушор Дан, Президент Сербії Александр Вучич, Прем’єр­міністр Польщі Дональд Туск, голова Федеральної ради Австрії Крістіна Шварц­Фукс, перший віцепрезидент сенату Чехії Їржі Драгош і державний секретар Міністерства закордонних справ та європейських питань Словаччини Марек Ешток. Президент України подякував учасникам саміту за приїзд і наголосив, що кожен такий візит у нашу країну та участь у спільних ініціативах — це завжди підтримка наших людей, держави й загалом Європи в час війни. Перша зустріч у новому форматі — це Карпатська вісімка, що об’єднує Україну та Австрію, Польщу, Румунію, Сербію, Словаччину, Угорщину, Чехію.

«Це дуже серйозний початок руху, який має ще більше зблизити наші країни й створити на рівні Європейського Союзу ще один сильний елемент взаємодії: безпека, енергетика, значне розширення логістики, транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад», — сказав Президент.

За словами глави держави, Карпати — це не лише прекрасний регіон, а й важлива частина сили наших країн та Європи, яка об’єднує держави через транспортні маршрути.

«Вони мають критичне значення для наших країн. Тут, у Карпатському регіоні, також розташовані наші стратегічні газові сховища — одні з найбільших у Європі», — додав Володимир Зеленський.

Президент наголосив, що Карпати — важливий гірський європейський регіон з унікальною складною структурою кліматичних, інфраструктурних та інституційних проблем, які часто можна подолати лише разом.

«Нам потрібні кращі транспорт і логістика. Нам потрібно більше спроможностей для перевезення великих обсягів вантажів. Нам потрібно швидше модернізувати наші дороги та залізниці. Нам потрібна військова мобільність, яка покращуватиме наші оборонні спроможності. Нам потрібно більше сховищ, більше відновлюваної енергетики, розвиток критично важливих мінеральних ресурсів регіону, міцніші торговельні зв’язки та тісніша виробнича співпраця. Нам потрібно будувати більше інтерконекторів між нашими енергосистемами», — акцентував глава держави.

Він додав, що в економічній частині саміту візьмуть участь майже 550 представників бізнесу, підготовлено інвестиційні й торговельні угоди на мільярд євро в галузях енергетики, логістики та інфраструктури, а також кроссекторальні угоди. Буде представлено майже 100 бізнес­проєктів від усіх країн­учасниць на 40 мільярдів євро.  За словами Президента, економічне зростання в Карпатському макрорегіоні може бути вдвічі швидшим, ніж у середньому по Євросоюзу.«Будемо працювати, щоб зробити на рівні Євросоюзу особливу карпатську макростратегію, і це дасть змогу залучити більше європейських коштів для підтримки країн та громад Карпат. Важливо, щоб політика Євросоюзу для згуртованості в Європі, для реальної підтримки регіонів і громад завжди отримувала увагу та ресурси», — сказав Володимир Зеленський.

Президент Румунії наголосив, що важливо розвивати академічні обміни для студентів і професорсько­викладацького складу для поглиблення міжособистісних контактів і взаєморозуміння.

«Вважаю, що цей формат важливий для зміцнення добросусідських відносин між усіма нашими країнами. Наші країни належать до тих, чиї економіки зростають значно швидше за середній показник у Європі. І головне питання — як масштабувати це зростання, адже в економіці масштаб має значення», — додав Нікушор Дан.

Президент Сербії зазначив, що посилення співпраці в Карпатському регіоні — важливий напрям для його країни, і закликав розвивати бізнес­зв’язки та економічну співпрацю. 

«Наш товарообіг з Україною цього року зріс майже на 42%. І надалі зростатиме. Думаю, що ми повинні обговорювати електроенергетичні інтерконектори, системи передачі електроенергії, газопроводи, нафтопроводи та все інше, що необхідно в сучасному світі. Це конструктивний спосіб розв’язувати такі питання. Думаю, що за умови залучення більшої європейської підтримки ми всі зможемо отримати користь від цих програм», — сказав Александр Вучич.

Дональд Туск наголосив, що його візит — це вияв солідарності його країни з Україною, і оголосив про вагомий пакет підтримки для України від Польщі. Він акцентував, що одним з підсумків цієї зустрічі може стати зміцнення спільної стійкості — соціальної та інфраструктурної.

«російські атаки вже досягають інфраструктури поблизу кордонів Європейського Союзу та НАТО. 13 вересня поблизу польського кордону, а саме біля пункту пропуску «Дорогуськ — Ягодин», росіяни здійснили дронову атаку. Ми повинні прагнути обмежити й усунути такі загрози, продовжуючи чинити тиск на росію, щоб вона припинила війну. Мир прийде не через поступки, а через підвищення ціни війни для москви», — зазначив Прем’єр­міністр Польщі.

Голова Федеральної ради Австрії зокрема від імені австрійського Прем’єр­міністра засудила російські атаки й запевнила в подальшій підтримці України. За її словами, Австрія готова працювати над відбудовою України.

«Карпати об’єднують наші країни та регіони. Вони мають значний потенціал для тіснішої транскордонної співпраці, зокрема в таких галузях як транспортне сполучення, місцевий розвиток та економічна взаємодія. Економічний форум стане хорошою можливістю, щоб визначити конкретні проєкти і продемонструвати економічний потенціал поглиблення співпраці в Карпатському регіоні», — сказала Крістіна Шварц­Фукс.

Перший віцепрезидент Сенату Чехії зазначив, що участь чеських компаній у відбудові українських міст і громад може дати користь не лише Україні, а й усьому Карпатському регіону. Він додав, що Карпатський регіон — це не периферія Європи, а стратегічний простір для взаємних можливостей.

«Досвід України у підтриманні критично важливої енергетичної інфраструктури в надзвичайно складних умовах може стати цінним уроком для всіх наших країн. Посилення транскордонної інфраструктури, диверсифікація енергетичних систем і поліпшення регіональної взаємопов’язаності зроблять усю Центральну Європу більш стійкою», — переконаний Їржі Драгош.

Державний секретар Міністерства закордонних справ та європейських питань Словаччини, який узяв участь у зустрічі через брак можливості в Прем’єр­міністра Роберта Фіцо долучитися до неї, назвав новий формат діалогу основою для подальшої співпраці. 

«Моя присутність — вияв солідарності з Україною. Ми готові ділитися нашим досвідом з Україною, підтримувати її на шляху до Європейського Союзу. Вважаю, що ця платформа також надзвичайно корисна в межах мирної ініціативи», — сказав Марек Ешток.

Форум для регіонального діалогу

Карпатська інтеграційна ініціатива — це міжнародний форум для регіонального діалогу та економічної співпраці. Платформу створено для залучення європейських інвестицій у розвиток прикордонної логістики й гарантування гуманітарної та енергетичної безпеки.

Підсумок першого Карпатського саміту (C8) — створення постійної політичної платформи для діалогу лідерів країн Карпатського регіону; схвалення спільної декларації лідерів із закликом щодо подальшого опрацювання ініціативи про започаткування макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат EUSCARP; залучення представників урядів, регіонів, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та експертного середовища до напрацювання змістовного бачення майбутньої EUSCARP.

Країни Карпатського регіону мають значний потенціал співпраці в оборонній, енергетичній, транспортній галузях, який має сприяти реальному економічному зростанню, інвестиціям та новим робочим місцям. Про це заявив Президент України на форумі. Захід об’єднав майже 1400 учасників із 25 країн світу, зокрема всіх держав Карпатської ініціативи. Серед них понад 800 представників центральних урядів, регіональних адміністрацій та місцевого самоврядування. Бізнес представили майже 400 компаній з усіх країн Карпатської вісімки (С8). Інвестиційний портфель форуму — 95 проєктів на понад 42,5 мільярда євро в енергетиці, промисловості та виробництві, інноваційних технологіях, транспорті й логістиці, інфраструктурі та нерухомості, агропродовольчому секторі, охороні здоров’я і будматеріалах. Серед них 55 проєктів на 8 мільярдів євро з Карпатського регіону України.

За словами Володимира Зеленського, це перший саміт такого масштабу для регіону.

«Цей регіон дуже змінився за роки війни. Те, що колись вважалося переважно прикордонним регіоном, стало дійсно важливою базою для логістики, енергетики та промисловості», — наголосив Президент.

Володимир Зеленський зауважив, що важливо залучити більше інвестицій, зміцнити промисловість, створити нові можливості для всього регіону та посилити його на тлі вкрай агресивної політики росії.

«Більше безпеки. Міцніші енергетичні зв’язки. Кращі дороги, залізниці й, звісно, порти. Безпека завжди залежить від нашої здатності працювати разом: коли наші системи пов’язані й наші країни співпрацюють, наш захист також стає міцнішим», — наголосив Володимир Зеленський.

За його словами, майже половину інвестиційного портфеля становить енергетика, і саме ця галузь має стати одним із головних внесків Карпатського регіону для Європи.

«Сонячна та вітрова енергетика. Накопичення енергії. І нові інтерконектори. І наші великі підземні газосховища. Також пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», — наголосив Президент.

Глава держави зазначив, що реалізація таких проєктів сприятиме досягненню енергетичної незалежності від росії.

За словами Володимира Зеленського, важливо розвивати логістику та промисловість: створювати транспортні коридори, логістичні хаби, термінали, центри переробки та зберігання, а також нові виробництва.

«Війна дуже чітко довела: коли автошляхи, залізниці й порти сусідніх країн працюють у взаємодії, торгівля може тривати навіть у найсуворіших, найважчих умовах. Тож нам потрібно перетворити цю стійкість на сталу інфраструктуру — не тимчасове рішення на час війни», — наголосив Президент.

Він зауважив, що карпатські регіони та громади мають реально долучитися до цієї роботи.

«Гірські громади часто стикаються з однаковими проблемами: дороги, навколишнє середовище, демографія та розвиток. І це проблеми, які жодна столиця не здатна подолати самотужки. Саме тому співпраця між регіонами й громадами має таке велике значення», — акцентував Володимир Зеленський.

Потенціал з орієнтиром на ЄС

За словами Президента, Україна бачить готовність Євросоюзу підтримувати Карпатський регіон.

«Карпатський регіон природним чином поєднує три інші європейські макрорегіони: Балтійський, Альпійський і Дунайський. І тут, у Карпатах, сходяться основні торговельні, енергетичні та оборонні маршрути східної частини Європи. Крім того, цей регіон має пряме сполучення з півднем Європи», — зазначив Володимир Зеленський.

Він наголосив, що Карпатський регіон також став важливим осередком оборонного виробництва та галузей, що забезпечують сучасну оборону, і ця роль лише зростатиме. Президент зауважив, що співпраця в Карпатському регіоні сприяє наближенню України до Європейського Союзу.

«Що тісніше наші регіони, бізнес і громади співпрацюють тут, то більше Україна інтегрується у практичне життя Європейського Союзу. Уся ця співпраця має приносити реальне економічне зростання, реальні інвестиції та реальні робочі місця», — наголосив глава держави.

Президент Румунії зазначив, що країни, представлені на форумі, мають масштабувати економічну співпрацю та фактично створити спільний ринок у регіоні.

«Нам, представникам державної влади, треба зробити дві речі. По­перше, пов’язати наші країни дорогами, енергетичними мережами, щоб з’явилася спільна енергетична мережа. По­друге, нам треба збільшити рівень довіри. Компанії з однієї країни могли б вести підприємницьку діяльність і укладати угоди в іншій. Політичні зустрічі, які ми провели, — це вже ознака того, що в нас є довіра одне до одного», — зазначив Президент Румунії.

Відеозвернення до учасників форуму записала Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що Карпатський регіон посідає особливе місце в Європі та має великий потенціал, бо саме там формується європейське майбутнє України.

«Саміт — важливий крок у напрямі справді спільного бачення регіону. І особливо я рада тому, що підприємства, а також молодь є в серці Карпатської ініціативи, оскільки ця робота найбільше стосується розбудови спільного майбутнього. Є спільні виклики, які ми маємо долати, щоб наші підприємства та громадяни процвітали», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

На форумі було представлено спеціальну EXPO­зону зі стендами кожної з восьми країн Карпатського регіону. Президенти України та Румунії поспілкувалися із представниками бізнесу, компаній і підприємцями, які демонстрували інвестиційні спроможності регіону. Зокрема, дев’ять українських компаній представили проєкти в енергетиці, промисловому виробництві, транспорті й логістиці та агропродовольчому секторі.

Цілісний економічний простір 

Прем’єр­міністр Сергій Корецький взяв участь у першому Саміті Карпатської вісімки C8, який на Івано­Франківщині відкрив Президент України.

«Це новий формат дипломатичної, економічної та регіональної співпраці, започаткований Президентом. Він об’єднує Україну, Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію, Чехію, Австрію та Сербію, — зазначив очільник українського уряду. — Важливо, щоб C8 став постійним форматом взаємодії та працював на розвиток усього Карпатського регіону. Працюємо, щоб ці кілька днів дали конкретні домовленості, нові можливості для української економіки, безпеки та посилили зв’язки з нашими сусідами».

На Карпатському економічному форумі було представлено понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів з усіх країн C8 — в нафтогазовому секторі та енергетиці, інфраструктурі та культурній галузі — на загальну суму понад 1 мільярд євро.

«Наступний крок — перейти до їх реалізації, — зазначив Сергій Корецький. — Говоримо про Карпати як про цілісний економічний простір — разом із представниками урядів, регіонів і громад країн C8, бізнесу та міжнародних фінансових інституцій».

Прем’єр­міністр наголосив, що Україна, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Чехія, Австрія та Сербія разом формують економіку, пов’язану спільними виробничими ланцюгами, енергетикою, транспортними маршрутами та зв’язками між регіонами й громадами.

«Наше завдання — масштабувати цю співпрацю, — підкреслив очільник українського уряду. — Маємо зосередитися на трьох напрямах: розвитку торгівлі та взаємних інвестицій; залученні великого міжнародного капіталу через спільні регіональні інвестиційні платформи; участі країн C8 у відбудові України як спільному економічному проєкті для всього регіону».

Прем’єр­міністр зазначив, що для цього Карпатам потрібна власна стратегічна рамка — за прикладом інших макрорегіонів ЄС. 

«Тому мета Карпатської інтеграційної ініціативи — започаткування макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат. Тож разом з партнерами працюватимемо над її наповненням», — сказав Сергій Корецький. 

Прем’єр­міністр відвідав інвестиційну EXPO­зону Карпатського економічного форуму, де представлено національні павільйони всіх країн C8 та інвестиційні проєкти кількох десятків компаній.

Українські компанії презентують проєкти у чотирьох провідних напрямах: енергетиці, промисловому виробництві, транспорті й логістиці та агропродовольчому секторі. Зокрема це сонячна й вітрова генерації, нові виробництва, переробка та зберігання продукції.

«Усе це — бізнес, який продовжує працювати, інвестувати й розвиватися під час війни та за цей період набув унікального досвіду», — наголосив очільник уряду.

Загалом форум зібрав майже 1400 учасників із 25 країн світу та 400 компаній.

«Розраховуємо, що цей форум допоможе українським компаніям знайти нових партнерів для реалізації їхніх проєктів і посилить співпрацю між регіонами C8», — висловив сподівання Сергій Корецький.