Сумщина належить до областей, в економіці яких помітну роль відведено лісовому господарству. Аукціони з продажу необробленої деревини тут стали традиційними, а виручені кошти активно працюють як на лісогосподарські підприємства, так і бюджети різних рівнів. Однак останнім часом у цій сфері зафіксовано порушення чинного законодавства. Які саме і чому вони стали можливими, кореспондентові «УК» розповів заступник директора Сумиагропромбіржі Олег ШЕСТАК.

Заступник директора Сумиагропромбіржі Олег ШЕСТАК— Олеже В’ячеславовичу, охарактеризуйте, будь ласка, загальну ситуацію на ринку реалізації необробленої деревини Сумщини, участь у проведенні аукціонів Сумиагропромбіожі та їхні результати.

— Сумиагропромбіржа має значний досвід проведення аукціонів з реалізації необробленої деревини. Головна їхня особливість — відкрита і публічна схема, чесна конкуренція, що повністю відповідає недавно запровадженій системі ProZorro. У наших торгах можуть брати участь усі зацікавлені в придбанні цієї продукції. Звісно, перемагають ті, хто запропонує найвищу ціну — так лісогосподарські підприємства одержують кошти для розвитку, а бюджети — додаткові надходження. 

Увесь хід торгів, його результати, іншу інформацію оперативно відображено на сайті біржі, на який можуть зайти не тільки учасники аукціонів, а й будь-хто, кому цікаві перебіг і результати продажу. Це європейська практика роботи, яка запобігає будь-яким проявам корупції чи зловживань.

Лише нинішнього року ми провели три аукціони, під час яких вартість реалізованої продукції становила майже 195 мільйонів гривень. І лише за рахунок підвищення ціни, яку пропонували покупці, бюджет додатково одержав майже 10 мільйонів. Це велика сума, якщо врахувати не тільки колосальну підтримку лісівників, а й наповнення бюджетів.

Оскільки мова зайшла про економічну вигоду, наведу й інші дані. Під час продажу та передачі в оренду земельних ділянок (протягом восьми років відбулося понад 850 торгів) ціни зросли на 33 відсотки (!). Іншими словами, кожна тисяча гривень приросла ще на 333. Ось який важливий резерв використовує Сумиагропромбіржа, поставивши його на службу всій громаді.

— Які підприємства беруть участь у деревних аукціонах і скільки учасників бажають купити в них продукцію?

 — Переважно Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства і Сумське обласне комунальне агролісгоспне підприємство «Сумиагроліс».

Стосовно учасників, то останнім часом зафіксовано активний сплеск інтересу до закупівлі саме необробленої деревини, що пов’язано з підвищенням курсу долара. Якщо кілька років тому надходило не більш як 80—100 заявок, то нині їх кількість перевищує 200. Це межує з ажіотажем…

— …яким можуть скористатися спритники і всілякі ділки від торгівлі.

— Саме так. Порівняно недавно в області з’явилася товарно-сировинна біржа «Сумська ресурсна біржа», засновниками якої є відомі в області переробники деревини. Створивши свою кишенькову Сумську обласну організацію деревообробного та меблевого виробництва, разом із біржею вони намагаються розподіляти необроблену деревину між своїми. Роблять це під виглядом електронних торгів з елементами аукціону, в яких брати участь мають право тільки вони — решті вказують на двері.

Це відверте і цинічне порушення нинішнього законодавства. Сьогоднішній ринок регулює один документ — Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затверджене наказом Держкомлісгоспу України 19 лютого 2007 року №42 «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини».

У ньому чітко виписано правила — рівність усіх учасників без обмежень та прозорість. Решта — від лукавого або ж від корупції.

Щодо Сумської ресурсної біржі, яка днями провела торги, то про результати ніхто, крім ними створеної організації роботодавців деревообробного та меблевого виробництва, не може дізнатися. Інформація  за сімома замками — і квит. 

Деяких потенційних покупців ця біржа не допустила до участі в аукціоні, бо вони чужі. Серед таких ТОВ «Цунамі» з Волині, яке є постійним учасником аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на всій території України. А ось у Сумах їм відмовили з єдиної причини — не свої. 

Такий поділ справді порушує законодавство про захист економічної конкуренції. Тож товариство з Волині подало заяву до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оскільки потерпіло від протиправних дій посадових осіб ТСБ «Сумська ресурсна біржа».

—  Як ви вважаєте, чому новоявлені біржовики вдалися до такого методу?

— Причина одна: вони не в змозі конкурувати на рівних паритетних засадах з іншими учасниками ринку, які пропонують лісівникам значно вищі ціни. А за зачиненими дверима можна і домовитися. Про що саме — не беруся уточнювати, оскільки там усе вирішують кулуарно, за участі певного кола людей. Навіть на сайт біржі зайти не можна — інформація тільки у власних «Кабінетах клієнтів».

Але то небезпечна гра. Бо каламутні корупційні схеми під час реалізації необробленої деревини — пряма загроза державній економіці. Оцінку таким діям повинні дати не тільки в АМКУ, а й правоохоронці.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОВІДКА «УК»

Сумську товарну біржу «Сумиагропромбіржа» зареєстровано  1998 року як структуру для проведення прозорих і відкритих торгів. З 2005-го тут регулярно відбуваються аукціони з продажу необробленої деревини, з 2008-го — з продажу та передачі в оренду земельних ділянок. За цей час зареєстровано понад тисячу аукціонів, завдяки яким продавці продукції і товарів та бюджети різних рівнів одержали мільйони гривень.

ДОСЬЄ «УК»

Олег ШЕСТАК. Народився 1985 року. Закінчив Сумський держуніверситет. Працював головним економістом Фонду розвитку АПК Сумської області, директором комунального підприємства «Сумське міське бюро нерухомості». З 2008 року — заступник директора Сумиагропромбіржі.