Місто Середина-Буда — крайня північно-східна точка на географічній карті України, відстань від Сум майже 200 кілометрів. Однак це не впливає негативно на роботу тамтешнього лісового господарства, а швидше навпаки: колектив надзвичайно згуртований, мобільний, професійний. А очолює його справжній майстер лісової справи, який нещодавно відзначив три ювілеї: чверть століття роботи в лісовій галузі, десятиліття на чолі колективу і круглу дату від дня народження.
Про сьогодення і перспективи підприємства — одного з лідерів в області й Україні — читачам «УК» розповідає директор Середино-Будського лісгоспу Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр ПЛУЖНИКОВ.
— Олександре Миколайовичу, з огляду на вашу трудову біографію ви належите до тих, про кого кажуть: де народився, там і знадобився.
— Авжеж, це про мене. За межами району ніколи і ніде не працював, тож у своєму рідному поліському краї знаю кожну травину, кожне дерево чи лісосмугу.
— Чим Середино-Будський лісгосп відрізняється від інших. Які його особливості?
— Навіть назва в нього звучна, неповторна, бо ніде нема такого міста і лісгоспу. А особливостей-принад маємо кілька, нам їх не позичати. Наприклад, маємо єдиний у системі управління фізкультурно-оздоровчий комплекс, який облаштували сім років тому в одному зі старих господарських приміщень. Там є тренажери, бігові доріжки, тенісний стіл, інший спортивний інвентар, сучасному спортивному обладнанню може позаздрити навіть профільний спортивний комплекс. Працівники лісгоспу та члени їхніх сімей можуть безкоштовно відвідувати його в будь-який зручний для них час, адже центральна садиба лісгоспу відкрита цілодобово.
Є в нас свої спортивні традиції. Щороку в лютому проводимо турнір із настільного тенісу на кубок директора лісгоспу. Виступаємо також на обласних спортивних заходах, зокрема, спартакіаді з лісівничого багатоборства, яку щорічно проводить обласна профспілка в переддень професійного свята — Дня працівника лісу.
На території центральної садиби власними силами облаштували відомче житло для молодих спеціалістів, турбуємося про виробничі умови — у боксах тепло й затишно, облаштовано сучасні побутові кімнати тощо.
Свого часу я очолював профспілковий комітет лісгоспу й добре знаю про всі проблемні питання, які ніколи не відкладаємо, а обов’язково розв’язуємо.
Перефразовуючи відомий вислів, наголошу: вміємо не тільки займатися спортом і відпочивати, а й результативно працювати. Наведу лише два показники: платежі лісгоспу до бюджетів різних рівнів становлять приблизно 40% загального обсягу реалізації продукції та майже 60% в бюджеті місцевої територіальної громади. Це непросто, однак економічна складова для нас особливо важлива.
— Щоб бути на економічному плаву, потрібно насамперед постійно модернізувати виробництво, зокрема для поглибленої переробки деревини. Свого часу в лісгоспі встановили нові сушильні камери, застосування яких істотно поліпшило фінансову ситуацію.
— Раніше наше підприємство щомісяця експортувало близько 400 м³ обрізних пиломатеріалів. Продукція якісна, завжди має попит. Але, порівнявши її ціну із сухим пиломатеріалом, зрозуміли, що удосконаливши переробку, матимемо прибуток. Тому встановлення сушильної камери було продиктоване саме ринковими вимогами.
Першу камеру LUKA встановили у 2015 році. Інвестовані кошти окупилися вже за рік, згодом придбали ще одну в польського виробника.
Сухий пиломатеріал конкурентоспроможний на європейському ринку. Основні експортні позиції — брус і дошка, які відправляють до Туреччини, Китаю, Кореї, Індії, інших країн. Окрім експорту, сушильна камера істотно розширила наші можливості в поставці пиломатеріалів для внутрішніх споживачів. Налагодили виробництво столярних виробів — дошки для підлоги, облицювальної дощечки, випускаємо пелети.
Побудували два цехи переробки деревини, де встановили сучасне деревообробне обладнання, механізували навантажувальні та розвантажувальні роботи, ввели в експлуатацію 30 кілометрів лісових доріг.
З-поміж будівельних новинок — котельня на альтернативному паливі, а саме тирсі — з двома водогрійними котлами КВМ — 0,82, що дає змогу опалювати всі приміщення центральної садиби. Згодом модернізували цехи переробки деревини. У конторах всіх лісництв зробили якісні ремонти — їм можуть позаздрити навіть деякі обласні та столичні офіси.
Купуємо нову техніку, дбаємо про охорону лісу від пожеж, хвороб та самовільного вирубування, встановили вежі відеоспостереження, діє рейдова бригада. Ось із таке наше загальне виробниче полотно.
— Олександре Миколайовичу, ваш трудовий стаж лісівника розпочався 1996 року, в якому ухвалено Конституцію України…
— Справді, символічний збіг, тим паче днями святкуватимемо цю знакову дату в житті нашої країни. Конституція — багатогранний документ, але хотів би виокремити положення про право на працю та гідний заробіток.
Так ось: у нас з початку цього року середньомісячна заробітна плата становить 15341 гривню, що на 5762 більше відповідного минулорічного показника, працівники мають повний соціальний пакет гарантій. Можу навести приклади інших переваг, яких домоглися за багато років спільними зусиллями всіх працівників.
Ще коли був державний розподіл робочих місць із навчальних закладів, направлення до Середино-Будського району вважали засланням. Нас це ображало. А сьогодні в нашому колективі кожен може з гордістю сказати: «Я працюю в Середино-Будському лісгоспі!»
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олександр ПЛУЖНИКОВ. Народився 1961 року в селі Гаврилова Слобода Середино-Будського району на Сумщині. Трудову діяльність розпочав робітником на одному з місцевих металургійних заводів. Закінчив Глухівський педагогічний інститут та Сумський національний аграрний університет (спеціальність — інженер лісового господарства). Учителював, був директором у школах району. З 1996 року працює в лісовій галузі інженером, начальником маркетингового відділу Середино-Будського лісгоспу. Очолив лісгосп у квітні 2011-го.
Нагороджений грамотами Державного агентства лісових ресурсів України, ювілейною медаллю «20 років Незалежності України».
ДОВІДКА «УК»
У структурі лісгоспу чотири лісництва, два цехи переробки деревини, нижній склад «Зернове», проміжний склад «Победа», автогараж та адміністративний апарат. У підпорядкуванні 17 617 гектарів лісового фонду. Загальний запас становить майже 4,5 млн кубометра, або в розрахунку на гектар 277 кубометрів. Середньорічний розмір лісокористування на гектар вкритих лісовою рослинністю земель — 2,1 кубічного метра, а приростає щорічно 4,6 м³, що свідчить про ефективне ведення лісового господарства.
Ми в Google+