12 жовтня Кабінет Міністрів України оновив порядок блокування ПДВ-накладних і розрахунків коригування (РК), ухваливши постанову №1154. Вона набула чинності 14 жовтня 2022 року. Нові правила, як тоді зазначали деякі аналітики, лише ускладнюють процес реєстрації накладних і створюють ще більше проблем під час повернення ПДВ. У Міністерстві фінансів вважають, що оновлення запобігає мільярдним корупційним схемам і втратам бюджету.

«Урядовий кур’єр» вирішив ретельніше з’ясувати це питання, адже від таких правил залежить успішність та прибутковість бізнесу, особливо це важливо у воєнний час.

Проблеми були і раніше

У Державній фіскальній службі, а також Міністерстві фінансів ще влітку цього року зазначали, що такі вагомі заміни необхідні, адже не дозволяють реєструвати накладні з ознаками фіктивності, ця система запобігає махінаціям і не допускає значних втрат державного бюджету.

Спершу визначимося, що таке РК. Це документ встановленої форми, який заповнює платник ПДВ. Саме розрахунок коригування надає змогу платникам ПДВ внести зміни до вже зареєстрованих податкових накладних. За допомогою цього документа платник податку може виправити помилку, допущену в зареєстрованій податковій накладній, чи скоригувати її, якщо відбулися певні зміни в господарських операціях. Вони можуть полягати у зміні кількості та/або номенклатури товарів/послуг, які постачають.

РК завжди складає постачальник, а обов’язок його реєстрації (подання) може бути покладено як на постачальника, так і на покупця. Наприклад, покупець реєструє РК, якщо було зменшено ціни або повернуто товари постачальникові, тобто це зменшувальні розрахунки коригування. Постачальник реєструє РК, якщо ціни за товар було збільшено.

Проблеми з поверненням суми відшкодування ПДВ були ще до ухвалення постанови №1154. «Проте цей документ вніс до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зміни, які, на жаль, не поліпшують становище платників ПДВ, а навпаки, посилюють контроль податкової та ускладнюють реєстрацію накладних і розрахунків коригування. Серед основних новел, які запроваджує постанова №1154, — критерії визнання ризикових операцій. Тепер для того, щоб визнати операцію ризиковою, потрібно одночасно не три, а лише дві умови. Це спричинить частіше блокування податкових накладних», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Наслідки для покупців 

У податкових органів з’явилася нагода у певних ситуаціях здійснювати перевірку прийнятої раніше та вже врахованої в автоматичному режимі таблиці даних. З одного боку, це намагання вдосконалити процес перевірки і мати змогу знайти помилку, якої було не враховано в автоматичному режимі. Однак це не полегшує життя платників ПДВ, а навпаки, зменшує шанси на реєстрацію податкової накладної та/або РК без перевірки на відповідність критеріям ризиковості.

«Нові правила вже застосовують до всіх ПК та РК, які надходять на реєстрацію в реєстрі. Зупинення реєстрації останніх фактично унеможливлює отримання податкового кредиту з ПДВ покупцем товарів/послуг на невизначений строк. Формально право на податковий кредит у покупця виникає з моменту реєстрації податкової накладної у відповідному реєстрі. Однак відсутність реєстрації ПК/РК та податкового кредиту не тільки призводить до збільшення податкових зобов’язань покупця за його операціями з постачання, а й унеможливлює бюджетне відшкодування ПДВ», — каже Іван Маринюк, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Блокування податкових накладних матиме негативні наслідки і для постачальників, і для покупців. Для постачальників серед наслідків блокування податкових накладних можна виокремити такі: якщо податкову накладну платника заблокували, то складення РК неможливе, оскільки це можна зробити тільки до вже зареєстрованої податкової накладної. РК спрямовано на внесення змін до податкових накладних або виправлення помилок, тобто потрібно буде чекати розблокування та реєстрації для виправлення помилок. Зрозуміло, що це все час, а для бізнесу час — гроші та їхня втрата.

«Другим негативом для постачальників будуть значні репутаційні ризики, що може призвести до того, що з ним як з ризиковим контрагентом не співпрацюватимуть покупці. Якщо говорити про ймовірні негативні наслідки блокування податкових накладних для покупця, то можемо зазначити такі: проблеми з податковим кредитом, адже реалізувати право на його формування покупець-платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником-платником ПДВ. Податковий кредит — це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов’язання», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Експерт упевнена, що ризик для покупця товару — недостатність ліміту реєстрації: якщо податкову накладну не зареєстровано, то не може бути збільшено ліміт. А це створюватиме проблеми для покупця.

Судових спорів не уникнути

Експерти впевнені, що всі ці зміни загрожують масовим блокуванням ПДВ-накладних. Що буде наслідком цього? Яких втрат зазнаватиме бізнес: зниження дохідності чи його масово штрафуватимуть?

«По-перше, через блокування ПДВ-накладних бізнес не отримуватиме податкового кредиту, що негативно позначиться на фінансовій складовій діяльності. По-друге, бізнес погрузне у тривалій комунікації з податковими органами, а також в адміністративних та судових процедурах оскарження дій та рішень податківців, доводячи реальність господарських операцій», — упевнений Іван Маринюк.

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва зазначають про значні репутаційні втрати для постачальників, оскільки перед тим, як розпочати співпрацю з певним контрагентом, його варто перевірити. Заблоковані податкові накладні не роблять контрагента привабливішим у контексті початку спів­праці.

«Будуть значними часові та фінансові витрати на оскарження, зокрема судове. Останніми роками спостерігаємо збільшення судових спорів з позовними вимогами щодо розблокування податкових накладних. Поза тим, прогнозоване їх подальше зростання, оскільки зміни тільки посилили контроль та ще більше ускладнили процес реєстрації накладних», — упевнена Вікторія Тютюнникова.

Іван Маринюк додає, що замість розвитку бізнес зазнаватиме фінансових втрат і витрачатиме свої ресурси на оскарження дій та рішень податкових органів у воєнний період. Звісно, такі нововведення можуть сприяти наповненню бюджету, але це призведе до переходу бізнесу в тінь та підштовхуватиме розвиток корупції.

Засіб боротьби зі схемами

«Система призупинення реєстрації ризикових податкових накладних — це засіб боротьби зі схемами у відшкодуванні ПДВ, який робить можливим автоматичне і вчасне відшкодування ПДВ платникам податку, а також запобігає мільярдним корупційним схемам і втратам бюджету. Одночасно з повноцінною роботою системи ризиків стала чинною ще одна ініціатива: зареєстрована податкова накладна — достатня підстава для отримання права на податковий кредит, вона більше не об’єкт податкових перевірок. Тепер фактично 99% платників податків користуються таким правом», — зазначають у Міністерстві фінансів України.

«Система — принципова умова процесу автоматичного відшкодування ПДВ, і її створення підтримали народні депутати, які голосували за закон, а сам перелік критеріїв ризику напрацьовували разом з Комітетом з питань податкової та митної політики Верховної Ради, експертами та представниками бізнес-асоціацій. Відкату назад не буде. Ця система запобігає махінаціям та не допускає значних втрат для бюджету.

Проти цієї системи нині виступають три категорії людей: ті, хто чинить махінації з ПДВ і відчуває ризики втрати можливості робити схеми; ті, хто хоче заробити політичну репутацію та підняти паніку; бізнес із реального сектору, який зіткнувся з технічними проблемами та справедливо висловлює невдоволення цим.
Саме із третьою категорією плануємо побудувати взаємовигідну співпрацю, і для цього оперативно розв’язуємо наявні проблеми», — резюмують у Міністерстві фінансів України.