Учорашнє засідання уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман почав із хронічної дорожньої проблеми. Він нагадав, що з 2017 року триває відновлення автошляхів між обласними центрами і нині вже наведено лад (відремонтовано й побудовано) майже на семи тисячах кілометрів дорожнього полотна. «Збільшуємо фінансування цих робіт рік у рік. Але є ще дороги між райцентрами — місцевого значення, які протягом десятиріч взагалі не ремонтували, тому вони перебувають у жахливому стані. Їх лише латають, та це не допомагає. Тож вирішено створити програму відновлення Т-доріг, яка запрацює з наступного будівельного сезону, зокрема з використанням технологій цементобетонного покриття, яке виробляють в Україні. Райцентри також з’єднають якісні шляхи», — наголосив Прем’єр.

Стратегію відновлення територіальних автомобільних доріг, яких майже половина серед доріг державного значення, представив керівник Державного агентства автомобільних доріг Славомір Новак. Насамперед він зауважив, що якщо тиждень тому він на урядовому засіданні доповідав про виконання 25% робіт, запланованих на цей рік, то нині результат — уже 40%.

Щодо Т-доріг, то Славомір Новак не приховує, що фінансування їхніх ремонтів та утримання тривалий час відбувається за залишковим принципом. «Навіть останніми роками їм не приділяли належної уваги, хоч побудовані ще в 70-ті роки минулого століття. Їх відновлення потребує нових підходів. Ми врахували внутрішні умови та можливості. Зважаючи на те, що асфальтобетон та щебінь подорожчав більш ніж удвічі і через активізацію будівництва доріг на них зростає попит, пропонуємо ремонт Т-доріг з використанням технологій укладання бетону, з використанням відходів промислових виробництв та холодного ресайклінгу (знімають верхній шар, додають в’яжучий компонент і вкладають). Усе залежатиме від регіону проведення ремонтних робіт, які буде пришвидшено й здешевлено.

Лише 15% територіальних доріг можна поточно ремонтувати, решта потребує капремонту. Оновлення місцевих шляхів — це великий поштовх для економіки. Цей ефект посилюється ще й тим, що складові для покриття доріг виготовляють в Україні. Зокрема нині не достатньо завантажено потужності з виробництва бетону. До того ж це додаткові робочі місця і можливості розвитку промисловості. Євро, вкладений у будівництво доріг, дає 2,5 євро зростання ВВП. Одне робоче місце в дорожній галузі дає шість у суміжних. Програма щодо Т-доріг — продовження стратегії відновлення державних доріг на 2018—2022 роки», — зазначив керівник Укравтодору.

Урядовці ухвалили програму відновлення Т-доріг, але зважаючи на те, що без додаткового фінансування запланованого не зробити, запропонували механізм співфінансування з місцевих бюджетів, принаймні на рівні 10%, оскільки ці дороги буде передано на місцевий рівень. Крім того, уряд звернеться до парламенту, аби наступного тижня депутати ухвалили запропоновані Кабміном зміни до бюджету, що дасть змогу перенаправити 900 мільйонів гривень, які залишилися з фінансування дороги Одеса — Рені, на збільшення обсягів будівництва дороги Запоріжжя — Маріуполь.

Це не перша спроба перезавантажити митницю. Але настав час вичистити систему, розірвати всі корупційні схеми й ланцюги. Фото з сайту censor.net.ua

Білет на війну з «тінню»

Уряд затвердив стратегію оновлення української митниці і призначив Максима Нефьодова — переможця відповідного кадрового конкурсу — головою Державної митної служби. «Багато хто хотів, щоб система залишалася старою і підкорювалася кланам. Відкритий і прозорий конкурс на посаду голови митної служби блокували в судах протягом 67 днів. Але настав час вичистити систему, розірвати всі корупційні схеми й ланцюги і не допускати будь-яких впливів на всі процеси. Це не перша спроба перезавантажити митницю. Нині цей шанс на проведення реформи треба використати максимально ефективно. Максим Нефьодов отримав білет на війну з тіньовиками. І, як я свого часу підтримував ProZorro, дерегуляцію, так само підтримуватиму його діяльність на митниці. Потрібен результат: білий бізнес має працювати швидко, а всі схеми має бути ліквідовано на системному рівні», — підкреслив Володимир Гройсман.

Максим Нефьодов, представляючи своє бачення реформи митниці, наголосив, що вона має стати прозорою, дружньою до чесних компаній, максимально автоматизованою сервісною службою, де поширені технології «єдиного вікна» і принципи ризик-менеджменту. «Нинішні виклики: корупція під час перетину кордонів, розмитнення; непрофесіоналізм — якісні кадри полишили митницю, цілі департаменти, які могли займатися ризик-аналітикою, розігнані. Ми це змінимо. Зарплата митника має бути достойною, і для бізнесу слід створити гідні умови: сканери, автоматичні ваги тощо. Моє завдання — білий бізнес їде, чорний — ні. Я не стану багатшим на цій роботі, тому буду відкритим до бізнесу, і ми вигриземо результат, як, наприклад, у закупівлях», — заявив очільник митниці.

Реєстр комунальних баронів

У межах ініціативи встановлення справедливих цін на тепло і гарячу воду для українців уряд відкрив реєстр власників, засновників теплокомуненерго у всій країні і розпочинає масові перевірки формування тарифів на місцях. Реєстр постійно оновлюватимуть. Мін’юст координуватиме роботу всіх служб щодо перевірки ТКЕ у всій Україні. Наголосивши на цьому, Прем’єр-міністр констатував, що обмеження ціни на тепло спричинене завищенням її місцевими комунальними баронами. «Уже відомо, що деякі компанії зареєстровано на Кіпрі, Сейшельських островах. І складається ситуація, коли людям виставляють великі невиправдані рахунки, а гроші виводять в офшори. Звертаюся до міських голів з вимогою проаналізувати кожну формулу тарифів, вичистити звідти всі корупційні складові і дати людям чесні платіжки», — акцентував Володимир Гройсман.

У свою чергу міністр юстиції Павло Петренко додав, що багато місцевих рад, які мають на своїх сайтах розміщувати дані про ТКЕ, не роблять цього або роками не оновлюють інформацію. «Засновниками деяких приватних постачальників є фізособи, які навіть не проживають у відповідному регіоні, а в деяких компаніях є російський слід. Саме тому пропонуватимемо парламенту законопроєкт щодо деофшоризації. Серед його положень — заборона виступати засновниками компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах, заборона мати у власності понад 10% власності комунальних підприємств компаніям та фізособам з країни-агресора. Це питання національної безпеки і недопуску провокацій та зриву постачання тепла й води громадянам», — резюмував міністр.