У селі Червоний Маяк на Херсонщині щороку проводять науково-рятувальні археологічні роботи на пам’ятках національного значення. Тож департамент культури, туризму та курортів облдержадміністрації звернувся до керівництва області із пропо­зи­цією  створити тут  історико-культурний заповідник. Запропонували й назву «Амадока», яку мала легендарна столиця Скіфського царства, що, за переказами, лежала на території сучасної Таврії. Тут в античні часи функціонувало одне з перших державних утворень скіфів та одне з перших державних об’єднань на території України.

Під заповідник передбачено відвести 70 гектарів землі біля села Червоний Маяк.

За словами начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Івана Солоницького, городище на території нинішнього села було центром нижньодніпровського пізньоскіфського царства. Його створили на півдні України не  античні греки, а місцеве населення. Городище, в якому орієнтовно жило майже 5 тисяч людей, мало ще й передмістя. Воно було укріплене оборонною стіною, збереглися залишки могильника. Поки що  вивчено менш як десяту частину території майбутнього заповідника.

Пам’ятка історії потребує особливого статусу та охорони для захисту від набігів чорних археологів, варварського знищення або розкрадання унікальних артефактів, які зберігає городище.

Комплекс — єдина цілком збережена пам’ятка пізньоскіфської культури на території області, тому закономірно, що саме його слід ретельно дослідити, музеєфікувати і в подальшому перетворити на скансен. Тобто живий музей з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища, де туристів приваблюють не лише окремі споруди, предмети старовини, а й професійні працівники-аніматори. Вони своїми заняттями відтворюють побут, поведінку, матеріальну і духовну культуру попередніх епох, демонструють традиційні ремесла і види діяльності, характерні для відповідної місцевості й часу. Часто і самим відвідувачам музею пропонують спробувати свої сили під керівництвом фахівця. Скансени відрізняються від звичайних музеїв передовсім видовищністю.

Невід’ємний елемент скансенів — традиційна кухня. Усе готують у присутності відвідувачів, а іноді навіть з їхньою допомогою, що надає стравам ще більшої колоритності.

Основна мета скансенів — донести до майбутніх поколінь унікальність архітектури, побуту, традицій наших предків в умовах, максимально наближених до природних. На території України немає жодного музею,  присвяченого давній історії.

Херсонська обласна інспекція з охорони пам’яток історії та культури спільно з Інститутом археології НАНУ щорічно проводить на цьому об’єкті археологічні розкопки. Вона готова не лише проводити тут екскурсії, а й надати змогу учням  шкіл області взяти в них участь.

«Відведення землі під майбутній заповідник «Амадока» стане безболісним, — зазначив Іван Солоницький. — Адже більша частина вже має охоронний статус земель історико-культурного призначення, що не пішли під розпаювання, і там не ведуть  господарську діяльність. Ще третина перебуває у підпорядкуванні місцевого лісгоспу, хоч ліс там і не росте. Ось передачу цієї частини треба буде узгоджувати на рівні Кабінету Міністрів».

Створення заповідника «Амадока» розкриє більше можливостей для популяризації туристичного об’єкта.