Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Петер Вагнер — саме той європейський чиновник, який, певно, найбільш долучений та обізнаний щодо питань реформ в Україні. На нещодавньому Salzburg Europe Summit він став одним з головних спікерів сесії, присвяченої мирному врегулюванню в Україні.

Петер Вагнер мало говорив про саму війну на Донбасі, більше концентрувався на підтримці України з боку Євросоюзу. Він чітко заявив, що Росія — агресор, врегулювання має досягатися лише шляхом переговорів, а ключовий підхід Європейського Союзу щодо України — експортувати стабільність, щоб не імпортувати нестабільність.

Власному кореспонденту Укрінформу вдалося поговорити з керівником Групи підтримки України в Єврокомісії про те, як він оцінює процес реформ в Україні та що найнагальніше для втілення.

Швидкі закони: і під враженням, і з занепокоєнням

— Як оцінюєте поточний процес реформ в Україні, які з них зараз найбільш необхідні?

— Після виборів нічого не змінилося у плані найнеобхідніших реформ. Усе, що потрібно, чітко зрозуміло: верховенство права, подальші економічні реформи, продовження процесу децентралізації.

З нового — те, що з формуванням нового уряду спостерігаємо у багатьох сферах динамічніший процес, аніж до літньої перер­ви. Ми побачили, як у Раді ухвалюють закони, про які міжнародне співтовариство просило іноді роками. І це дуже вражає. До прикладу: було ухвалено закон, важливий для поліпшення експортних можливостей України, — про упов­новаженого економічного оператора. Він має спростити експорт товарів.

Також ми із задоволенням сприйняли ухвалення інших законів. Вважаємо, що справді є нова динаміка особливо в економічній частині, де відбувався прогрес у питанні приватизації тощо.

Проте існує одна річ, на яку Євросоюз та інші міжнародні партнери неодноразово звертали увагу: інколи бачимо величезну швидкість. Ми вважаємо, що іноді проблематично рухатися так швидко, як зараз це відбувається, і мати при цьому вищу ефективність, аніж у разі традиційного демократичного й адміністративного процесів.

Керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Петер Вагнер. Фото з cайту ukrinform.ua

Пріоритети реформ: варто проаналізувати вибори

— Усе-таки яку одну чи дві реформи ви виокремили б як найнагальніші в Україні?

— На мою думку, зараз ще не та ситуація, коли можна сказати, що бракує лише однієї-двох реформ чи якихось конкретних законів. Але якщо поглянути на те, що відіграло вирішальну роль у період виборів 2019 року, то це, думаю, стає зрозумілим: люди хочуть бачити справедливість. Вони хочуть, щоб система правосуддя функціонувала, вони хочуть незалежного правосуддя, де не ухвалюють рішень, щодо яких виникають питання. І вони хочуть боротьби з корупцією — на всіх рівнях, а не лише на нижчих. А якщо дивитися ширше, то люди очікують робочих місць, зростання й поліпшення економічного становища.

Обидві ці проблеми досить зрозумілі, і в обох напрямах нинішній уряд уже запропонував сильні пропозиції, а деякі закони вже ухвалено Верховною Радою.

Тепер, як завжди, виклик полягатиме в такому: чи буде ухвалено все, чи буде дотримано всіх належних демократичних прозорих процедур і чи зможуть різні інституції, які створено та частково перезапущено, виконувати свою роботу без політичного втручання.

Боротьба з корупцією: політичне втручання має бути виключено

— Як ви оцінили б роботу нових антикорупційних інституцій в Україні?

— Занадто рано говорити, що зараз все гаразд, але нині ситуація, безумовно, краща, ніж у минулому. У сенсі, що тепер є всі інституції включно із судом. І загалом у разі відсутності неправомірного втручання політиків та інших осіб вони мають бути у змозі виконувати свою роботу.

Тобто тепер справа за цими інституціями та врешті-решт за судом (судами), які мають ухвалювати зрозумілі прийнятні, а не політично вмотивовані рішення. Немає бути нічого такого, що могло б свідчити про політичне втручання, замість належного здійснення правосуддя.

Банківська сфера: продовження реформи і зміцнення незалежності Нацбанку

— А як щодо ситуації довкола ПриватБанку та бажання пана Коломойського повернути його? Який вплив це може мати на ситуацію в Україні, на вашу думку?

— Думаю, що Міжнародний валютний фонд уже сказав усе необхідне з цього приводу. Дуже важливою частиною економічної стабілізації є те, щоб реформу, яка втілювалася у банківському секторі, було продовжено.

Значення в цій дискусії має й те, аби незалежність Національного банку України не ставилася під сумнів, а радше навпаки, зміцнювалася.

Допомога Україні з боку ЄС: чи отримаємо все, чого потребуємо?

— Упевнений, ви чули про телефонну розмову між президентами США та України, зокрема висловлювання щодо недостатньої допомоги Україні з боку Євросоюзу. Могли б прокоментувати?

— Якщо поглянути на цифри допомоги, яку ЄС плюс країни-члени надали з часу Євромайдану, то немає жодних сумнівів у тому, що саме Євросоюз і його країни-члени надають найбільшу підтримку Україні. Залежно від того, як дивитися, протягом цього періоду було надано від 15 до 18—19 мільярдів євро.

На мій погляд, ця дискусія певним чином відволікає увагу від іншого моменту, а саме: чи отримує Україна всю допомогу, якої вона потребує? І це те питання, яке нам треба знову обговорити з нашими міжнародними партнерами і, звичайно, передусім з українським урядом. Що саме треба?

Загалом упродовж останніх кількох років ми надали багато підтримки, наприклад, у розвитку кращої антикорупційної архітектури, в судовій гілці чи в напрямі децентралізації. Зараз ми отримуємо сигнали, що децентралізацію слід продовжувати. І ми готові спрямовувати кошти туди. Для нас важливо розуміти, куди треба спрямовувати ресурси, де ми можемо зробити більше.

З іншого боку, Україна завжди була дуже вдячною за всю міжнародну підтримку, яку вона отримує. І це не та ситуація, коли говорять, що «А» дає більше, ніж «Б». Ми розуміємо, що ми дуже потужні в цьому плані.

Водночас ми визнаємо, що є також інші країни, яких не було згадано в нинішньому дискурсі, як, наприклад, Канада, яка відіграє величезну роль та інвестує в Україну багато ресурсів на підтримку реформ.

Тому, думаю, важливіше дивитися на загальну картину: чи всі реформи, що тривають, одержують необхідну підтримку.

Російська агресія сповільнює динаміку, але не може бути відмовкою для реформ

— Російська агресія впливає на прогрес упровадження реформ в Україні?

— На це питання немає простої відповіді. З одного боку, ухвалення й упровадження багатьох реформ видається можливим і без урахування війни, що триває на сході.

З іншого, для економічного становища країни, звичайно, не буде здоровою ситуація, коли потрібно витрачати з державного бюджету суми на внутрішньо переміщених осіб, на оборонний бюджет у розмірі 6—8% ВВП, на реінтеграцію, відбудову на сході тощо. Тобто багато ресурсів, які могли б піти на динаміку в економіці, на жаль, відволікаються. Але у будь-якому разі це не має відволікати увагу від потреб і можливостей процесу реформ, як і не має бути відмовкою, щоб не здійснювати реформи.

Василь КОРОТКИЙ,
Укрінформ
Зальцбург — Відень