У надзвичайно складних умовах довелося вчора звернутися Президентові Петрові Порошенку зі Щорічним посланням до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році». Відбулося це на тлі активізації російсько-терористичних військ, які прагнули здобути Кремлю зайві козирі для політичного й військового тиску на нашу країну, врешті-решт, на кожного з нас.

Сплутати плани вищого керівництва держави, посіяти в суспільстві панічні настрої, вибити з-під ніг західних партнерів України платформу для подальшої підтримки вітчизняних перетворень, показавши всьому світові нікчемність запроваджених проти РФ санкцій, — таким був неповний перелік цілей, яких намагалися досягти бойовики в ході так званого наступу на позиції сил АТО в Донбасі.

 

Проте українські військові відстояли зайняті рубежі, завдали рішучих ударів у відповідь, чим звели нанівець частину загарбницької стратегії північної імперії. Поза всяким сумнівом, у зв’язку з нещодавніми подіями та перед лицем вірогідності повторення атакувальних спроб Президентові довелося вносити певні зміни до Послання.

І воно відбулося. З одного боку, емоційно, з іншого — розважливо: глава держави вдався до історичної ретроспективи подій останнього року й доступними словами розповів громадянам, чого слід очікувати в осяжному майбутньому.

З парламентської трибуни Президент Петро Порошенко наполягав, щоб всі гілки влади сконцентрувалися на виконанні програми реформ. Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА

Монополіям покладуть край

Розпочинати слід як завжди із себе. Глава держави змушений був визнати невдоволення роботою гілок влади, зокрема й президентської. Стосується це як його особистої оцінки, так і пересічних громадян: «Тому що народ нами не дуже задоволений». З цієї причини він вважає за необхідне подвоїти і потроїти зусилля задля змін у країні, у внутрішній і зовнішній політиці.

«З 1 січня 2016 року Угода про асоціацію, підписана рік тому, починає діяти повною мірою, попри марні старання та безсилу злобу нашого колишнього «стратегічного партнера», — окреслив завдання для Кабміну глава держави. — Я б дуже хотів в уряді бачити відповідного і відповідального віце-прем’єра за євроінтеграцію. І я просив би уряд і коаліцію вирішити це важливе для України питання».

Із практичного боку відзначено масштабну допомогу міжнародних фінансових організацій, насамперед Міжнародного валютного фонду, Євросоюзу та США, і рішучі заходи всіх гілок влади, зокрема непопулярні реформи. Сукупність цих чинників дала змогу уникнути суверенного дефолту, який декому здавався неминучим. Нині ж вдалося стабілізувати макроекономічну ситуацію, без затримок виплачувати зарплати і пенсії, сповільнити падіння економіки, подолати паніку на валютному ринку. За приклад такої партнерської допомоги Президент навів рішення країн «Великої сімки» підтримати Україну в питанні реструктуризації її зовнішніх боргів.

Відходу від економічної прірви сприяло й припинення монополії російського ВАТ «Газпром» на нашому внутрішньому ринку газу. Частку імпорту цього вуглеводню з РФ за три місяці року вдалося скоротити до 37% (ще рік тому вона сягала 90%). Пошук альтернативних постачальників Петро Порошенко вважає однією з найважливіших змін стратегічного порядку, однією з найважливіших реформ, яку слід остаточно закріпити в найближчі рік-два.

Кардинальних змін суспільство очікує в роботі прокуратури й суддівської системи. І Президент анонсував-таки скорочення й чистку в цих структурах: «Ухвалено європейський закон про прокуратуру, та й новий генеральний прокурор виявися активнішим та ефективнішим за попередників. І на прокуратуру теж чекають скорочення, чистки і конкурсний відбір нових місцевих прокурорів та їхніх заступників».

Такс само сподівається він і на рішення Вищої ради юстиції, яка цього місяця повинна вирішити питання про звільнення понад 300 суддів. Сюди ж можна зарахувати й запровадження нових правил добору кандидатів на ці відповідальні посади.

Аналогічні зміни відбудуться і в Антимонопольному комітеті, який донедавна «був монополізований монополістами». Бо нині втрати від картельних змов оцінюються в межах від 10 до 22% ВВП. До 40% товарів і послуг реалізуються на монополізованих ринках. Це вбиває стимули до ефективності, до зниження цін, до модернізації, до підвищення якості. Про що можна казати, коли 80% теплової генерації акумульовано в один руках?

«Я буду діяти з такою рішучістю, з якою сто років тому Теодор Рузвельт на основі антитрестівського законодавства поклав край зловживанням олігархів, повернув економічну конкуренцію», — пообіцяв Петро Порошенко. Сподіватимемося, такі зміни насправді відновлять довіру людей до дій влади.

Менше правил — менше хабарів

Окремий пункт програми реформ — боротьба з корупцією. Петро Порошенко вважає дерегуляцію і скорочення контактів людини і бізнесу з чиновниками ефективним економічним методом протидії цьому ганебному явищу. «Корупція вже зменшилася там, де проведено дерегулювання й запроваджено безконтактне спілкування людини з державою, де скасовано сертифікати, дозволи, погодження і висновки. Там, де нема за що вимагати гроші», — зазначив Президент.

Найсвіжіший приклад тут — рішення Мінекономрозвитку про скорочення переліку обов’язкових до сертифікації імпортних товарів: від автомобілів і тракторів до дитячих візків і фарфорового посуду. Нагадано й про затвердження урядом плану дій з дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази зі 176 конкретних заходів та механізмів їх реалізації. «Цю стратегію я повністю схвалюю, а ось повільні темпи руху мене, правду кажучи, не задовольняють. Суттєвого полегшення ніхто поки що не відчув. А нам як кисень потрібні швидкі результати», — наголосив глава держави.

Брати чи не брати хабарі? Петро Порошенко виступає за легалізацію «провокації хабара», коли спеціально підготовлені люди під виглядом прохачів перевіряють чиновника на схильність до хабарництва: «Інструмент багато хто вважає суперечливим, але він однозначно посилить тиск на корупціонерів: сам факт того, що люди знають, що хабар може бути спровокованим, у декого забере бажання ризикувати».

Анонсовано з парламентської трибуни й проведення до кінця року конкурсів з підбору директорів принаймні 20 найбільших державних підприємств із загального переліку 50 підприємств. Бо, на думку Президента, одне з основних джерел корупції — саме державні підприємства.

Особливі надії покладають на зміни до Конституції в частині децентралізації, над чим нині активно працює Конституційна комісія. Президент вважає цілком реальним уже на нинішній парламентській сесії направити ці зміни до Конституційного суду, а восени ухвалити їх остаточно.

При цьому децентралізацію в жодному разі не можна плутати з федералізацією. «Україна була, є і буде унітарною державою! І є коло питань, яких децентралізація не торкнеться жодним чином, де, навпаки, роль центру зросте, — наголосив Президент. — Це стосується оборони, національної безпеки, зовнішньої політики та боротьби з корупцією, дотримання законності, прав і свобод громадян, територіальної цілісності. А децентралізація може стати реальністю вже після осінніх виборів в органи місцевої влади та місцевого самоврядування».

Тож і очікує від Верховної Ради нового закону про місцеві вибори з відкритими списками, хоч і свідомий ризиків.

У контексті проголошених і втілюваних реформ Президент запропонує Верховній Раді законопроект про повне розкриття інформації щодо формування тарифів на газ для населення. А до початку опалювального сезону слід актуалізувати норми споживання тепла для будинків без відповідних лічильників. Доцільно також трохи збільшити соціальну норму споживання газу в сільських будинках під час опалювального сезону. «Але ми більше ніколи не будемо дотувати заміські палаци такими ж цінами на газ чи електрику, як і сільські мазанки», — категорично підкреслив Президент.

А у зв’язку з негативними для гаманців людей наслідками реформ Петро Порошенко пропонує уряду прискорити індексацію зарплат і пенсій.

«Ми вже отримали деякі додаткові надходження до бюджету, частково інфляційного походження, частково завдяки детінізації. Прошу уряд прискорити бодай на кілька місяців індексацію зарплат і пенсій, — сказав глава держави. — Але зробити це треба акуратно, аби не спровокувати гіперінфляцію».

Розглядають різні сценарії

На жаль, реальною залишається колосальна загроза поновлення широкомасштабних бойових дій російсько-терористичних угруповань на Донбасі. На наших територіях, озвучив Президент, перебуває 14 російських бойових тактичних груп чисельністю понад 9 тисяч вояків. Концентрація російських військових поблизу державного кордону в півтора раза перевищує торішню.

«Так званий Росвоєнторг продовжує регулярно постачати не лише боєприпаси, продукти харчування, речове майно і паливо, а й найновітніше озброєння і найсучаснішу військову техніку», — наголосив президент.

За таких обставин Збройні сили мусять бути готовими як до відновлення наступу ворога на Донбасі, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з Росією. Військових і дипломатів глава держави налаштовує на унеможливлення обох цих сценаріїв, на зміцнення міжнародної коаліції з підтримки України, на врегулювання ситуації на Донбасі та повернення Криму і недопущення скасування санкцій проти агресора.

«І збільшення витрат на оборону та безпеку у зв’язку із загрозою розгортання Росією повномасштабної війни проти України, забезпечення обороноздатності держави надовго залишиться ключовим пріоритетом. Бо по-іншому ми країну не захистимо», — з певною часткою суму констатував Петро Порошенко.

Коли Президент згадував про воїнів, що полягли, захищаючи суверенітет і незалежність держави, депутати вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Що ж стосується окупованих Росією територій Донбасу, то Україна готова відновити всі економічні зв’язки, скасувати обмеження. Але за однієї умови: відновлення контролю української влади над зовнішнім кордоном із Росією.

Атака на депутатський імунітет

Наступного року Петро Порошенко пропонує забезпечити відновлення економічного зростання, завершити санацію банківської системи й провести податкову реформу, зберігши єдиний податок для малого і середнього бізнесу. Окрему увагу слід приділити аграрній галузі як одній з основ конкурентоспроможності країни на світових ринках. Необхідно відшліфувати й систему адресних субсидій, на повну запустити реформу охорони здоров’я.

Очікується також завершення багатостраждальної епопеї зі скасуванням депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддів. «Закликаю! Ні, наполягаю на ухваленні остаточного рішення», — наголосив Петро Порошенко.

Він також припускає осінні переформатування в уряді. «Під мікроскопом буде розглянуто діяльність кожного міністра. Здійснювати, і я не уникаю цього, можливо, переформатування Кабінету Міністрів. Це не мої повноваження, я не знімаю і не призначаю урядовців та міністрів. Але якщо цього не зробить сама коаліція, можна бути впевненим, цього може зажадати суспільство. Але моя принципова позиція: будь-які зміни в уряді мають відбуватися лише за умови збереження чинної коаліції і збереження єдності коаліції, але єдність коаліції не має перетворюватися в кругову поруку, має бути чесна і відверта розмова», — констатував Президент.

Він налаштований підтримати програму Go Global, яка визначає вивчення англійської мови одним із пріоритетів стратегії розвитку країни. А володіння англійською може стати критерієм під час працевлаштування на державну службу.

«Україна сьогодні в глобальному рейтингу залишається серед країн з найнижчим рівнем володіння англійською, це бар’єр для українців у переорієнтації на західні цінності та стандарти, це обмежує наш доступ до наукових досліджень, які на 80% публікуються in English. 55% web-сторінок теж написано англійською», — резюмував глава держави.

Загалом наступний рік буде оголошено в Україні роком англійської мови. Бо за цим майбутнє.

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЩОРІЧНОГО ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПЕТРА ПОРОШЕНКА ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ