У нинішніх умовах знайти високооплачувану пристойну роботу вельми проблематично. Однак шанси завжди є. Як наголошує директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, це залежить не тільки від державної політики та їхньої служби, а й самих безробітних — мобільності, бажання навчатися, перенавчатися.

Контингент, яким опікується служба, різний. Та все ж особливу увагу фахівці приділяють учасникам АТО/ООС. І це зрозуміло та вмотивовано. Адже саме захисники країни особливо часто опиняються віч-на-віч із проблемами та негараздами, з якими самотужки впоратися складно.

Приклад до прикладу

На щастя, в області мають приклади, як учасники АТО/ООС за підтримки служби зайнятості знаходять роботу.

Анатолієві Кожухарю із Глухова 35 років. Два недавніх перебував на сході України, в зоні АТО. По закінченні контракту звернувся по сприяння у працевлаштуванні до Глухівської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості. Торік 21 вересня одержав статус безробітного і разом із кар’єрним радником розробив індивідуальний план.

Маючи навички ремонту автотранспортних засобів, Анатолій сумнівався, що знайде саме таку чи подібну посаду, адже бракувало досвіду. Так і було. Пропонували роботу то вантажника, то охоронця, то ще щось. Нарешті в ТОВ «Глухівський завод кварцитів» відкрилася вакансія слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів. Звісно, що погодився, і торік 12 жовтня почав працювати.

Оскільки з лютого цього року підприємство на простої, Анатолій Кожухар у травні уклав контракт із ЗСУ й нині боронить Україну.

Торік на початку листопада в Сумському центрі ПТО ДСЗ завершили навчання здобувачі освіти групи 147 за професією «Електрогазозварник», в якій навчалися троє учасників АТО: Олександр Леонов — за направленням Сумського міського центру зайнятості, Андрій Самонов та Сергій Штагер — Охтирської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості.

Усіх трьох працевлаштовано згідно з відповідними договорами. Олександра — в СНВО «Інжиніринг» поки що котельником, а в перспективі він працюватиме за здобутою спеціальністю; Сергій поїхав у Київ, знайшов роботу комірника, але передбачено електрогазозварника; Андрій оформляє документи у військову частину — набутий фах там неодмінно знадобиться.

Чимало затребуваних нині професій знадобляться й у тилу, й у війську. Фото з сайту armyinform.com.ua

Супровід фахівців означає багато

Як акцентують у службі зайнятості, демобілізовані військовослужбовці, зокрема учасники АТО, перебувають під неослабним контролем і опікою фахівців. За ними закріплені особисті консультанти, які, умовно кажучи, ведуть підопічних у пошуках роботи.

Торік статус безробітного мали 1014 військовослужбовців, з яких 223 працевлаштовано, до речі, один отримав допомогу у зв’язку з безробіттям на започаткування власної справи. Професійне навчання пройшли 23 особи, окремі долучалися до громадських робіт.

Упродовж семи місяців нинішнього року в цьому статусі перебували 449 учасників АТО/ООС, з яких 147 працевлаштовано. Нині на обліку 87 безробітних, з яких 78 отримують грошову допомогу. І в службі зайнятості, і захисники України вірять, що по завершенні війни запрацюють підприємства і безробітних поменшає.

Професійне навчання — професії підмога

Сумська обласна служба зайнятості традиційно вважається однією з найкращих в Україні за організацією професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних.

Як наголошує Володимир Підлісний, в області створено гнучку професійну систему, що дає змогу швидко й адресно реагувати на кадрові запити роботодавців, готувати фахівців, затребуваних на ринку праці. Ідеться про стажування на виробництві, дуальну форму і дистанційне навчання, використання індивідуальних програм, модульних технологій тощо. Торік за сприяння служби зайнятості професійне навчання пройшли майже 3 тисячі безробітних, з яких 40 — за дуальною формою. А за сім місяців 2022-го — близько тисячі. Вони опановували професії кухаря, оператора верстатів із програмним керуванням, електрослюсаря з ремонту та обслуговування електроустаткування. Про ефективність такого підходу свідчить показник працевлаштування: 98,3%. За попередніми підрахунками, цього року він зросте.

До слова, безробітних навчали у центрах ПТО не тільки Сумської, а й Львівської, Одеської, Харківської областей. Сумська обласна служба зайнятості долучилася до практичного втілення семи проєктів, з-поміж яких основи цифрової компетенції, організація курсів української мови, розвиток підприємництва для молоді в Україні, школа старост та інших. Тобто сумчани завжди на вістрі потреб часу, а це одна із запорук успішного розв’язання всього спектра питань на ринку праці.

Внутрішні переселенці — особлива категорія

Із початком повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну багатьом нашим співвітчизникам довелося залишити домівки, шукаючи порятунку у спокійніших містах і місцях, зокрема на Сумщині. А перші внутрішні переселенці з’явилися ще 2014-го, коли на сході країни розпочалась антитерористична операція. Відтоді обласна служба зайнятості тісно співпрацює з кожним, хто звертався по допомогу у працевлаштуванні.

У цьому плані певного досвіду набув колектив Охтирської міжрайонної філії. Першими переселенцями тут стали жителі Слов’янська, які переїхали до міста вісім років тому. А цього року із 24 лютого офіційно зареєструвалися 900 внутрішніх переселенців.

Хоч загалом ситуація доволі складна, вже є позитивні факти. Наприклад, 22 червня цього року до філії звернувся житель Сєверодонецька Валерій В., уродженець Охтирки, який, за його словами, особливо не розраховував на якусь допомогу. 1993 року він закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, здобувши фах інженера-будівельника, працював майстром, начальником дільниці, виконавцем робіт, головним інженером у промисловому виробництві. Валерієві запропонували дві вакантні посади, одна з яких виявилася цілком прийнятною. Тож тепер він працює у приватного підприємця.

Інший приклад. Юлія Няголова, яка має вищу інженерну освіту, залишила рідну Луганщину й оселилася в Конотопі. Звернувшись до місцевого міськрайонного центру зайнятості, разом з кар’єрним радником почала шукати роботу. Спершу долучилася до громадських робіт в управлінні соціального захисту населення Конотопської міськради, а згодом, оцінивши можливості ринку праці, вирішила вивчитися на кравця в Рівненському центрі професійно-технічної освіти ДСЗ. За два тижні після завершення навчання стала працювати швачкою на Рівненській фабриці ТОВ «Т-СТИЛЬ».

За підтримки уряду

Український уряд різнобічно стимулює роботодавців працевлаштовувати вищеозначену категорію безробітних. Ідеться про грошову компенсацію витрат на оплату праці за кожного працевлаштованого в період воєнного стану, а саме 6500 гривень на місяць, що виплачують впродовж перших двох місяців з дати працевлаштування. Відповідну постанову Кабінету Міністрів України ухвалено 20 березня. Відтоді 29 роботодавців Сумщини працевлаштували 49 громадян, отримавши передбачені програмою кошти.

До прикладу, в Сумах компенсацію перераховано за 11 переселенців, які працюють на таких посадах: майстер з експлуатації котлів, фасувальник медичних виробів, фахівець з пошуку та закупівлі товару, водій, продавець, кухар. А на Роменщині десятеро внутрішньо переміщених осіб працюють у галузях загальної медичної практики, виробництва взуття.

Тож добрий початок — половина справи. Сумська служба зайнятості продовжує приймати заявки, завдяки чому працедавці матимуть потрібних спеціалістів, а безробітні — роботу і заробіток.