Наші компанії вже давно дивляться у бік Піднебесної. Чимало з них налагодили торгівлю з цією країною, але більшість ще намагається відкрити для себе величезний ринок країни на сході Азії.

Які особливості завезення продукції до КНР?

Правила ввезення та обмеження

Згідно із законодавством Китаю, імпортована продукція класифікується за трьома категоріями: імпорт, що не обмежується, імпорт, що обмежується та імпорт, що забороняється.

Серед товарів, імпорт яких не обмежується, а проводиться автоматичне ліцензування і немає кількісних обмежень (тобто квот), — живі тварини, продукти рослинного походження, жири та олії, мінеральні продукти, хімічні речовини, пластикові й гумові вироби, деревина та вироби з неї, целюлоза, папір і картон, текстиль та одяг, дорогоцінне каміння й метали, машини й електротехнічне обладнання тощо. Як бачимо, перелік чималий.

Перелік заборонених до імпорту категорій продукції може змінюватися. Нині до нього належать переважно машини і транспортне обладнання.

Українську продукцію експортують у Китай за умовами так званого режиму найбільшого сприяння, або most favoured nation (MFN). Цей статус означає, що Україна отримує такі самі торговельні можливості (тарифи, квоти, вимоги тощо) під час експорту до Китаю, як інші країни. Згідно з оцінками, показник середнього рівня імпортного тарифу для українських товарів становить близько 10%, на сільськогосподарську продукцію він вищий, ніж на промислові товари.

Проте Китай заявив про значне зниження імпортних тарифів на 859 категорій товарів для всіх торговельних партнерів з 1 січня 2020 року (сукупно, імпортні мита знижено удвічі). Він встановив квоти на імпорт окремих категорій сільськогосподарської продукції, зокрема зернові культури (пшеницю, кукурудзу, рис), продукцію борошномельної і круп’яної промисловості (борошно, крупи, крохмалі), цукор із цукрових буряків, мінеральні й хімічні добрива.

Імпортовані харчові продукти мають відповідати державним стандартам Китаю з питань безпечності харчових продуктів. Проте під час контролю імпорту харчових продуктів китайські органи зазвичай керуються не лише власними, а й європейськими або американськими нормативами і стандартами, особливо там, де немає національних вимог. У разі розбіжностей між національними та закордонними показниками китайські контролюючі органи віддають перевагу застосуванню жорсткіших вимог до імпортних товарів, наприклад чинних у ЄС і США.

Картина товарообігу

Китай, згідно зі статистикою, — ключовий партнер України в азійському регіоні. За підсумками 2020 року, товарообіг між нашими країнами зріс на 20,5% (до 15,4 мільярда доларів), з яких експорт збільшився вдвічі — до 7,1 мільярда доларів. Половину українського експорту до КНР становить аграрна продукція.

Нині Китай став лідером з експорту кукурудзи, шроту соняшнику, ячменю, ріпакової олії, м’яса великої рогатої худоби, молочної сироватки. Фахівці зазначають, що лише експорт кукурудзи та соняшникової олії до Китаю дав 2,37 мільярда доларів.

Нині право на експорт до Піднебесної ячменю має 51 виробник, сої — 52, кукурудзи — 273. Десять українських компаній вибороли право на постачання у країну замороженої лохини та чорниці.

Активно розвивається експорт не лише сировини, а й продукції переробки.

Приємно, що українські тваринники дедалі активніше виходять на китайський ринок. Право на експорт замороженої яловичини мають три підприємства, молочних продуктів — 35.

У Китаї впродовж десятиліть не мала попиту молочна та кисломолочна продукція. Однак останнім часом країна стала споживати її в рази більше, чим відкрила необмежені можливості для експорту з України.

«Триває процедура акредитації українських підприємств для експорту в КНР меду. Сподіваємося на вирішення цього питання найближчим часом.

Держпродспоживслужба активно працює над відкриттям китайських ринків м’яса птиці, борошна, риби і рибних продуктів, яєць і яєчних продуктів, пшениці, ріпаку, сорго, соєвого шроту, яблук, лохини, гороху, квасолі, черешні, кормів для свійських тварин, комбікормів для тварин, птиці, солоду», — зазначає голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька.

Тож фактично кожен охочий виробник, особливо аграрної продукції, може стати активним експортером до Китаю. Адже це країна з великим населенням і ринками збуту, різноманітними вподобаннями залежно від регіону. Тому тут завжди знайдеться місце для експортного товару.