Після анексії Криму вся приватна власність, зокрема підприємства, має бути переоформлена відповідно до російського законодавства. На думку експертів, необхідність переоформлення реєстрів акціонерів призведе до різкого зростання витрат для представників середнього і великого бізнесу.
Подальша доля активів
Багато сподівань щодо розв’язання кримських бізнесових питань покладали на спеціальне законодавство України. Так, 15 квітня цього року Верховна Рада України ухвалила Закон України №4473 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі — закон). Відповідно до його положень, на території Криму право власності охороняється згідно із законодавством України. Окрім цього, встановлено, що за підприємствами, установами та організаціями зберігається право власності на майно, зокрема на нерухоме, і земельні ділянки, що розташовані на території Криму.
Водночас закон дозволяє набувати та припиняти право власності на нерухоме майно на території Криму, зобов’язуючи одночасно Кабінет Міністрів України визначити орган державної реєстрації, що здійснюватиме реєстрацію таких угод.
«Реалізація цих положень буде здійснена на рівні підзаконних нормативних актів. Тобто, Україна визнаватиме лише ту власність і ті правочини з нею, які здійснені та оформлені відповідно до українського права. Але вже зараз зрозуміло, що з практичної точки зору не варто чекати розв’язання проблем українських підприємств у Криму», — вважає юрист юридичної фірми (ЮФ) «Sayenko Kharenko» Андрій Жупанин.
Згідно з даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР, комісія), на сьогодні в Автономній Республіці Крим зареєстровано 663 акціонерні товариства (АТ) з діючими випусками акцій та 107 випусків облігацій, випуск яких не анульовано, і емітентами яких є товариства, зареєстровані в АРК. У прес-службі комісії очікують на ухвалення найближчим часом закону про окуповані території в частині юросіб, підприємств (закон №4473 регулює забезпечення прав і свобод громадян. Подальші дії НКЦПФР стосовно акціонерної кримської власності залежатимуть від цього документа.
«Російський законодавець визнає реєстрацію випусків акцій, що були здійснені до 16 березня 2014 року, за умови внесення в єдиний державний реєстр юросіб запису про таких емітентів. Термін внесення записів про емітентів до єдиного держреєстру юросіб, відповідно до положень закону РФ, обмежений 1 січням 2016 року, оскільки вчинення угод щодо переходу права власності на акції емітентів, запис про які не внесено до даного реєстру після спливу вказаного терміну, не допускається», — пояснює Андрій Жупанин.
Також законом РФ передбачено можливість конвертації акції емітентів, номінальна вартість яких виражена в іноземній валюті, в акції емітентів, номінальна вартість яких виражена в рублях. У такому разі одна акція з номінальною вартістю в іноземній валюті конвертується в одну акцію такого самого типу з номінальною вартістю в рублях.
На думку юриста, практична реалізація вказаних положень російського законодавства щодо діяльності АТ може бути ускладнена тим, що єдиним утримувачем реєстрів акціонерів українських акціонерних товариств є Національний депозитарій України, який навряд чи надасть дані про акціонерів АТ з кримською пропискою своїм російським колегам. Окрім цього, не відомо, чи буде в Україні скасовуватися реєстрація акцій акціонерних товариств, що зареєстровані на території Криму. Це у свою чергу залишає без відповіді питання збереження права власності акціонерів на належні їм акції.
«Очевидне у ситуації, що склалася навколо Криму, те, що бізнесу з місцезнаходженням на півострові доведеться рано чи пізно вибирати, за якими правилами діяти», — зазначає Андрій Жупанин. Цілком можливий розвиток подій, коли частина бізнесу, яка не має життєво важливих зв’язків з материковою частиною України, прийме рішення скористатися варіантами продовження своєї діяльності, які запропонує місцева влада. Представники бізнесу, яких пов’язуватиме з півостровом лише місце реєстрації, ймовірно, приймуть рішення змінити місцезнаходження за законодавством України. Ті, хто має однаково важливі інтереси як на території Криму, так і на території України, напевно, змушені будуть юридично розділяти свій бізнес, частково залишаючи його в Криму принаймні для контролю кримських активів, а частково переносити свої операції на материкову частину України. Знову ж таки, про реальність практичної реалізації вказаних заходів можна лише здогадуватися.
«Прописка» з наслідками
Багато процесів звичайної життєдіяльності на території півострова було порушено внаслідок проведення так званого референдуму та підписанням місцевими представниками договору про входження до складу РФ. Більше того, РФ ухвалила закон, відповідно до якого на території Криму повинно бути чинне російське законодавство та діяти система органів влади. Між тим, Україна, як і весь світ, вважає територію Криму окупованою частиною суверенної території України, над якою внаслідок незаконної окупації втрачено фактичний контроль. Це, в свою чергу, породжує правові колізії та ризики для всіх учасників правовідносин на цій території.
Заручником цієї ситуації став зокрема і бізнес. Його представників турбує, що буде з компаніями, зареєстрованими в Криму, як відбуватиметься переоформлення реєстрів акціонерів акціонерних товариств і які ризики та непередбачувані витрати необхідно брати до уваги, продовжуючи займатися бізнесом у Криму.
«Російська Федерація швидкими кроками інтегрує кримський бізнес у своє правове поле. Нещодавно з’явилася можливість зареєструвати нову юрособу в Криму за російським законодавством, вирішуються питання з відкриттям тимчасових рахунків у російських банках для формування статутного капіталу і підписанням реєстраційних карток у нотаріусів. Однак найбільші складнощі виникають в українських підприємств, які зареєстровані у Криму», — підкреслює Андрій Жупанин.
Розуміючи всю юридичну складність вирішення питання перереєстрації юросіб на території Криму, російський законодавець відклав його вирішення, вказавши у прийнятому законі, що підприємства та організації, що функціонують на території Криму, здійснюють свою діяльність зі збереженням організаційно-правової форми до врегулювання їхнього правового статусу (відповідно до законодавства Російської Федерації це має статися за період до 1 січня 2015 року).
«Очевидно, до цього часу буде запроваджено можливість (а скоріше, навіть обов’язок) перереєстрації таких підприємств за законодавством РФ, коли російське підприємство буде вважатися правонаступником українського. Це викличе ряд колізій», — прогнозує Андрій Жупанин. Наприклад, українські власники такого підприємства поза своєю волею з позиції РФ вважатимуться такими, що здійснили інвестицію за кордон і змушені виконувати вимоги російського законодавства.
Експерти наголошують, що постає питання правової оцінки такої ситуації Україною. Якщо російські громадяни у Криму можуть проігнорувати ці ризики, то українським власникам варто буде проаналізувати правові наслідки такої ситуації.
КОМПЕТЕНТНО
Ольга ТРИПОЛЬСЬКА,
перший заступник генерального
директора Української асоціації
інвестиційного бізнесу:
— У Криму зареєстровані вісім компаній з управління активами (КУА). Частина з них планують оформити юрисдикцію на материку, інші згортатимуть діяльність чи оформлятимуться під російську юрисдикцію. Все залежатиме від бажання власників цих КУА. Особливо проблемне майбутнє активів інвестиційних фондів, які вкладали кошти в нерухомість, зокрема в житлове будівництво. Можливо, якщо їхні об’єкти намагатимуться оформити на інші структури, ці питання доведеться вирішувати у міжнародних судах.
ЗАКОНОДАВЧА ПРОПОЗИЦІЯ
Кабмін перетворить Крим на вільну економічну зону
Кабмін розробив два законопроекти: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування платників податків на території АР Крим та Севастополя» та «Про спеціальну економічну зону «Крим».
Якщо документи схвалить парламент, то вони стануть нормативним забезпеченням для ведення економічної діяльності на півострові після його анексії Росією. Ідея створення спеціальної економічної зони «Крим» виявилася витонченим рішенням проблеми. ВЕЗ традиційно не є митною територією держави, хоч і розташовані на її території. Відповідно ввіз і вивіз продукції оформляється через митницю за всіма правилами ввезення або вивезення продукції — ніби це територія іншої держави. Після оголошення Криму ВЕЗ можна застосовувати митні режими експорту та імпорту щодо ввезення з півострова та вивезення до нього товарів. Не визнаючи при цьому факт включення АРК до складу Росії.
А ТИМ ЧАСОМ
Данські компанії переїжджають
«Наші підприємства не залишають Україну, в тому числі і на сході. Деякі компанії розглядають можливість перенести свої офіси зі східної частини країни до Києва чи Львова», — про це повідомила радник посольства Королівства Данії Тетяна Кобченко.
Водночас данські фірми, які працювали в Криму, нині перебудовують свою роботу, а контракти скасовують, адже не зрозуміло, за якими правилами і законодавством вести бізнес на півострові.
За словами Кобченко, данці з обережним оптимізмом ставляться до заяв нового уряду про спрощення ведення бізнесу та сподіваються на подолання корупції.
Вони очікують, що їхні ризики в Україні в довгостроковій перспективі будуть мінімальними, і вірять, що Україна відновить свій потенціал, зокрема за рахунок кредитів від Міжнародного валютного фонду.
Як повернути право власності на нерухомість
Власники кримської нерухомості, яким довелося залишити півострів, зможуть повернути своє майно. Про це розповів член правління Української гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський.
За його словами, по-перше — Україна не визнає будь-який перерозподіл власності в Криму, по-друге — усі, хто може втратити свою власність там, мають право звертатися до Європейського суду з прав людини.
Позов до цієї європейської судової інституції — це абсолютно реальна процедура, в результаті якої Росія виплачує компенсації по всіх справах, що потрапляють на розгляд Європейського суду. Правозахисник зауважив, що Україна мала б допомогти своїм громадянам, які ще перебувають у Криму або вже залишили його, зберегти своє майно, надавши їм відповідну правову допомогу.
Матеріали підготувала Вікторія КОВАЛЬОВА, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+