ПЕРСПЕКТИВА

За підсумками 2010 року очікується збільшення зборів з добровільного медичного страхування на 15-20%

За підсумками першого півріччя 2010 р., згідно з даними Ліги страхових організацій України (ЛСОУ), страхові премії добровільного медичного страхування (ДМС) у нашій країні зросли на 21,8%. Причина - підвищення попиту на програми ДМС з боку вітчизняних підприємств та організованих колективів фізичних осіб. Окрім того, впливає на кількість отриманих премій збільшення вартості самої послуги страхування.

Корпоративні клієнти в пріоритеті

На сьогодні, за оцінкою експертів, корпоративні клієнти є основними в страхових компаніях з ДМС (їх частка - 80%). Така ситуація зумовлена тим, що на великих підприємствах договір добровільного медичного страхування - невід'ємна частина соціального пакета працівників, і лише небагато українських громадян можуть дозволити собі витратити власні кошти на придбання дорогого страхового поліса. Популяризації ідеї страхової медицини сприяє ситуація в самій системі охорони здоров'я (зростання цін на медикаменти, медичні послуги та їхня низька якість).

- Сума страхового покриття для кожного працівника ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" становить 30 тис. грн. на рік при страховому внеску 30 грн 40 коп. щомісяця, - розповідає "УК" заступник директора з медичних питань ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" Наталія Полтавець. Програма ДМС на цьому підприємстві впроваджена відповідно до інвестзобов'язань та колективної угоди з 1 травня 2006 р. за рахунок його коштів.

Практика свідчить, що українські роботодавці часто проводять конкурсний відбір страхової компанії в пошуках тієї, що максимально покриє своїм полісом витрати працівників при зверненні до лікувального закладу. В свою чергу, страхові компанії під час підписання угоди прагнуть витримати якнайбільший страховий тариф і при цьому зменшити виплати застрахованим. На підгрунті конкуренції ці питання вирішуються взаємовигідно. Оскільки ДМС і надалі зазнає збитковості, для окремих страховиків сьогодні пріоритетним є страхування виключно корпоративного сектору. За даними ЛСОУ, незважаючи на зростання надходжень по цьому виду страхування, рівень збитковості по ньому залишається високим - 85-90% від зібраних премій, а в деяких компаніях він перевищує всі 100%.

Середня температура по лікарні

"Середня вартість стандартної комплексної програми, що включає приватні та державні клініки, становить 4,5 тис. грн", - говорить президент ЛСОУ Наталя Гудима. На ринку представлені програми ДМС з вартістю страховки від однієї тисячі грн до 12 тис. грн і вище. Хороша комплексна страхова програма обійдеться страхувальнику в 6-8 тис. грн.

- Люди дедалі більше цікавляться програмами ДМС, оскільки розуміють, що чинна в Україні система фінансування охорони здоров'я не справляється зі своїм завданням. На її фінансування має виділятися щонайменше 5% ВВП, а в Україні за останні 15 років цей показник не перевищував 3,4%. Для порівняння: у країнах Європи на потреби охорони здоров'я спрямовують понад 10% ВВП, - підкреслює голова правління страхової компанії "Брокбізнес" Вадим Загребний. У страховці обов'язково зазначається максимальна сума, яку застрахований може використовувати при лікуванні. У стандартних страхових пакетах вона становить 50 тис. грн, але може досягати 100-150 тис. грн. Стандартний пакет включає в себе поліклінічну, невідкладну та планову стаціонарну допомогу, медикаменти. Максимальна виплата (у розмірі страхової суми) виплачується СК при настанні критичних захворювань, ДТП (за наявності серйозних травм) або онкологічної патології.

Ціна поліса ДМС безпосередньо залежить від вартості послуг клінік-провайдерів. Більшість із них у 2010 році збільшили ціни на 10-50%. Хоча і не в такій самій пропорції, але страхові компанії змушені були збільшувати вартість ДМС, аби зберегти прийнятну рентабельність цього виду страхування. Серед заходів з утримання тарифів ДМС на рівні цін минулого року та оптимізації витрат для клієнтів-юросіб - виключення з ДМС-програм дорогих опцій: оздоровлення, стоматологія, вітамінізація тощо, а також включення до програми "бюджетозберігальних опцій". Наприклад, "лікар - в офіс".

На думку директора київського оздоровчого центру "Шарітель" Світлани Ліщинської, діагностика та лікування хронічних захворювань, які займають левову частку в обсязі медичної допомоги, страховими компаніями не фінансується, що неправильно з позиції збереження працездатності працюючого населення. Якщо підходити до проблеми ДМС з урахуванням кінцевого результату - поліпшення здоров'я населення України, то обсяг медичної допомоги, що надається з ДМС, має бути істотно розширений і складатися з трьох тематичних груп. За словами Ліщинської, до першої групи мають увійти послуги, що надаються населенню з метою запобігання захворюваності. Це можуть бути пакети профоглядів з урахуванням специфіки певного підприємства або регіону, що включатимуть основні скринінгові методики. Другий етап -лікування хвороб та їх профілактика при виявленні під час профілактичного обстеження якого-небудь хронічного захворювання. Обсяг додаткових обстежень і лікування вирішує вузький фахівець згідно з протоколами МОЗ. Третя група страхових послуг - допомога пацієнтові у зв'язку з гострими захворюваннями.

Від добровільного до обов'язкового

Як відомо, вітчизняні роботодавці не підтримують в цілому законопроект "Про загальнообов'язкове державне медичне страхування", розроблений Міністерством охорони здоров'я України. Федерація роботодавців України (ФРУ) спільно із Загальним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні вважають недоцільною ідею створення при МОЗ Фонду медичного страхування, пояснюючи це тим, що коштами соцстрахування мають управляти ті, хто їх платить і може забезпечити контроль над їхнім ефективним використанням. Вони вважають за можливе вводити цей вид страхування на базі вже існуючої структури - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з розрахунками авторів законопроекту про обов'язкове державне медичне страхування, фактичне навантаження зі сплати роботодавцями страхових внесків на медстрахування становитиме 4,46%. Хоча, за словами представників роботодавців, ця цифра є некоректною. Не враховується опосередковане навантаження, пов'язане з необхідністю збільшити інші податки і страхові внески для забезпечення сплати цих внесків. За їхніми розрахунками, загальне навантаження становитиме не менше 10-12% фонду оплати праці. Це неминуче збільшить собівартість товарів, вдарить по конкурентоспроможності внутрішнього товаровиробника і знизить і без того низький рейтинг підприємницького середовища в Україні.

На думку аналітиків, наразі в Україні база для обов'язкового соціального медичного страхування (передусім, законодавча) підготовлена недостатньо. Має бути чітко прописаний механізм поповнення страхових внесків, точно визначено, які витрати на себе візьме держава (зі швидкої медичної допомоги, лікування гострих патологічних станів тощо). Для ефективної системи охорони здоров'я характерна конкуренція як між закладами охорони здоров'я, так і між страховими компаніями.