78 авторитетних експертів визначали, хто і чого досягнув у галузі торік. 54 лауреати в 19-ти номінаціях це забагато, аби їх бодай назвати тут, тож ми зосередимося лише на деяких загальних тенденціях.
Нова реальність
Визначальною для дев’ятого рейтингу була, вочевидь, дерегуляція. Зокрема експерти назвали саме «дерегуляцію умов ведення бізнесу в портах і спрощення процедур оформлення суден». А визнання «Людина року» на водному транспорті отримав заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков за те, що активно брав участь у цій добрій справі. А доброю її вже давно назвали ті підприємці, яким безпосередньо доводиться працювати з вантажами в портах.
«Інспектують прихід і відхід судна тільки прикордонники, — змальовував нову портову реальність керівник групи компаній «Трансшип» Андрій Іванов. — Огляд триває 20—30 хвилин проти колишніх трьох годин». Неабияка економія часу і грошей, до того ж немає підгрунтя для корупції. Андрій Іванов зауважує, що раніше вантажовласники відмовлялися мати справу з Україною, бо не бажали працювати за корупційними схемами. «Уявіть, ви — президент публічної компанії, — пояснює пан Андрій, — вам ваші акціонери щороку надають 10 мільйонів доларів на екологію. Наступного року на звітних зборах ви кажете, мовляв, заплатив таку-то суму хабарів, стільки-то пароплавів було арештовано. Що зроблять з вами акціонери? Хіба ви їм поясните, що працює зграя бандитів і грабує пароплави навіть якщо вони буквально вилизані?»
Ніхто, звісно, нічого не пояснював, Україну просто вносили до чорного списку і працювали, оминаючи її порти. «Зараз, — констатує Андрій Іванов, — компанія повертає в українські порти «старих мейджорсів (великих партнерів), які пішли, бо не бажали платити хабарі».
Є нюанси
Тріумфатор рейтингу Юрій Васьков успіх дерегуляції багато в чому пов’язує саме з активною позицією бізнесу: «Вдалося тому, що бізнес про це відкрито говорив, галузеві експерти, професіонали надавали інформацію, викривали проблеми». При цьому Юрій Васьков не впадає в ейфорію і визнає, що із задуманого зуміли реалізувати трохи менше половини. Критичний настрій заступника міністра поділяють і експерти морського рейтингу. Головною невдачею року вони назвали прорахунки в кадровій та інвестиційній політиці Мінінфраструктури, а також те, що немає реформ, натомість є недоліки в роботі Адміністрації морських портів України.
Тож змінювати щось на краще в наших морських справах бажання є. Підтвердження тому — дерегуляція портових процедур. А ось там, де потрібен грамотний і професійний розрахунок, зяють прогалини.
«Фахівців мало, — нарікає президент судноплавної компанії «Укрферрі» Олександр Курлянд. — Скажімо, коли оцінювали надто розпіарений потяг в обхід Росії. Там була замішана і політика, і меркантильні інтереси, і дуже багато дурощів, яким, на превеликий жаль, потурають сильні світу цього».
Тож виявлені проблеми у функціонуванні маршруту «із варягів у китайці через Україну» цілком можуть вивести цей проект у номінанти антирейтингу-2016.
«Я не зловтішаюсь, — каже Олександр Курлянд, який не один рік займається поромними перевезеннями Чорним морем, зокрема й на Кавказ. — Мені прикро, бо це відбиває бажання спілкуватися з нами як з партнерами. Нас недавно прийняли до Транскаспійського консорціуму як приватну компанію — чули б ви, що говорили там про цю справу. Мені було соромно».
Віце-президент асоціації «Укрпорт» Василь Зубків зауважив ще одну тенденцію, яку виявив Національний морський рейтинг-2015: «Раніше всі призові місця завойовували найбільші гавані, а тепер і малі порти поміж призерів». Торік Бердянський та Ізмаїльський морські порти показали такі темпи зростання, яким можуть позаздрити й велетні — вантажообіг вони збільшили ледь не на половину. Це позитивно і в сенсі розвитку територій, і з точки зору логістичної різноманітності.
Наостанок кілька слів про нову номінацію рейтингу «Роботодавець року» — для компаній, що займаються працевлаштуванням українських моряків на судна світового флоту. Ця номінація викликає двоїсті почуття. З одного боку, добре, що за кількістю моряків Україна посідає четверте місце в світі, що 115 тисяч наших співвітчизників мають змогу отримувати хай і нелегкою працею, проте гідну зарплату. Натомість зі сцени рейтингу пролунало: «Наша країна втратила флот, але вона залишила систему підготовки і дипломування моряків». Ми вкотре констатували, що понад два десятки років Україна не стільки морська держава, скільки «моряцька», щоправда, порти залишилися.
Ми в Google+