Цьогорічний День працівників освіти, який у народі називають просто Днем учителя, педагоги зустрічають не так, як раніше. Нині їх озброїли новим законом, який відкриває шлях до довгоочікуваної системної реформи галузі.

Напередодні свята Президент Петро Порошенко зустрівся з освітянами, пояснив суть законодавчих змін і плани реформування. Держава відмовляється від застарілого непродуктивного підходу, коли  диктувала дуже обмежену варіативність методів, форм і засобів навчання. Новий закон надає свободу вибору та самовизначення учням, а вчителям — свободу педагогічної творчості. Він утверджує свободу навчальних закладів через встановлення широкої автономії.

Якими виростуть ці дітлахи — залежить від зрілості громадянського суспільства. Фото Володимира ЗAЇКИ

Статус і реальний зміст

Педагоги отримали вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, зокрема з використанням найсучасніших освітніх технологій. Учитель, викладач отримує право на педагогічну ініціативу, розроблення й впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій.

У новому законі закріплено імперативні гарантії навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Вони нарівні з іншими учнями в інклюзивному освітньому середовищі матимуть змогу реалізувати свої таланти.

«Упродовж останніх років ми дуже обережно, але дуже впевнено впроваджуємо курс на наповнення реальним змістом державного статусу української мови», —  наголосив Петро Порошенко. І нагадав, що останнім часом було здійснено чимало кроків задля підвищення рівня використання державної мови. Зокрема щодо запровадження квот на використання продукту українською мовою в радіо- і телеефірах.

«Пам’ятаєте, скільки було дискусій, звинувачень за квоти на українську мову в українському радіоефірі? А тепер радіостанції не просто виконують, а й перевиконують вимоги закону про квоти на українськомовні пісні та передачі. Аналогічний закон за моєю ініціативою ухвалено і для телебачення», — переконаний глава держави.

З огляду на всі ці обставини неможливо було залишити поза увагою мовне питання у сфері освіти. «Звичайно, ми не могли не посилити роль української мови в освіті. Про що тут дискутувати? Людина, яка закінчує українську школу, має вміти говорити українською мовою», — однозначно наголосив Петро Порошенко.

Глава держави звернувся з проханням і до українських вчителів та працівників освіти підвищувати престиж мови не лише на уроках, а й у постійному спілкуванні з дітьми. «На перервах, у виховному процесі. Щоб діти бачили, що українська мова для вас — це не суха норма закону, а живий засіб повсякденного спілкування», — цитує слова глави держави департамент прес-служби АП.

А новий Закон «Про освіту» повністю відповідає європейським практикам, і Президент завжди пильнуватиме дотримання прав усіх громадян України, зокрема й права національних меншин, на вільне використання рідної мови: «Підписуючи один за одним закони, які підтримують нашу українську мову, я дуже пильно стежу і стежитиму за тим, щоб залишався широкий простір для вільного використання інших мов, якими говорять громадяни України», — заявив Петро Порошенко.

Україна демонструвала й демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке повністю відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами.

Тому дуже важливо доносити свою позицію в мовному питанні нашим європейським колегам. «Потрібно докласти чимало зусиль, щоб роз’яснити свою позицію нашим європейським партнерам, насамперед сусідам. Довести їм та всім європейським структурам, що мовна стаття українського освітнього закону повністю відповідає європейським практикам. І дуже важливо, щоб у цій дискусії ми чули одне одного: ми їх чули, але й вони обов’язково чули нас», — провадив далі Петро Порошенко.

Рішення ми ухвалюємо самостійно

«Новий Закон «Про освіту» повинен не віддалити нас від Європи, в жодному разі, а навпаки — наблизити», — додав Президент, схвально оцінивши звернення Міністерства освіти і науки до Ради Європи та Венеціанської комісії. Він також звернувся до міністра освіти Лілії Гриневич з проханням «не бути пасивними «почекунами», а активно захищати своє бачення обов’язкових гарантій прав національних меншин».

Глава держави запевнив, що «результати експертизи і цієї дискусії в  межах перемовин з нашими європейськими партнерами можуть бути враховані і в новій редакції Закону «Про середню освіту».

Водночас Президент підкреслив, що в таких питаннях Україна ухвалює рішення сама. «Звичайно, ми не маємо і не будемо звертати уваги на істеричні заяви державної думи Російської Федерації, яку давно прозвали тюрмою народів і з якої ми вирвалися й, наголошую, ніколи не повернемося. Там, пригадайте Шевченка, «на всіх язиках все мовчить, бо благодєнствує», — навів історичну паралель Петро Порошенко.

Він також повідомив про заплановане подальше зростання заробітної плати вчителів у 2018 році. Зокрема в проекті державного бюджету на наступний рік передбачено спрямування 520 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть першокласників нової української школи в усій Україні.

«Для успішної реалізації амбітних планів люди, які присвячують себе педагогічній ниві, мають бути високо вмотивованими. Ми спільно з Прем’єр-міністром і урядом знайшли можливість підвищити розмір заробітної плати вчителів у 2017 році. Наступного року заплановано подальше її збільшення. Це, ще раз наголошую, представлено у проекті бюджету», — сказав Президент.

Мета вчителя, вважає глава держави, — навчити читати, писати, міркувати й користуватися багажем знань, накопичених людством. «Але місія ваша — виховувати особистостей. Особистостей, які серцем та душею люблять рідну землю. Особистостей, які готові боронити її свободу та незалежність. І як тут не згадати думку, яку вважають словами об’єднувача Німеччини Отто фон Бісмарка, про те, що війни виграють не генерали, а шкільні вчителі та парафіяльні священики», — зазначив Президент, наголосивши, що ці слова повною мірою стосуються й України.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»