До істотних змін на ринку фінансового мікрокредитування Нацбанк України готується, щоб, як заявляє його голова Андрій Пишний, досягти  забезпечення прозорої структури власності ринку. За його словами, є величезна кількість запитань до компаній, які працюють у цій царині, особливо під час повномасштабної війни.

Чи справді цей ринок можна вважати прозорим і  як розв’язати проблеми, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Компанії до тестів готові

Алла Сав’юк, президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, зазначає, що прозорість структур власності — одна із ключових вимог, які оприлюднив НБУ після впровадження реформи СПЛІТ. Вона впевнена, що у свідомих гравців ринку проблем не буде і вони успішно продовжать діяльність.

СПЛІТ — це ліквідація Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та розподіл її контрольних функцій на фінансовому ринку між Національним банком і Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Згідно з реформою, впровадженою в липні 2020 року, до НБУ перейшов контроль за страховими, фінансовими та лізинговими компаніями, ломбардами, кредитними спілками та бюро кредитних історій.

Для СПЛІТ, зазначає керуючий партнер Ostin Law Firm Євген Порада, були дві причини: рекомендація МВФ з огляду на відповідну практику розподілу державних функцій у більшості країн ЄС і  відсутність у Нацкомфінпослуг успіхів у регулюванні фінансового ринку  порівняно з НБУ та НКЦПФР, яким у своїх сегментах вдалось очистити банківську систему і ринок цінних паперів від нечесних гравців та майже викоренити схемні операції.

«Нині небанківські фінустанови, до яких належать ті, що надають мікрокредити,  складають тест на прозорість: структури власності розкрито ще 2021 року й повторно надано регулятору станом на 1 січня 2023 року. До 31 березня  учасники ринку зобов’язані підтвердити майновий та фінансовий стан своїх власників. За підсумками аналізу документів регулятор ухвалюватиме рішення», — зазначає Алла Сав’юк. Установи, які надають мікрокредити, особливо не переймаються із приводу тестування й готові пройти його із честю.

Фото з сайту galinfo.com.ua

Фінансове рабство?

Але в керівництва НБУ та суспільства є логічні запитання до цих установ. Андрій Пишний справедливо зазначає, що ці фірми надавали кредити під 1400% річних з використанням новітніх цифрових технологій. «А вони фактично всі розраховані на покриття моментальної потреби людини, яка, приміром, грає в казино і їй конче слід робити ставку, а для цього швидко потрібні гроші. Це справжнє фінансове вбивство або рабство», — обурюється голова НБУ.

Голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова зазначає, що найбільша небезпека мікропозик — високі відсотки, що можуть призвести до боргової ями. «Недостатня врегульованість ринку призвела до того, що навіть сумлінним позичальникам іноді складно було розуміти, яку саме суму вони мають виплатити. Оскільки, крім тіла кредиту та відсотків, людина мала сплачувати додаткові приховані платежі та комісії, а в разі несвоєчасного повернення — штрафи, які нараховують щодня. Ринок мікрокредитування став проблемним, кількість скарг до регулятора на дії таких компаній була великою», — каже експерт.

У НАБУ зазначають, що з початком війни ринок мікрокредитування зупинився, але через рік став потроху оживати. Нині діяльність таких компаній здебільшого спрямовано на повернення раніше виданих кредитів. Але й попит на отримання кредиту теж є, і він зростає. Процедура отримання кредиту ускладнилася: компанії передзвонюють клієнтам для підтвердження інформації в анкеті й намагаються співпрацювати з уже перевіреними клієнтами.

Алла Сав’юк наголошує, що люди, які грають в казино, — непривабливий сегмент клієнтів. «Кредити потрібно повертати, а азартний гравець цього не зможе. Функціонує офіційний реєстр лудоманів, який використовує гральний бізнес. Тож ВАФК пропонує регуляторові обговорити підключення до цього реєстру кредитних установ або інтеграцію даних з нього до бюро кредитних історій. Ринок зацікавлений у зниженні своїх ризиків», — зазначає вона.

Фахівець  зауважує, що під час війни та економічної кризи люди виважено беруть кредити на найнеобхідніші товари. Багато внутрішньо переміщених осіб втратили роботу. «Банкам такий клієнт не цікавий, і єдине можливе джерело отримання коштів у разі критичної потреби — фінансова компанія. Розрахунок реальної річної відсоткової ставки, згідно з методикою НБУ, не адаптовано під короткострокове кредитування (коли кредит видають на 15—30 днів). Тому робити висновки про високомаржинальність бізнесу під час війни, коли втрачено території, а платоспроможні клієнти виїхали, передчасно», — додає вона.

Заходами впливу не обмежиться

Андрій Пишний заявив, що регулятор не обмежиться заходами впливу до таких компаній, а запропонує парламенту внести зміни до закону про споживче кредитування.

По-перше, буде встановлено максимальний розмір реальної денної  відсоткової ставки — не більш як 0,8% на день (нині для мікрокредитів він сягає 3,5%). По-друге, НБУ хоче отримати мандат на право встановлення мінімальних вимог до перевірки кредитоспроможності позичальника від фінансових компаній. Більшість експертів упевнена, що це будуть правильні рішення.

«Закон про споживче кредитування вимагає від учасників ринку прозорого інформування про вартість кредиту та проведення оцінки кредитоспроможності позичальника. Однак наявність таких вимог, на жаль, не стала гарантією безпечного користування мікропозиками з урахуванням імпульсивного характеру рішень скористатися таким кредитом», — каже Олена Коробкова.

ВАФК закликає НБУ до діалогу і просить провести відкрите обговорення цих пунктів. На думку керівниці організації, учасники ринку готові розкрити і продемонструвати, як оцінюють кредитоспроможність клієнтів. Нині її проводять посилено, оскільки інвестори ризикують коштами.

«Довоєнний портрет клієнта фірм, які надають мікрокредити, відрізняється від теперішнього. Нині клієнти усвідомлено беруть кредити на менші суми, щоб мати змогу їх повернути. Для них важливо зберегти можливість отримати кошти, коли це необхідно», — коментує Алла Сав’юк.

У ВАФК вважають, що висновок щодо неприйнятного рівня дефолтності портфеля таких компаній можна зробити, якщо врахувати короткострокові кредити на 24 лютого 2022 року. У перший день війни  фактично весь кредитний портфель став дефолтним (як і в банків). А передбачити і спрогнозувати ситуацію повномасштабних воєнних дій не могла жодна скорингова модель, як і евакуацію, окупацію, блекаут.

Ще про позитиви та негативи

Олена Коробкова впевнена: позитив — те, що в умовах війни такі компанії стали приділяти більше уваги фінансовій спроможності позичальників. «На мою думку, позитивну роль відіграє встановлена законом заборона на безмежну кількість мікрокредитів. Непросто, що ринок ще у процесі врегулювання, а це дає змогу деяким фірмам нав’язувати несправедливі умови кредитування».

Із цим твердженням важко не погодитися. Алла Сав'юк зазначає, що небанківські установи надають послуги тільки за рахунок коштів акціонерів, тому вони низькоризикові. «Тож вимоги НБУ до їхньої діяльності слід диференціювати. Прозорість структур власності й захист прав споживачів — кити регулювання та нагляду, проте в інших галузях фінкомпаніям слід залишити можливість маневреності».

Експерт упевнена, що  небанківські установи перебувають в авангарді фінансових технологій і за сприятливої регуляції здатні першими створювати і пропонувати інноваційні, високоякісні доступні послуги.