За період повномасштабної російсько-української війни відбулося 48 обмінів військовополоненими, за підсумками яких майже 2,6 тисячі українців повернулися додому. Однак чимало захисників України досі перебувають у російському полоні, тому тема військовополонених залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Основний блок інтерв’ю Укрінформу із представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрієм ЮСОВИМ присвячено саме їй.

— Скільки українських військово-службовців зараз перебувають у російському полоні?

— Не називаємо ці дані, тому що тривають переговори про обмін. Це чутлива інформація.

— Як ведуть їх облік?

— Над цим працює Національне інформаційне бюро. Також є Реєстр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Усі дані передають підрозділам, де проходять службу наші захисники. Рідним інформацію передає Національна поліція, коли вже порушено провадження.

Ми збираємо всі дані, про тих, кого підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста і з інших джерел. Наприклад, є свідчення людей, звільнених з полону, фото-, відеоматеріали, зокрема російської пропаганди. Це все враховують, щоб встановити факт перебування українського захисника або захисниці у ворожому полоні.

— Як відбуваються переговори про обмін полоненими? Які країни-партнери виступають посередниками в цьому процесі?

— Україна була б тільки рада, якби було більше дієвих країн-посередників, але, на жаль, це здебільшого двосторонній формат — робота України із представниками держави-агресора щодо обміну.

— За яким принципом відбуваються обміни? Як відомо, деяких полонених обмінюють доволі швидко, а дехто чекає на обмін тривалий час.

— Буває по-різному. Багатьох українських полонених росія відмовляється віддавати без жодних пояснень. Щодо когось є вигадані кримінальні справи або вироки. Україна веде переговори з різними суб’єктами. Наприклад, не секрет, що з ПВК «вагнер» такі переговори були достатньо результативними. Бувають польові історії. Тоді комусь щастить перебувати в полоні менші терміни. Але немає формули обміну. На жаль, маємо справу з державою, яка часто ігнорує міжнародне право і Женевські конвенції.

— Як просуваються переговори про повернення з полону захисників Маріуполя?

— І захисників Маріуполя, й захисників усіх інших міст Україна повертає і повертатиме з полону. Те, що в умовах повномасштабної війни майже 2,6 тисячі оборонців повернулися додому, — вже показник. Мало хто має такий досвід, адже Женевські конвенції не передбачають обов’язкових обмінів полоненими під час війни. Однак Україна не чекає завершення бойових дій, а вже зараз повертає своїх людей.

— російські загарбники незаконно засуджують полонених українських військових, зокрема «азовців». Як Україна їх повертатиме? За яких умов це можливо?

— Так само, як і всіх інших захисників, зокрема начебто засуджених російськими судами. Зрештою, ми теж проводимо розслідування, суди і засуджуємо російських військових.

росія повертає українських військовополонених і робитиме це. Зокрема із власних міркувань — і внутрішньополітичних, і безпекових. В українському полоні теж перебувають російські полонені. І за останній період їх стало значно більше.

— Яка ймовірність проведення обміну полоненими у форматі «всіх на всіх»?

— Це не ймовірність. Це завдання, над яким триває робота. Однак ми не можемо сказати, що це питання найближчих днів.

— Для застосування відповідного механізму необхідно мати паритет за кількістю полонених?

— Ні, звісно. Ми ж говоримо про міжнародне право. Женевські конвенції передбачають механізм повернення всіх полонених.

— У разі проведення обміну в такому форматі яка гарантія, що росія поверне абсолютно всіх українських військовополонених?

— Яка гарантія? Від кого ви хочете отримати гарантію? Від путіна? Єдині гарантії — це наша професійна переговорна позиція та комплексна робота.  Україна нікого не кине.

— Який відсоток звільнених українських військових зазнавали катувань у ворожому полоні?

— Про відсоток не говоритимемо, але порушення прав наших військовополонених у російському полоні — це непоодинокі випадки.

— Як держава забезпечує реабілітацію звільнених з полону?

— Над цим працюють і медичні війська, і загалом уся система охорони здоров’я, Сили безпеки і оборони. Є процес реабілітації, відновлення, зокрема за кордоном. Психологічну допомогу теж надають.

— 23 серпня ГУР МОУ продемонструвало відео знищення зенітно-ракетної системи С-400 «Тріумф» у Криму. Як це позначиться на українському наступі?

— Це вже впливає на дії українських оборонців, зокрема Криму, бо ця система мала прикривати певні дії окупантів. Її нейтралізація — успіх України, який дасть змогу реалізувати й подальші операції.

— А росіяни можуть швидко відновити це озброєння?

— Ні, швидко його не відновити, і, запас комплексів С-400 у загарбників обмежений.

— У День Незалежності України на мисі Тарханкут у Криму висадився український десант, відбувся бій за участю плавзасобів та авіації. Можемо говорити про деталі цієї спецоперації?

— Цей комплекс заходів триває. Деталей не розкриватимемо, але всіх поставлених цілей було досягнуто. Знищено особовий склад і військові засоби ворога, чотири ворожі катери.

І сам факт висадки українського десанту на Кримському півострові дуже промовистий для України: надихає українців і партнерів, демотивує ворогів.

— А скільки представників особового складу військ рф було знищено під час цієї операції?

— Дані треба уточнювати, кілька десятків осіб.

— Усі українські військові повернулися живі?

— Так, під час цієї операції без втрат.

— 25 серпня у перехопленій розмові, яку оприлюднило ГУР МОУ, російський військовий повідомив командира про повторну висадку українського десанту біля населеного пункту Новоозерне. Можете це підтвердити або спростувати?

— Не будемо підтверджувати чи спростовувати. Якщо ворогові всюди ввижається український десант, це дуже добре. Продовжуватимемо в такому самому дусі. Операція у Криму триває.

— Інформаційна війна. Охарактеризуйте її на нинішньому етапі. У яких напрямах росіяни найактивніше працюють для розколу українського суспільства?

— Ключові напрями російської пропаганди і спеціальних інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) проти українців залишаються незмінними: спробувати демотивувати, розколоти суспільство, підірвати довіру до ЗСУ і політичного керівництва України, гіперболізувати проблеми, які існують у державі. Наприклад, маніпуляції довкола красномовної теми корупції: «за що ви воюєте?», «який сенс, якщо немає сенсу, здавайтеся», «вони все вкрадуть», «Америка вам не допоможе» тощо. Ці наративи не спрацювали на початку повномасштабного вторгнення, але зараз росіяни намагаються методично доносити їх до українського суспільства.

росія використовує різні болючі теми, зокрема трагедії родин військовополонених. Зверніть увагу, з яким звірячим маніакальним смаком вони підхоплюють і транслюють усі публічні акції родин українських військовополонених. Для російської пропаганди немає нічого святого. Демотивувати і розколоти українців — їхнє завдання. І, на жаль, в Україні є люди, які свідомо або несвідомо підхоплюють це.

— Які наративи росіяни поширюють на Заході?

— Завдання росіян на міжнародній арені — підірвати віру в перемогу України. Спостерігаємо поширення наративів про те, що Україна нібито ніколи не переможе росію, бо рф дуже велика, а світ утомився допомагати українцям у цій війні.

— Як це впливає на настрої іноземців?

— Значно менше, ніж росіяни хотіли би. І напевне менше, ніж до початку повномасштабної війни, коли поширювали наративи, що Україна не вистоїть. Однак вони не зменшують зусиль, бо хоч які би великі кошти витрачали на агентів впливу, шпигунські мережі, інформаційні кампанії, поширення відповідних інформаційних хвиль, це все одно менше, ніж витрати на повномасштабну агресію, тобто на зброю і особовий склад на лінії фронту.  росія залишається тут надзвичайно активною, витрачає серйозні ресурси і відкриває нові напрями тиску на партнерів України. Наприклад, державні перевороти у країнах Африки. Можна стверджувати, що за ними стоїть росія і намагається використовувати це як вплив на європейських партнерів України для зменшення їхньої підтримки. Проте вплив рф у світі став менший. Численні висилання російських дипломатів з Європи, згортання мережі їхніх ЗМІ у світі підтверджують це.

— Упродовж останніх місяців спостерігаєте активізацію ворожої ІПСО на території України?

— Від моменту активізації дій українських Сил безпеки і оборони, продовження визволення наших територій це спостерігаємо. Це видно в російських пабліках, наративах, які росіяни поширюють у світі. Вони намагаються просувати їх і в українському інформаційному просторі. Зокрема, російська ІПСО проявляється в залякуванні українців застосуванням ядерної зброї, техногенними катастрофами.

Один із прикладів: російські телеграм-канали написали, що вже відомий час і день, коли володимир путін наказав підірвати ЗАЕС. Можна сказати, що це приклад успішної ворожої ІПСО, адже багато українських медіа поширили цю інформацію, зокрема поважні, з посиланням на російські анонімні телеграм-канали. Тобто вийшло недорого й ефективно посіяти панічні настрої. Проте, на щастя, багато відповідальних медіа цю інформацію верифікували, а потім спростували.

— Торік від початку опалювального сезону росія вдавалася до регулярних обстрілів критичної інфраструктури України. Чого очікувати цього року — аналогічного сценарію?

— Щоразу сценарії різні. Торік ми бачили надзвичайно масовані ракетні удари. Від початку повномасштабного вторгнення пік одноразового випуску ракет по території України — 120. Тепер таких масованих ударів не спостерігаємо. Це тому, що росія використала ракетний запас, а можливості виробництва обмежені. Але загроза ракетних ударів, зокрема по об’єктах енергетичної інфраструктури, зберігається. Держава-терорист не відмовиться від цієї практики.

— росія попри міжнародні санкції виробляє дрони і ракети. За даними української розвідки, в яких кількостях їх виробляють? Які типи?

— «калібрів»  — десятки на місяць, «іскандерів» — менше. Це обмежені можливості виробництва, які не покривають витрат і не дають змоги відновити запаси, наявні до 24 лютого. За рахунок сірого імпорту, контрабанди вони щось закривають, але повністю це не покриває потреб російського ВПК.

— Як часто росіяни під час обстрілів використовують нововироблені дрони і ракети?

— Їх використовують регулярно. Усі дрони — з нових партій, але переважно не російські, а іранські Shahed великовузлового збирання з певними елементами, матеріалами, виробленими в рф.

— У якому стані нині російський ВПК? Наскільки ще вистачить потужностей вести агресивну війну проти України?

— Значною мірою він зорієнтований на розконсервацію і за змогою — модернізацію або відновлення старої радянської техніки. Можливості глибокої модернізації виробництва нових озброєнь істотно зменшилися через запровадження санкцій. У ворогів серйозні проблеми із сучасною оптикою, електронікою, чипами і схемами. І нині немає джерела, яке дало б їм змогу розв’язати ці проблеми. Ворог шукає снаряди для ракетних систем залпового вогню, артилерії, хоч це не високотехнологічна і сучасна зброя. Це свідчить про кризу потужностей ВПК росії. Назовні режим путіна намагається довести, що може роками продовжувати війну проти України, але насправді ця інформація перебільшена з метою пропаганди. На території рф путінський режим намагається вдавати, начебто нічого не відбувається, триває спокійне життя, а війна десь далеко. Тобто росіяни не готують своє суспільство до повноцінної мобілізації. Навіть якби така мобілізація відбулася, вони бояться наслідків і суспільних настроїв, мають проблеми із забезпеченням. Уявімо нову хвилю масової мобілізації в росії. Одразу з’являться питання навчання, озброєння, амуніції. За всіма цими напрямами у ворога певні проблеми.

Однак рф не можна недооцінювати. Адже у ворога залишається величезний мобілізаційний потенціал. Звісно, питання в якості. Але і в кількості також.

— Окрім кризи в російському ВПК спостерігаємо внутрішні конфлікти в рф. У травні на території бєлгородської області розпочалися епізодичні бойові дії, відповідальність за які взяли на себе легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус. Повідомляли про успіхи російських добровольців, однак нині інформації про їхню діяльність немає. Вам щось відомо про нинішню роботу ЛСР і РДК?

— Так, відомо. Вони продовжують виконувати бойові завдання на лінії розмежування, нищити ворога і працювати разом з українськими Силами безпеки і оборони. Це бойові підрозділи, які мають значні здобутки. На жаль, мають і втрати. Проте вони допомагають українцям знищувати ворога і захищати нашу землю.

— Представники РДК заявляли, що захоплювали в полон російських військових та передавали їх до обмінного фонду України. Ця інформація відповідає дійсності?

— Так, ця інформація правдива.

— Ми можемо говорити про кількість таких полонених?

— Ми не коментуємо цифр, але це не поодинокі випадки, коли РДК і легіон «Свобода Росії» брали в полон російських військових.

— 23 серпня у тверській області рф розбився літак, пасажирами якого були представники ПВК «вагнер», зокрема ватажок євген пригожин і його заступник дмитро уткін. За даними української розвідки, організатори ліквідації керівництва ПВК — російська влада?

— На 100% можемо говорити про підтверджену загибель уткіна і ще деяких пасажирів. Щодо пригожина ще не всі питання закрито. Що стосується організаторів подумаймо, кому це ще може бути вигідно. Думаю, що тут усе очевидно.

— Можете деталізувати щодо пригожина? Українська розвідка сумнівається в його смерті?

— Я просто зосереджусь на тому, що ми можемо підтвердити загибель уткіна і ще кількох соратників пригожина. Щодо самого ватажка ПВК думаю, що треба зачекати.

— Тобто теоретично він може десь з’явитися?

— Ми повинні оперувати підтвердженими фактами, потрібно ще зачекати.

Ангеліна СТРАШКУЛИЧ,
Укрінформ

Надруковано зі скороченнями