За підсумком 2016 року зростання реального ВВП становило 2,3%, а в січні — вересні 2017-го в умовах збереження макроекономічної стабільності, зокрема цінової та валютної, відзначено позитивну динаміку розвитку більшості видів економічної діяльності. Так, обіг роздрібної торгівлі зріс на 8,8% та оптовий товарооборот — на 1,5%; вантажо- і пасажирообіг — на 8,1 і 8% відповідно.

«Промисловість поступово відновлюється, при цьому найбільше зросли переробка, хімічна промисловість завдяки збільшенню експорту органічних сполук і зростання внутрішнього попиту, а також легка промисловість та металургія», — такі дані оприлюднив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час засідання Ради регіонального розвитку.

Динаміка зовнішньої торгівлі поліпшилася, й за підсумками січня—серпня 2017 року обсяг експорту товарів та послуг зріс на 19,1%. Завдяки угоді про вільну торгівлю експорт товарів до країн ЄС зріс на 30,1%, а його питома вага в загальному обсязі експорту товарів становила 35%.

«Структура українського імпорту свідчить, що ми розпочали процес модернізації основних засобів, адже серед імпортних товарів переважає продукція машинобудування. Про це також свідчить найвища серед інших компонентів попиту динаміка основної інвестиційної складової: за І півріччя 2017 року маємо зростання валового нагромадження основного капіталу на 22,2%», — вів далі урядовець.

Запроваджено електронну систему відшкодування ПДВ, з 1 липня — систему оцінки ризиків роботи цієї системи. Тобто бізнес починає працювати у наперед визначених умовах.

«Ми проводимо відкритий діалог з бізнесом і вперше за історію встановили середньострокове бюджетне планування — основу прогнозованості та передбачуваності політики, якої потребує бізнес та економіка», — цитує прес-служба Мінекономрозвитку слова Степана Кубіва.

Велику увагу уряду спрямовано в бік цифрової економіки, яка була й залишається пріоритетом для країни. Уже існують чітко визначені напрями співпраці,  проведено аналітичні дослідження, сформовано рекомендації та плани дій за різними напрямами, й разом з ЄС та іншими країнами Україна активно працює над подоланням цифрового розриву. І вже наступного року очікують запуск мобільного зв’язку 4G. Триває робота і над створенням цифрового порядку денного для України.

«Завдяки розвиненому людському капіталу України та високому рівню освіченості громадян маємо значний потенціал і можемо стати лідером у регіоні «Східного партнерства» з реалізації цілей єдиного цифрового ринку Україна — ЄС», — вважає віце-прем’єр.

При цьому найважливіші напрями співпраці у цифровій сфері для нашої країни такі: розвиток новітніх технологій зв’язку (зокрема широкосмугового доступу до інтернету та технології 5G);  кібербезпека;  інновації й інноваційна екосистема;  електронна ідентифікація й електронне урядування; електронна торгівля. Для реалізації цих пріоритетів в уряді готові рухатися за трьома напрямами:  вдосконалення законодавства та його гармонізація із законодавством, нормами і практиками ЄС;  розбудова цифрової інфраструктури;  розвиток цифрових послуг і продуктів за одночасного підвищення обізнаності всього суспільства.

«Поступове долучення до єдиного цифрового ринку ЄС — для України один із пріоритетних напрямів співпраці з Євросоюзом і природний крок на шляху до євроінтеграції після запровадження зони вільної торгівлі, безвізового режиму та набрання чинності Угодою про асоціацію», — зазначив Степан Кубів.

У відповідь на такі системні напрацювання у Литовській Республіці з’явилася масштабна ініціатива підтримки програми реформ і надання фінансово-інвестиційної підтримки України, більш відома як Європейський інвестиційний план для України (так званий план Маршалла).

«Ця ініціатива саме проходить широке обговорення серед усіх зацікавлених сторін. Мінекономрозвитку за участі інших міністерств, відомств і за активної позиції народних депутатів напрацьовує пропозиції щодо практичної імплементації цієї литовської ініціативи», — резюмував Степан Кубів. 

Відділ новин
«Урядового кур’єра»