Кримська тематика була і залишається надзвичайно важливою і складною місією вітчизняної журналістики. Ці реалії підтверджує і наш колега з Криму Микола Семена, який зазнав від переслідувань силових структур РФ. 

«Коли Росія порушувала міжнародне право й навіть власне законодавство, вона з одного боку ставила інформаційні бар’єри, а з іншого — активно поширювала дезінформацію, використовуючи довірених і підкуплених авторів для написання неправдивих матеріалів. Коли зусиллями ФСБ всі українські власні кореспонденти на півострові були нейтралізовані й репресовані, а іншим заборонили в’їжджати у Крим, їм на зміну прийшли громадські журналісти, які допомагали проривати російську інформаційну блокаду», — свідчить він. 

Саме оглядач проєкту «Крим. Реалії» української редакції Радіо Свобода і секретар НСЖУ запропонував навчальну ініціативу, під час якої колеги змогли вивчити відповідний професійний досвід та отримати поради з висвітлення цієї тематики.  

Досвід гіркий, але корисний

Національна спілка журналістів України, підтримавши ініціативу колеги, стала організатором онлайн-курсу «У фокусі — Крим». За словами голови НСЖУ Сергія Томіленка, завдяки цьому проєкту українські журналісти мали змогу обговорити творчі підходи до актуальної проблематики та поспілкуватися з фахівцями, які можуть дати поради з пошуку достовірної інформації тощо під час підготовки матеріалів про будні окупованого Криму. А важливість теми підтвердила велика кількість охочих приєднатися до корисної навчальної ініціативи. У листопаді  за п’ять тижнів онлайн-курс «У фокусі — Крим» відвідали майже 1500 учасників: журналісти національних та регіональних ЗМІ, студенти і викладачі кафедр журналістики понад 25 вишів, серед яких Інститут журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, Національний педагогічний  університет ім. М.П. Драгоманова, Львівський національний університет ім. І. Франка, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Запорізький національний університет, Маріупольський державний університет, Таврійський національний університет ім. В. Вернадського, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника та інші.

Спікером першого вебінару «Пошук, використання та зв’язок із джерелами інформації в окупованому Криму» виступив Микола Семена. Він поділився досвідом роботи в умовах жорстких обмежень і заборон, розповів про базу напрацьованих джерел, пошук інсайдерської інформації, спростування неправдивих публікацій, співпрацю з організаціями, котрі займаються журналістськими розслідуваннями та з колегами, які працюють у підпіллі на умовах анонімності.  До речі, перебуваючи в таких умовах два роки, Микола Семена зміг підготувати близько шести сотень матеріалів. Прориву потужної російської інформаційної блокади сприяла його публіцистична книжка «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014—2016 рр.», книжки Тетяни Журидової «Вторгнення до Криму 2014» та Наталії Гуменюк «Репортажі з окупованого Криму». 

Дуже близька й болюча ця тема першому секретареві НСЖУ Ліні Кущ, яка до літа 2014 року жила і працювала в Донецьку — була власним кореспондентом національних газет та міжнародних медіа. Ставши спікером одного з вебінарів, вона розповіла про роботу з різними джерелами інформації. Такі контакти з колегами та громадськими активістами, які залишилися в окупованих Криму та на Донбасі, не припиняються. «Журналіст працює настільки якісно, наскільки якісні його джерела інформації», — переконана Ліна Кущ.

Особливості контексту окупації

Організаторам ініціативи «У фокусі — Крим» вдалося залучити багатьох учасників, які зачіпали важливі теми. Наприклад, заступниця представника Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла про можливості «Кримської платформи» і посібник для журналістів «Крим у контексті окупації». А керівник проєктів Інституту чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко наголосив: оскільки цивілізований світ потребує правдивої інформації про ситуацію в окупованому Криму, з таких позицій портал висвітлює теми, що стосуються війни, економіки, свободи судноплавства та санкцій. Його виступ доповнила партнерка по ІЧСД,  співзасновниця і головна менеджерка онлайн-видання «Чорноморські новини», експерт Тетяна Гучакова, яка через переслідування російської ФСБ  2015 року змушена була переїхати з Ялти в Київ, де займається темою санкційних списків.

Привернув увагу виступ авторитетного історика, правозахисника і журналіста Антона Наумлюка — чи не єдиного представника ЗМІ, який був присутнім на облавах на кримських татар і судах над ними. Колезі, який висвітлює порушення прав людини в окупованому Криму та присвячує цьому спеціальні рубрики у виданні судової журналістики «Ґрати», головним редактором якого працює, було що розповісти на вебінарі «Особливості судової журналістики. Специфіка висвітлення «кримських» процесів». А запрошена до слова  адвокат Лілія Гемеджі, яка захищає права українських політв’язнів, поділилася досвідом взаємодії з журналістами. 

Закономірно, що без учасників із зарубіжжя не обійшовся вебінар «Як зробити тему Криму цікавою для міжнародних медіа?» Одна із них — Анастасія Магазова народилася й виросла в Сімферополі, закінчила магістратуру в Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського за спеціальністю «Українська мова та література». Однак після анексії Криму вимушено залишила півострів, жила у Львові, Києві та Бонні. Навчалася у школах журналістики Мюнхена та Берліна, працювала кореспонденткою Deutsche Welle та газети Die Tageszeitung. Нині живе у столиці Німеччини і співпрацює з німецькими та українськими медіа. 

Під час вебінарів учасники виявили солідарність і написали побажання на підтримку незаконно заарештованих журналіста-фрилансера Владислава Єсипенка та кримськотатарських громадянських журналістів. Кілька сотень побажань передано родинам ув’язнених. 

Про значення й підсумки навчальної ініціативи, певно, ще буде чимало сказано і написано. Та вже очевидно, що суспільству бракує обізнаності про справжні події, які відбуваються у Криму після окупації РФ. Такий інформаційний вакуум — проблемна місія і журналістської спільноти, і державної влади.