Будь-яка ініціатива уряду буде успішною тільки тоді, коли стане зрозумілою не лише в Києві, а й у найвіддаленішому українському селі. Тож маркером змін для багатьох був і залишається власний гаманець. Приміром, нині громадяни мають змогу оцінити започатковану торік у квітні урядову програму «Доступні ліки». Профільне міністерство  заявляє, що програма має позитивну динаміку: збільшується кількість пацієнтів, які користуються нею,  аптечних закладів, виробників і препаратів. До прикладу, на початку чинності програми до переліку було внесено 157 торгових назв, а в оновленому переліку, який діє з початку 2018 року, вже налічується 239 торгових назв, з них 47  безплатні. Торік  відшкодовано понад 13,9 мільйона рецептів.

«Програма, покликана забезпечити життєво необхідними препаратами хворих на астму, діабет  другого типу  та серцево-судинні недуги, мала великий позитивний ефект у поліпшенні громадського здоров’я і допомогла понад 8 мільйонам  людей, — наголосив учора  Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, відкриваючи чергове урядове засідання.

— Багато людей із хронічними хворобами раніше не могли собі дозволити купувати дорогі ліки. І ми думали, як створити програму, яка забезпечила б людей. Ми зробили чесну програму. 8 мільйонів українських громадян щоденно користуються програмою «Доступні ліки». За кожного громадянина держава розрахувалася на 100%».

Він повідомив, що на 5—7% зменшилася кількість викликів швидкої у разі гострих серцевих та астматичних станів завдяки вчасній медикаментозній допомозі.

На думку глави уряду, програма має поширюватися, і в цьому контексті роль місцевої влади як одного з провідників ініціативи зростає. До речі, цьогоріч її бюджет збільшено до мільярда гривень. 

Тож Володимир Гройсман вважає за необхідне підвищити ефективність роботи місцевої влади, яка в результаті децентралізації отримала не лише додаткові повноваження, а й фінансові ресурси.

«Потрібно підвищувати роль і функції місцевої влади. Роль фінансів ми вже підвищили. Тепер потрібно добитися якісної роботи на місцях. Можна мільярди витратити на те, щоб посадити дерева, а можна витратити гроші на те, щоб замінити комунікації, побудувати дитячі садки і теж посадити дерева. Це питання пріоритетів влади на місцях, має бути стратегічне бачення, і найголовніше — підзвітність суспільству», — сказав Прем’єр.

Він анонсував у четвер розширену  урядову нараду, присвячену досягненням і викликам децентралізації, яка розпочалася чотири роки тому.

Об’єднаним — субвенції

Аби слова щодо децентралізації не розходилися з ділом,  Кабінет Міністрів учора  затвердив спрямування 1,9 мільярда гривень  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування відповідної інфраструктури об’єднаних територіальних громад у 2018 році. «665 ОТГ цього року отримають фінансове забезпечення для підвищення якості надання послуг, реконструкцію та ремонт вулиць, доріг, створення ЦНАПів, відбудову соціальних об’єктів, шкіл, дитсадків, об’єктів водопостачання, впровадження енергоефективних заходів, закупівлю транспортних засобів тощо», — заявив під час урядового  засідання віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, коментуючи ухвалення відповідної постанови.

Він повідомив, що уряд удосконалив процедуру формування переліку проектів, які фінансуватимуться за рахунок субвенції з держбюджету, призначеної місцевим бюджетам на розбудову інфраструктури ОТГ.

«Кошти серед іншого спрямовуватимуть на капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної власності, а також вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення. Також змінюється термін подачі громадами проектів до Мінрегіону. Вони їх мають подати на всю суму субвенції протягом двох місяців з набрання чинності постанови», — наголосив урядовець.

Рішення гармонізує Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Кабінет Міністрів учора затвердив порядок розподілу субвенції на забезпечення початкових шкіл сучасними технологіями навчання та на підвищення кваліфікації вчителів. 

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, з майже мільярда гривень, передбаченого для початкових шкіл, 40% буде спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для 1 класу, ще 40% — на сучасні меблі, решту  — на закупівлю комп’ютерного мультимедійного обладнання.

«Ми розуміємо, що цих грошей не вистачить для забезпечення всього освітнього простору на території України. Наші партнери — органи місцевої влади. Дуже важливо, щоб вони вклали свої кошти», — наголосила  Лілія Гриневич.

Міністр зазначила, що субвенція передбачатиме співфінансування місцевих органів влади. Так, обласні центри отримають 70% необхідної суми у вигляді субвенції і ще 30% повинні будуть спрямувати зі своїх бюджетів, для районних центрів співвідношення становитиме 90% на 10%, а для сільської, прифронтової й гірської місцевості — 95% на 5%.

Працювати на своїй землі

На вчорашньому засіданні Кабінет Міністрів погодив і передав на розгляд Верховної Ради проект закону про передачу 500 тисяч гектарів  сільськогосподарської землі у власність 23 тисяч українських фермерів, які працюють на ній. Відповідне рішення озвучив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Українською землею мають володіти українці, а сільськогосподарською — фермери. Ми вносимо законопроект, який відновлює справедливість щодо фермерів. Ми схвалюємо і передаємо проект закону, що дасть  змогу  передати  землю у власність фермерам, які працюють на ній, обробляють її, але досі не мали права нею володіти», — сказав Володимир Гройсман.

Він нагадав, що цього року уряд приділяє окрему увагу розвитку українського фермерства. Уже працює урядова програма підтримки обсягом мільярд гривень,  запроваджено механізми здешевлення техніки для фермерів і допомоги їм у  різних сегментах виробництва. 

«Закликаю всіх об’єд­натися навколо ідеї підтримки фермерства», — полум’яно підсумував Прем’єр-міністр.