«Держбюджет-2018 буде для нас батогом, а не пряником», — таку думку почула від кількох голів об’єднаних громад Рівненщини, які сподівалися на суттєвішу фінансову підтримку від держави. Нині в області 26 об’єднаних громад із 66, передбачених перспективним планом, який затвердив уряд. І від того, як держава фінансово підтримає місцеве самоврядування, залежать швидкість та якість проведення децентралізації.

На цьому зійшлися учасники «круглого столу», на якому обговорили бюджетну політику нинішнього та наступного років і можливості громад у контексті проекту Держбюджету-2018. Звісно ж, сподіваючись, що їх почують до того, як документ набере чинності. 

Зростуть і доходи, і видатки

Лідія БІЛЯК,
директор департаменту фінансів Рівненської обласної державної адміністрації:

— Якщо торік частка бюджетів об’єднаних громад у зведеному бюджеті області становила 1,4%, то цього року — вже 6,3. До того ж, за результатами 10 місяців майже всі громади виконують плани своїх доходів — а це означає, що вони належно оцінили власні можливості, ресурси та базу оподаткування. А Крупецька об’єднана громада Радивилівського району навіть має реверсну дотацію, тобто спрямовує зароблені кошти до держбюджету. Основним джерелом наповнення бюджетів громад лишається ПДФО: саме за ним можна чітко відстежити наявність легальних робочих місць. Що ж до видатків, то найбільше коштів громади спрямовують на освіту — 70%.

У проекті бюджету-2018 завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати очікується й зростання доходів громад на 24%. Втім, і видатків у них значно побільшає. Скажімо, медична субвенція передбачена на рівні 83%: адже первинний рівень надання медичної допомоги запропоновано фінансувати з держбюджету. Натомість енергоносії для первинки залишаються за громадами. Як на мене, це нонсенс. Вважаю, що медична первинка, як і сьогодні, має фінансуватися з місцевих бюджетів: інакше як тоді бути із субсидіарністю бюджету — тобто наближенням послуг до споживача? Та є й приємна новина: 35% коштів дорожнього фонду буде спрямовано як субвенція на ремонт доріг комунальної власності.

Під загрозою — стабільність ЖКГ

Людмила КУШНЕР,
експерт з питань бюджету Асоціації міст України:

— 2 серпня цього року набрав чинності Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Громади мають неабиякі проблеми в його реалізації, що особливо загострилися з настанням опалювального сезону. Адже унеможливлюється, зокрема, й оперативна фінансова підтримка комунальних підприємств. До того ж, він обмежує органи місцевого самоврядування у виконанні власних повноважень у сфері житлово-комунального господарства. Орган місцевого самоврядування, ухваливши відповідне рішення, має отримати висновок Антимонопольного комітету, що воно не шкодить конкурентному середовищу, а це займає від 2 до 10 місяців! Нині на розгляді у Верховній Раді — зміни до згаданого закону: їх необхідно ухвалити якнайшвидше, адже під загрозою — стабільність житлово-комунального господарства. 

Зважити маємо все

Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО,
член української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи:

— Розумний вчиться на чужих помилках, нерозумний — на власних. У цьому переконуюся, буваючи на засіданнях конгресу в Страсбурзі: усталені демократії теж постійно вчаться й змінюють процеси фінансування. Адже Європа сильна насамперед своїми регіонами. Децентралізація набрала незворотності й в Україні. Але маємо діяти так, щоб децентралізація не стала регіоналізацією, як сьогодні відбувається в Іспанії. Тому темпи — темпами, а зважити маємо все. Зрештою, питання навіть не в кількості об’єднаних громад, а в їхній якості, у спроможності, насамперед, фінансовій, в ефективності послуг, які отримують люди на місцях. 

Не втратити темпу реформи

Ігор ТИМОШЕНКО,
заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації:

— Реверсна дотація для того й існує, щоб держава могла допомогти іншим. А ось підходи до формування бюджету щороку змінювати, вочевидь, не потрібно. От дивіться: в 2016—2017 роках на Рівненщині втричі зросли власні доходи місцевих бюджетів. Важливо не втратити набраного темпу. Тому держбюджет має бути додатковим стимулом для тих, хто вирішив об’єднатися.

Тож субвенція від держави є хоч і не основним, але дуже важливим чинником у цих процесах. Цього року лише в об’єднані громади зайшло 64 мільйони гривень інфраструктурної субвенції, яка має мінімальні обмеження щодо реалізації проектів і не потребує співфінансування — область ніколи не мала таких коштів на ремонт доріг, їх освітлення та інше. Але ми чудово розуміємо, що так буде не завжди. «Підйомні від держави», як називають цю субвенцію, — це спосіб навчитися критично мислити й розробляти власні проекти, що фінансуються з різних джерел. Скажімо, в 2018-му стартує грантовий конкурс на облаштування ЦНАПів. Натомість лише п’ятеро наших об’єднаних громад мають подібні проекти, які ми передамо на урядовий рівень без зволікань. Щороку оголошуємо обласний конкурс мікропроектів громад: у 2017-му виділили для цього 1,5 мільйона гривень.

Тобто стартувати є з чого, потрібен лише фаховий підхід до справи. Бо повноваження та фінансовий ресурс громадам наданий — але ніхто ж не знімає з них відповідальності за виконання бюджетів! На найближчій сесії обласної ради ухвалюватимемо стратегію розвитку Рівненщини на 2018—2020 роки, тож чекаємо на пропозиції від органів місцевого самоврядування: адже пріоритетом декларуємо саме децентралізацію, яку справедливо називають реформою номер один у державі.

Не змінюйте правил гри!

Тетяна КОХАНЕВИЧ,
заступник голови Клесівської об’єднаної громади Сарненського району:

— Справді, у разі фінансування первинної медичної допомоги з центру вона цілком вийде з-під контролю громади — хто від цього виграє? Тому як варіант це міг би бути трансферт громадам із держбюджету.

Ще одне проблемне питання — додаткова дотація на утримання закладів освіти та охорони здоров’я. У 2017 році для об’єднаних громад її не було передбачено взагалі — лише на райони. Тож ми в буквальному сенсі вирвали ці кошти. А в 2018-му ця дотація вже піде на обласні бюджети. Чому держава не дотримується задекларованого принципу дворівневого формування бюджету, порушуючи принципи децентралізації?

Цього року наша громада не має базової дотації, даємо собі раду самі й працюємо на власний розвиток. Зрозуміло, що наша спроможність залежить від фінансового ресурсу: тож ми зробили все, аби підприємці легалізувалися в громаді, відповідно, тут сплачували податки. І вже стоїмо на порозі реверсної дотації. Та знову зміна правил гри: у 2018-му до держбюджету пропонують спрямовувати вже навіть не 50% перевиконання надходжень із ПДФО, а цілих 80! То який сенс нарощувати виробництво, створювати нові робочі місця? До того ж, у нас на території працюють гранітні кар’єри: до 2013 року певний відсоток податку за надра йшов до місцевих бюджетів, натомість тепер маємо нуль. 

Як дивитися в очі людям?

Володимир ХОМКО,
міський голова Рівного:

— Цьогорічний бюджет Рівного — 2,5 мільярда гривень плюс 30 мільйонів щоквартального перевиконання. Дотацію вирівнювання ми не отримуємо: навпаки, маємо реверсну. Водночас, із 2018-го нам пропонують і вищі навчальні заклади першого—другого ступенів утримувати, й пільги, які гарантує людям держава (бо за Конституцією це її функція), фінансувати. А ресурс із держбюджету на це не передають! Якщо ми в Рівному встановили пільги на проїзд школярів у громадському транспорті, то ми ж їх фінансуємо: школяр з іншого міста вже їхатиме за повну вартість. Та й взагалі, 85% бюджету становлять захищені статті видатків — про який розвиток тут можна говорити?

Чудово розумію, що в держави не вистачає коштів, але ми просто зобов’язані знайти бюджетний компроміс між центральною владою та місцевим самоврядуванням! Адже на місцях розпочали чимало проектів, пообіцяли людям їх закінчити наступного року. А тепер що робити? Розповідати, що в бюджеті-2018 у нас на освіту мінус 100 мільйонів, а на охорону здоров’я — мінус 24? Послуги на місцях надаємо ми: ефективні послуги — це авторитет і уряду, й Президента, неефективні — відповідно. На жаль, у процесі децентралізації ще багато чого на рівні вибіркової інформації чи інтуїції замість кваліфікованих висновків фахівців. 

На порозі змін до Конституції

Юрій ВОЗНЮК,
народний депутат України,
заступник голови Комітету з податкової та митної політики Верховної Ради:

— Нам не потрібне об’єднання заради об’єднання чи отримання субвенцій із держбюджету. Бо дуже часто мене запитують саме про гроші. Моя думка: із процесу треба забрати слово «добровільне» — адже реформу штучно стримують ті, кого обрали в 2015 році, не бажаючи йти на нові вибори. Гадаю, вже в 2018-му держава до цього прийде. Та й досвід інших країн свідчить, що подібні реформи добровільними не були ніде. Тому Мінрегіон має розробити певні орієнтири, відповідно до яких рухатимемося далі. Знаю, що три райони на Рівненщині — Радивилівський, Млинівський та Демидівський — уже об’єднані на 95 відсотків, і постає питання, що робити з районною ланкою управління? Тут потрібні зміни до Конституції, а в тому, що вони будуть внесені найближчим часом, дуже сумніваюся. Натомість 80 відсотків законів, що стосуються децентралізації, вже є. Так, ми працюємо на марші й десь помиляємося. Але й виправляємо свої помилки. 7 листопада починається бюджетний процес, тож я, звісно, донесу пропозиції від громад рідної Рівненщини до колег. Гадаю, поставляться з розумінням: адже це і депутатський політичний капітал теж. 

Від редакції. Так, самоврядування на тій чи іншій території діє рівно стільки, скільки в громади є коштів на здійснення відповідних повноважень. Тому допомога від держави — добре, але прямий обов’язок громад — виконання власних бюджетів та розширення місцевої бази оподаткування. У питаннях децентралізації нам важливо не скотитися до регіоналізації. А основним виміром реформи децентралізації має стати не кількість, а якість об’єднаних громад.