Сучасна молодь — це по суті обличчя нашої країни через одне-два десятиліття, її м’язи і мозок.  Лише всебічний розвиток — фізичний, духовний, інтелектуальний, ментальний і  моральний — дасть змогу виховати  високоосвічену, висококультурну, свідому особистість, а разом з цим і збудувати  могутню конкурентоспроможну державу. З  головних акцентів  формування молодіжної  політики  ми й розпочали розмову з профільним міністром Равілем САФІУЛЛІНИМ. 

Міністр молоді та спорту Равіль  САФІУЛЛІН  Равілю Сафовичу, про те, що змістовні зміни державної молодіжної політики мають стосуватися всієї системи виховання, протягом останнього часу ви неодноразово заявляли з трибун різних форумів. Що конкретно робить міністерство, аби державна молодіжна політика  стала ефективною?

— Перед тим, як розпочати роботу за цим напрямом, разом із нашими партнерами провели низку досліджень і виявили найболючіші питання, що турбують і нашу молодь, і нас як владу. Саме на основі цих досліджень, які були оприлюднені під час Парламентських слухань на тему здорового способу життя у 2010 році, ми і почали розробляти стратегію молодіжної політики. По суті, ми створили дорожню карту із шістьма основними напрямами: доступна освіта, здоровий спосіб життя, перше робоче місце, забезпечення житлом, інтеграція в європейське співтовариство, активізація молоді у суспільно-політичному житті, — усе це допоможе нам у підсумку досягти бажаного результату, без перебільшення, врятувавши нашу націю від деградації та вимирання.

Щодо  Стратегії молодіжної політики до 2020 року, яку нещодавно підписав Президент України Віктор Янукович, хотів би сказати, що ми намагалися абсолютно змінити підхід до розв’язання проблем молоді передусім завдяки зміні свідомості молодої людини. Сьогодні ми говоримо про те, що наша молодь повинна активізуватися, а не чекати, коли  держава забезпечить її квартирою, машиною, роботою, дозвіллям...

Ми хочемо, щоб наша молодь була свідомо відповідальною за своє власне життя. Щоб кожна молода повноцінна людина  стала  самодостатньою, а не інфантильним утриманцем.

Тому наше головне завдання полягає в іншому — створити для молоді УМОВИ, щоб отримати хорошу освіту, стати висококваліфікованим працівником, знайти робоче місце, а не влаштувати її на роботу. Це зовсім інші поняття, і молодь повинна зрозуміти, що держава допомагає їй реалізуватися, а не вирішує за неї її проблеми. Адже досить часто нам доводиться говорити про молодь неактивну, навіть пасивну, яка нівечить своє єдине безцінне, унікальне життя.

Тому саме такий підхід, якщо молода людина буде зацікавлена у власній реалізації, допоможе їй без проблем знайти престижну роботу і за рахунок власного професіоналізму отримувати хорошу заробітну плату, яка у підсумку дасть змогу молодій людині створити сім’ю, забезпечити світле майбутнє своїх дітей, купити і квартиру, і машину. Держава не повинна змушувати роботодавця брати на роботу працівника, який не задовольняє його вимоги, який не відповідає за кваліфікацією, енергією, бажанням, амбіціями, характером… 

 Чому ви вдалися до зниження віку молоді із 35 до 28 років?

— Відповідь проста: адаптація українських законів до законодавства Європейського Союзу, де визначення «молодь» передбачає молоду людину віком від 15 до 25 років. І тут потрібно зазначити — це абсолютно не позначиться на програмах молодіжного житлового кредитування. Ми залишаємо визначення «молода сім’я» з віком одного із членів родини до 35 років.

 Наприкінці минулого століття українці вважалися однією з найспортивніших націй в Європі. Нині  здоровий спосіб життя не є  пріоритетом, зокрема й  у сучасних підлітків. Як повернути людей у зали і на стадіони?

— Цього року нам вдалося значно активізувати нашу спортивно-масову роботу. Перш за все за рахунок зміни керівництва Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Буквально кілька місяців тому український центр (а він існує вже 10 років) став повноправним членом міжнародної організації «ТАФІСА», до складу якої входить близько 130 країн світу. Починаючи з 1991 року відзначають Всесвітній день ходьби, в Україні вперше це свято пройшло лише цього року. Цей день, до слова, зібрав близько трьох тисяч осіб. І це тільки в Києві, вже наступного року Всесвітній день ходьби охопить усю країну.

 Звісно, спорт найвищих досягнень  починається з масового. Та навіть тим, хто  вже прославляє країну,  не завжди  створені належні умови. Одне з невідкладних завдань Мінмолодьспорту — капітальна реконструкція олімпійської бази в Кончі-Заспі. Коли українські олімпійці зможуть готуватися до важливих стартів  у комфортних умовах міжнародного рівня?

— Не забуваймо, що молодь — це і спортсмени також. Сьогодні держава створює всі умови, щоб ті люди, які виявили бажання поєднати своє життя зі спортом, мали шанс реалізуватися, насамперед, за рахунок своїх високих результатів, винагороди за які виплачує держава.

Якщо ж зупинитися на спортивній інфраструктурі, то поки що її стан не піддається жодній критиці. За роки незалежності практично нічого не було побудовано. Була чудова статистика, та, як з’ясувалося, здебільшого на папері. Аби побачити реальну ситуацію, ми створили Електронний реєстр спортивних споруд, який сьогодні інтенсивно заповнюється, і саме він допомагає нам розуміти, скільки на сьогоднішній момент у нас реально є майданчиків, стадіонів, арен, велотреків, басейнів, манежів тощо.

Маємо змогу не тільки розуміти, що ці об’єкти насправді живуть не просто на папері, а й моніторити, що відбувається на тому чи тому стадіоні, як використовується об’єкт і чи справді там проходить захід, на який були виділені кошти.

Щодо Олімпійської  бази в Кончі-Заспі, то вона, як відомо,  побудована до Олімпійських ігор 1980 року. До процесу осучаснення ми залучили  одну з найкращих архітектурних компаній світу «Поп’юлас», яка проектувала об’єкти останніх п’яти Олімпіад.

На території центру плануємо будівництво нових сучасних спортивних споруд, а саме легкоатлетичного манежу, басейну, льодової арени, універсального спортивного комплексу для єдиноборств, спортивної та художньої гімнастики, фехтування, а також будівництво легкоатлетичного стадіону та науково-медичного, навчального та реабілітаційного центрів. Перших у країні. А без них центрів олімпійської підготовки у світі немає.

 Ще свіжий у пам’яті сюжет, коли спортсмен напередодні Лондонської Олімпіади «хвалився» своїм харчуванням  перед Прем’єр-міністром…

— Нам вдалося змінити те, що десятками років відставало від вимог часу, і про це ніхто навіть не хотів замислюватися. Йдеться і про нормативи на харчування для спортсменів, які з 1998 року по 2013-й зросли лише на 34 гривні.

Нормативи, розроблені нами спільно з експертами зі спортивного харчування, не будуть прив’язані до грошей, оскільки тепер ми прив’язали їх до кількості кілокалорій і грамів натурального продукту, які необхідні для тієї чи тієї категорії спортсменів (їх тепер чотири).

Такий підхід дав змогу поліпшити харчування більш ніж удвічі. Спортсмени сприйняли це не просто з розумінням, а як довгоочікувану дивину. Адже досі змушені були або за власні гроші докуповувати продукти, або шукати спонсорів.

Також були змінені і вимоги щодо фармакології. Якщо раніше виділялося 36 гривень на день, то сьогодні ця цифра зросла приблизно в три з половиною рази.

 Наступний  рік має стати ключовим у підготовці великого спортивного свята — чемпіонату Європи-2015 з баскетболу серед чоловічих команд.  Для координації цього проекту створений відповідний оргкомітет, до якого входить і профільний міністр.  Як виконуються амбітні плани щодо будівництва нових арен в шести містах країни?

— Україна стає одним з центрів світового спорту. Все частіше нам довіряють проведення найпрестижніших змагань, адже міжнародні федерації впевнені у високому результаті і нашій спроможності організувати змагання на найвищому рівні.

Юнацький чемпіонат світу з легкої атлетики 2013 року Міжнародна легкоатлетична  асоціація визнала найкращим в історії змагань. Юнацький чемпіонат світу з боксу, юнацький Євробаскет 2013 року, зимовий Кубок світу з фристайлу, чемпіонат світу з художньої гімнастики, який вперше пройшов в Україні. Усі ці змагання побили абсолютні рекорди, і про це не можна мовчати. Адже це пропаганда здорового способу життя, це формування свідомості молодої людини, це імідж нашої країни.

Сьогодні ведеться активна робота з підготовки заявки на проведення зимової Олімпіади 2022 року, всі ми очікуємо на Євробаскет 2015 року. Цей проект, як і Євро-2012, дасть змогу  значно поліпшити спортивну інфраструктуру. А це відкриє двері для ще більшої кількості молоді до занять спортом.

Тільки до Євробаскету-2015 в 6 українських містах будуть збудовані багатофункціональні арени, які зможуть приймати змагання зі ста видів спорту. А сьогодні, до слова, в Україні немає жодної критої арени світового класу! Найголовніше, що хотілося б відзначити, — це те, що жодної копійки з державного бюджету не буде витрачено на будівництво цих арен. Це 100 % інвестиційні гроші, і це була наша принципова позиція. Ось відповідь на запитання, навіщо нашій країні міжнародні змагання.

 Звісно, патріотизм — шляхетне почуття, однак часто-густо  гроші вирішують долю не лише спортсменів, а й тренерів. Подаючи свої пропозиції до бюджету наступного року,  міністерство передбачило  якісь стимули для  того, щоб вітчизняні спеціалісти залишалися на батьківщині?

— Нам вдалося зрушити з мертвої точки питання щодо преміальних. Лише за ці роки ми підвищили винагороду і олімпійцям, і неолімпійцям, і паралімпійцям, і дефлімпійцям. Уперше уряд призначив грошові винагороди спортсменам, які посіли 4 — 6 місця на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні.  Також уперше виділено 75 стипендій Кабінету Міністрів видатним тренерам (багатьох переманювали країни-конкуренти). Розмір однієї стипендії становить вісім прожиткових мінімумів (близько 9 тисяч гривень). Крім цього, 100 видатних спортсменів, тренерів та діячів фізичної культури і спорту отримали стипендії розміром  800 гривень.

 Реклама  алкоголю і тютюну  й надалі залишається «у призах» на телебаченні. А країна виходить в лідери Старого Світу за кількістю курців та осіб, які регулярно вживають міцні напої. Що треба зробити, щоб переламати негативну тенденцію?

— Ви погодитесь зі мною: 90% новин на українському телебаченні, в Інтернеті, особливо на деяких ресурсах, — це катастрофи, смерті, скандали… А мудрі люди казали: «Що споживаєш — тим і сам стаєш». І це стосується не лише їжі фізичної, а й духовної.  Я закликаю всіх стати на шлях відродження, а не руйнування себе, своїх дітей і своєї батьківщини.

Що робимо ми? Ми, наприклад, не за державні кошти, а за рахунок соціально відповідального бізнесу  вже третій рік поспіль проводимо кампанію, яку назвали «Відповідальність починається з мене».

Її суть дуже проста: по всій Україні розміщені білборди із закликами «Я не продаю алкоголь неповнолітнім», «Я захищаю підлітків від алкоголю» і «Я сідаю за кермо тільки тверезим». Також у рамках кампанії проходить акція «Таємний покупець» у торгових точках. У рамках брендування випущені і розіслані в регіони наклейки, якими відзначаються торговельні точки, що успішно пройшли тестування, іншими маркуються порушники. Переможці (місто чи райцентр) по завершенні кампанії отримають 5 спортивних майданчиків.

Можна сміливо сьогодні сказати, що останнє рішення про заборону куріння в громадських місцях — це перші практичні кроки на правильному шляху. Але потрібна ще більш активна атака на руйнування і водночас створення можливостей для відродження. Потрібна пропаганда здоров’я, пропаганда добра.

Щоб підсилити цей процес і продовжити позитивну тенденцію зменшення кількості курців та алкозалежних, ми розробили Програму розвитку фізичної культури і спорту на 2013—2017 роки. Її головна відмінність від попередніх — цю програму ми хочемо зробити обов’язковою до виконання, піднявши її до статусу закону України. Зокрема, в рамках цієї програми за 5 років ми плануємо збудувати 50 плавальних басейнів і дві з половиною тисячі спортивних майданчиків, а також модернізувати спортивні майданчики в загальноосвітніх школах та дошкільних закладах.

Оксана ГОЛОВКО,
«Урядовий кур’єр» 

ДОСЬЄ «УК»

Равіль САФІУЛЛІН. Народився 1955 року. Освіта вища. 1978 року закінчив Донецький медичний інститут за спеціальністю «лікар-гігієніст, епідеміолог». З 2000 року — президент Професійної футбольної ліги України, з 2002 року — почесний президент. Перший віце-президент Національного олімпійського комітету України. Народний депутат України IV, V, VI скликань. З березня 2010 року — міністр України у справах сім’ї,  молоді та спорту, а з грудня 2010 року — голова Державної служби молоді та спорту України. Указом Президента України № 103/2013 від 28 лютого 2013 року  призначений  міністром молоді та спорту України. Одружений, має доньку.