Міжнародна конференція «Реформа державного управління: здійснення оцінки стану справ, досягнення та виклики» відбулася в Клубі Кабінету Міністрів. Це спільна ініціатива Секретаріату Кабміну, Національного агентства з питань державної служби, Представництва ЄС в Україні та Програми ЄС-ОЕСР з підтримки вдосконалення врядування та менеджменту SIGMA.
Учасники дискутували про завдання й виклики під час реформування держуправління, дізналися про зміни в наданні адмінпослуг тощо. Організатори заходу очікують, що він стане формальним початком повної й глибокої оцінки стану справ у системі державного управління з участі Програми SIGMA, проведення якої передбачено Планом заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016—2020 роки. Результати оцінки оприлюднять у липні 2018 року, щоб оновити завдання та заходи Стратегії реформування державного управління.
Усі питання обговорено під час панельних дискусій. Вітали учасників конференції вступними промовами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і голова Представництва ЄС в Україні Г’ю Мінгареллі.
Володимир Гройсман починав з основного завдання реформи державної служби. Він нагадав, що зміни у цій сфері почалися у 2014 році. Однак масштабно про цю реформу стали говорити у 2016-му. Саме тоді її офіційно й запровадили. Суть нововведень Володимир Гройсман означив просто: «Привести у владу нові обличчя, нових людей, які здатні на зміни і сумлінне служіння державі».
Державна служба ще донедавна була однією з найконсервативніших і закритих систем. А фундаментальні зміни неможливо б реалізувати без належної якості управління. «Наш обов’язок — побудувати сильну державу, — цитує слова Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. — І перед нами стоять два завдання: створити нову систему управління і привести до влади тих осіб, котрі здатні на зміни, сумлінно служити державі й надавати якісні послуги».
Слова подяки Прем’єр спрямовував партнерам України та експертному середовищу за підтримку реформи держслужби. «Ми маємо рухатися далі. Хочу запевнити, що я був і буду прихильником і соратником змін й забезпечуватиму лідерство в цій реформі», — резюмував глава уряду.
12 мільярдів не давали ще нікому
А голова Представництва ЄС наголосив, що Україна — одна з пріоритетних країн для Євросоюзу. Він навіть назвав її топ-пріоритетом. «Це велика країна, яка межує з ЄС і чітко заявила про євроінтеграційний розвиток», — сказав посадовець.
Він поінформував, що Європейський Союз за останні три роки мобілізував 12 мільярдів євро допомоги для України. У цю суму входять 3,4 мільярда євро макрофінансової допомоги, що безпрецедентно для ЄС.
Слова Г’ю Мінгареллі цитує УНІАН: «12 мільярдів євро включно з 3,4 мільярда євро макрофінансової допомоги — найбільша фінансова допомога, яку ми будь-коли мобілізували. Ми також мобілізували 200 мільйонів євро на грантові програми. Це більше, ніж у будь-якій сусідній країні».
З його слів стало зрозуміло: оскільки Україна — один з ключових партнерів ЄС, успішність наших реформ дуже важлива для Європи. «Ми мобілізували всі можливі ресурси», — додав дипломат.
Про новий регламент роботи уряду докладно розповів Міністр Кабінету Міністрів Олександр Саєнко. Регламент складатиметься з усіх необхідних методологічних документів, його впроваджуватимуть у найближчій перспективі. «Нині маємо перейти на розроблення саме такої процедури підготовки й впровадження урядових рішень, яка залучатиме, аналізуватиме, розраховуватиме ризики, прогнозуватиме й розповідатиме про те, як, по суті, вибудовувати ефективніші рішення і пропонувати їх засіданням Кабінету Міністрів. Тому говоримо про новий регламент уряду», — розповів посадовець.
Він уточнив, що процедури підготовки та ухвалення урядових рішень абсолютно нові. Саме тому й розробляють новий регламент Кабміну з усіма необхідними методологічними документами. Крім цього, планують посилити політичну відповідальність і надати міністрам усі інструменти, за допомогою яких вони могли би повноцінно впроваджувати ті реформи, за які несуть відповідальність.
Усе залежатиме від мобілізації зусиль
Опісля глава Представництва Європейського Союзу закликав Прем’єр-міністра та Міністра Кабінету Міністрів забезпечувати лідерство в реформі державної служби. На його думку, за інших обставин реформа не буде успішною.
«Дуже важливо, щоб Володимир Гройсман й Олександр Саєнко були мобілізовані для впровадження реформи державної служби. Будь ласка, залишайтеся долученими до неї, інакше реформа не матиме успіху. Про це свідчить наш 35-річний досвід у країнах-членах Європейського Союзу», — означив позицію Г’ю Мінгареллі.
Він додав, що реформа держслужби потребує чіткої координації на рівні Прем’єр-міністра. Володимир Гройсман відреагував на це фразою: «Реформа державної служби залишається одним із ключових пріоритетів уряду. Державна служба потребує змін, щоб забезпечити нову якість державного управління».
Уряд планує реформувати 10 з 18 міністерств у межах поліпшення функціонування державної служби. Зміни стосуватимуться Мінсоцполітики (головний фокус роботи — пенсійна реформа), Міністерства охорони здоров’я, Мінагрополітики (земельна реформа), МОН (освітянська реформа), Мінфіну (фінансове забезпечення реформ), Мінрегіону (децентралізація), Міненерговугілля (розвиток енергосектору), Мінінфраструктури, Мін’юсту (впровадження сучасних юридичних практик). Відповідає за координацію реформи державного управління Кабінет Міністрів.
У межах реформи до міністерств планують залучити майже 1000 нових професійних кадрів з конкурентною ринковою платнею. Зміни здійснюватимуть за рахунок коштів ЄС. Ідеться про 104 мільйони євро. Кадрові конкурси уряд планує завершити до кінця року.
Ми в Google+