Нещодавно правління Національного банку України анонсувало план подальшого зв’язування банківської ліквідності, що дасть змогу стримати девальвацію і стане важливою передумовою до пом’якшення валютних обмежень.

«Урядовий кур’єр» з’ясо­вував, як це позначиться на фінансових та товарних ринках, якою буде монетарна політика регулятора, чи повертатиметься НБУ до практики увімкнення друкарського верстата.

Облікова ставка і економіка

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що до кінця 2023 року облікову ставку поступово зменшуватимуть. Як це впливатиме на економіку загалом і зокрема фінансовий ринок?

У грудні 2022 року представники регулятора залишили облікову ставку на рівні 25%, зазначивши, що в разі реалізації проінфляційних ризиків НБУ  готовий посилити монетарні умови для збереження керованості курсових та інфляційних процесів.

Основний інструмент, яким центральні банки впливають на рівень інфляції, — облікова ставка. Це ключова процентна ставка Національного банку, за якою він здійснює основні операції з банками з надання або залучення коштів у межах проведення монетарної політики. Облікова ставка — орієнтир ціни на гроші. Її динаміка характеризує стан монетарної політики (жорстка або м’яка).

«Короткий екскурс у минуле — приклад того, що прогнозування в сучасній Україні, яка перебуває у війні, — річ вельми ненадійна. А горизонт планування не може бути занадто довгим. З огляду на кон’юнктуру, яка складається, в розрізі лінійного планування зниження показника облікової ставки цілком можливе. Такі дії будуть обґрунтованими на основі динаміки чинників, що сприяють стійкій нормалізації економіки. У світі також повільно знижується інфляція, як і в Україні. НБУ,  українські банки та банківські об’єднання продемонстрували консолідацію в питаннях злагодженості та протидії спекулятивним трендам у контексті контрольованості курсу гривні, що сприяє довірі до національної валюти й усієї банківської системи України», — зазначає президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

Хоч під час війни режим інфляційного таргетування і не працює, відсоткові ставки все одно мають зважати на інфляцію. «В умовах, коли інфляція сповільниться до менш як 20% і зафіксується там, про що свідчать прогнози економістів, відсоткова ставка вища ніж 20% річних стає застарілою», — прогнозує голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Як вважає Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, торік інфляція була меншою за облікову ставку НБУ, а на 2023-й перший показник вже прогнозують на рівні 18,7%.

«Тож влітку регулятор  може піти на зниження облікової ставки. Це залежатиме від подальшої динаміки надходження зовнішньої фіндопомоги (що сприяє зміцненню гривні), інфляції. Після торішнього  підвищення облікової ставки ринкові ставки так і не зросли до цього рівня. Новий рівень цього показника має стати орієнтиром для ставок на фінринку», — додає він.

Сповільнення інфляції створює передумови для зниження облікової ставки НБУ, яке спричиниться до зниження кредитних ставок в українських банках. А це дуже важливо для громадян і бізнесу.

Чинники впливу

Андрій Пишний нещодавно заявив, що сповільнення інфляції пов’язане зі збільшенням пропозиції продовольства та пального, відновленням енергетичної системи після атак, слабким попитом споживачів, а також фіксованими тарифами на ЖКГ.

На думку Олени Коробкової, інфляція, по-перше, сповільнюється через замороження адміністративно регульованих цін і тарифів. 

«По-друге, Україна живе в умовах фіксованого обмінного курсу. По-третє, скорочуються ціни на пальне й інші енергоносії. По-четверте, пригнічений під час війни споживчий попит не зумовлює такого зростання цін, як це може спостерігатися у стабільний час.

Найближчими місяцями варто очікувати швидкого сповільнення інфляції в річному вимірі, адже її річний показник залишатиме в минулому цінові стрибки, спричинені шоком воєнного вторгнення торік», — наголошує пані Коробкова.

У березні — червні 2022 року індекс споживчих цін зростав більш як на 3% щомісяця, нині — лише на 1%. Ця різниця, на її думку, формуватиме щомісячне сповільнення інфляції навіть попри очікуване влітку подорожчання пального через відновлення податків на нього.

До цих чинників Андрій Дубас додає загальну економічну стабілізацію порівняно з першими місяцями війни, збереження експортних можливостей України (насамперед ідеться про зерновий коридор), міжнародну фінансову допомогу для України, політику НБУ щодо регулювання валютного ринку і підтримання курсу гривні, поліпшення очікувань від економічних гравців на ринку, підвищення передбачуваності стосовно подальшого розвитку країни (можливість виваженішого прорахунку наявних ризиків суб’єктами господарювання).

Друкувати гроші немає сенсу

Андрій Пишний повідомив, що до друкарського верстата НБУ повертатися не має наміру. За словами голови Нацбанку, емісію замінять активізація внутрішнього ринку запозичень насамперед завдяки ліквідності та міжнародне фінансування і допомога. Обсяг допомоги має бути навіть більшим за прогнозовані 38 мільярдів доларів. 

Як вважає Іван Нікітченко, у друкарському верстаті вже немає сенсу. «Зовнішня фіндопомога замінила потребу у друку грошей, до чого НБУ особливо активно вдавався влітку та восени 2022 року, коли ще не почали стабільно надходити західні кошти. У банків багато гривневої маси, яку уряд може залучати на ринку», — додає він.

Із ним погоджується Андрій Дубас. Він зазначає, що  в умовах міжнародної підтримки України та з огляду на стійкість і надійність нашої фінансової системи відмова від емісійного фінансування виправдана. На думку експерта, в банківській системі спостерігається зв’язаність надлишкової ліквідності, однак частина її перенаправляється  з депозитних сертифікатів до ОВДП, що допомагає збільшувати обсяги ринкового фінансування дефіциту бюджету. А це дає змогу уникати необхідності емісійного фінансування від НБУ.

Якщо говорити про монетарну диспозицію, то ризик вивільнення надмірної гривневої ліквідності в банках регулятор вже поступово мінімізує за рахунок монетарної політики. Основний напрям дій тут — стимулювання міграції поточних коштів до строкових депозитів. Це відбувається поступово.

Кошти не бувають зайвими

Триває обговорення питання чергового кредиту МВФ. Чи потрібні  гроші від цієї фінустанови, коли Україна й так має фінансових донорів з різних країн?

«По-перше, у 2023—2027 роках нам потрібно повернути цій організації 11 мільярдів доларів заборгованості з урахуванням відсотків, тому перефінансування цього кредиту дуже важливе для стабільного зовнішнього балансу. По-друге, програма МВФ — центральний елемент міжнародної програми фінансової підтримки України: якщо організація дає згоду на кредитування, то це своєрідний знак якості і для урядів, і для приватних інвесторів. Варто врахувати, що під час війни зайвих грошей не буває», — вважає Олена Коробкова.

Іван Нікітченко додає: вітчизняний Мінфін  на початку року заявляв, що для закриття всіх потреб у фінансуванні не вистачає майже 10 мільярдів доларів. Тому МВФ та інші нові програми допомогли закрити цю потребу. Звісно, це один із чинників підтримання фінансової системи України й дає змогу стримати інфляційні процеси. І справді не буває зайвих грошей надто в такий дуже складний для нашої країни час.