З ухваленням профільних законів із реєстрації бізнесу та нерухомості було спрощено процедуру реєстрації. Завдяки цим новаціям наша країна піднялася на 10 пунктів у рейтингу Doing Business. Щоправда, в рейтингу захисту бізнесу наші позиції все ще залишають бажати кращого. Адже в Україні деякі бізнесмени ще дотримуються принципу заробляння грошей, що був започаткований ще в буремні 1990-ті й отримав назву рейдерство. І сьогодні ці горе-бізнесмени мало не щодня вигадують нові схеми, щоб відібрати чуже підприємство. Щоб викорінити таку практику, Мін’юст розробив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» (№5067). Цими днями Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому цей важливий антирейдерський закон. Тож тепер бажаючих відібрати чуже майно має поменшати, адже за таке їм загрожуватиме до восьми років ув’язнення з конфіскацією майна. 

Важливі зміни

У цьому документі прописано зміни, згідно з якими посилено кримінальну відповідальність як заявника та реєстратора, так і зацікавленої у вчиненні незаконної реєстраційної дії особи. Максимальний термін ув’язнення становитиме до восьми років з конфіскацією майна. Також передбачається посилення адміністративної відповідальності. Штраф 340 гривень — неефективна превентивна норма, тому його буде збільшено до 8500 гривень. Такі стягнення — за технічні помилки. А ось за свідому змову з рейдерами доведеться відповідати власною свободою та майном.

«Необхідно посилювати кримінальну відповідальність не тільки держреєстратора, а й заявника та осіб, які причетні до рейдерського захоплення, — наголошує заступник міністра юстиції Павло Мороз. — Також запроваджено відповідальність за підроблення документів у сфері нерухомості за аналогією з підробленням документів у сфері бізнесу».

Наступна важлива зміна: під час реєстрації бізнесу (не в електронному форматі) та нерухомості власник за бажанням зможе отримати паперове підтвердження власності з підписом та печаткою реєстратора.

Передбачено і звуження принципу екстериторіальності. Натомість електронний цифровий підпис (ЕЦП) надаватимуть лише за особистої присутності підписувачів, зокрема, керівників підприємства. Таким чином вдасться запобігти випадкам, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів та головних бухгалтерів компаній і потім використовували його для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ та несанкціонованого перерахування грошових коштів.

Після ухвалення документа реєстратори й нотаріуси використовуватимуть тільки захищений носій особистих ключів. Це буде надійним засобом електронного цифрового підпису, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, які забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу.

«Відомі випадки, коли хакери зламували комп’ютери нотаріусів і держреєстраторів, викрадали ключі й проводили реєстрацію. Тепер ключ до реєстрів зберігатимуть на окремому носії, тому технічно його буде неможливо зламати й отримати доступ до електронного ключа держреєстратора. Навіть якщо зламають комп’ютер, ключ отримати все одно не вдасться, — наголошує Павло Мороз. — Також законопроект передбачає ускладнення процедури відкриття нового розділу у реєстрі нерухомості. Таким чином буде унеможливлено існування у реєстрі двох розділів паралельно. Поки не забезпечено інтегрованість реєстрів, ми зобов’яжемо реєстраторів перевіряти судові рішення у реєстрі судових рішень. Якщо ж таке рішення знайдено не буде, то реєстратор повинен здійснити запит до відповідного суду. Отже, уникатимемо ситуацій, коли реєстраційні дії здійснюватимуть на підставі неіснуючих чи підроблених рішень».

Ще одна важлива новація — зобов’язання нотаріально посвідчувати підписи голови, секретаря або учасників зборів на протоколі та на установчих документах про внесення змін. Адже частина спроб рейдерських захоплень здійснена на підставі підробних протоколів. Тому така новація вкрай необхідна. Ще передбачено продовження терміну скарги до комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, створеної при Мін’юсті, із 30 днів до 60. Це важливо тому, що були випадки, коли заявник звертався до зазначеної комісії зі скаргою, яка була складена з порушенням вимог, і не встигав виправити формальні помилки та подати відредаговану скаргу у визначений законом термін.

«Розробленню документа передувала масштабна робота. Було створено робочу групу, куди входили як практики, так і теоретики, які багато дискутували про те, що потрібно змінити, щоб захистити права власності кожного з нас і бізнес. У результаті й було напрацьовано законопроект № 5067— наголошує директор департаменту приватного права Мін’юсту Олена Ференс. — На жаль, поки що не всі розуміють, що коли вчиниш злочинні дії, то обов’язково настане відповідальність».

Нерухомість і бізнес потребують надійного захисту

«Важливим нововведенням, яке передбачене законом, є запровадження особливого порядку проведення реєстраційних дій щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішень судів, а саме: шляхом передачі судового рішення, яке набрало законної сили, від Державної судової адміністрації України до державного реєстратора. При цьому заявнику не потрібно звертатися з відповідною заявою про внесення змін до Державного реєстру прав. Такий порядок спрощує процедуру реєстрації для заявників та дає змогу мінімізувати ризик корупційних схем або реєстрації права власності на підставі підроблених судових рішень, — наголошує юрист ЮФ «Кушнір, Яким’як та Партнери» Артем Білоусов. — Проте хотілося б звернути увагу авторів на певні особливості набрання законної сили судовими рішеннями. За загальним правилом, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після завершення строку на його апеляційне оскарження або після закінчення розгляду апеляційної скарги. Здавалося б, що все логічно та зрозуміло, але насправді не поодинокі випадки, коли строк на апеляційне оскарження може бути пропущений з поважних причин. У такому разі суд за клопотанням апелянта може його поновити. Крім того, між подачею та отриманням апеляційної скарги мине певний час, доки апеляційна скарга дійде до суду, де її приймуть до провадження. За цей час державний реєстратор після закінчення строку, відведеного на подачу апеляційної скарги, може отримати інформацію від Державної судової адміністрації про набрання рішенням законної сили та буде зобов’язаний внести запис до Державного реєстру прав, який фактично позбавляє законного власника права власності на його майно. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне запровадження спрощеного порядку внесення змін до записів Державного реєстру прав або автоматичного внесення змін до Державного реєстру прав у разі отримання відомостей про прийняття до провадження апеляційної скарги».

Загалом, на думку експертів, серед позитивних новацій законопроекту необхідно відзначити такі: звуження принципу екстериторіальності до меж АР Крим, області, міст Києва та Севастополя; позбавлення можливості здійснення державної реєстрації нотаріусами незалежно від місцезнаходження майна; уточнення порядку державної реєстрації прав; упровадження обов’язкового нотаріального засвідчення підписів фізичних осіб на рішеннях уповноважених органів управління юридичної особи, установчих документах, передавальних актах та розподільчих балансах, заявах про вихід із товариства та встановлення кримінальної відповідальності за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

«На нашу думку, такі зміни до законодавства дадуть можливість зменшити ризик незаконного заволодіння нерухомим майном та підприємствами. Водночас повністю унеможливити акти рейдерства одразу ж після ухвалення законопроекту № 5067 нереально, — зауважує Артем Білоусов. — У більшості випадків безпека бізнесу залежить від належного і добросовісного виконання обов’язків державними реєстраторами та ретельного контролю Мін’юсту за їхньою діяльністю».

Експерти сходяться на думці, що закон значно звужує можливості для рейдерських захоплень. Адже ризикувати як власною свободою, так і майном мало кому захочеться.