ГРOШI

«Урядовий кур’єр» дослiдив ситуацiю з виплатами вкладiв фiзособам у проблемних фiнустановах

На прохання наших читачів ще в середині листопада ми зробили запит у Мінфін з проханням прояснити ситуацію щодо майбутньої долі рекапіталізованих банків та вкладів населення, термін яких збіг. На жаль, відповідь чекаємо й досі. Та це й не дивно, зважаючи на складність і неоднозначність проблеми. Експерти, до яких ми звернулись за коментарями, назвали щонайменше три сценарії розвитку. При цьому всі опитані аналітики переконані: кошти, покладені на депозити рекапіталізованих банків, за будь-якого зі сценаріїв обов'язково будуть повернуті вкладникам. Інше питання - коли.

Підтримати вкладників та їхні інтереси пообіцяв і новий голова Нацбанку Сергій Арбузов: "Нацбанк спільно з урядом працює над цим питанням. Одне можу сказати, що всі дії уряду та Нацбанку будуть спрямовані на підтримку вкладників та їхніх інтересів". Очікується, що спільне рішення уряду та Нацбанку буде прийняте вже найближчим часом. За нашими даними, це станеться вже у першому кварталі 2011 року, адже відповідний політичний імпульс до дій дав Президент України Віктор Янукович. Під час засідання Керуючої ради Комітету з економічних реформ він заявив: "У 2010 році почала відновлюватися довіра людей до банківської системи. Треба продовжити роботу в цьому напрямку і визначитися щодо подальшої долі проблемних фінансових установ.

ДОВІДКА "УК"

У 2009 році у капітал трьох націоналізованих державою банків ("Укргазбанк", "Київ" та "Родовід банк") було влито 19,6 млрд грн, а вже у вересні 2010 р. виявилось, що вони потребують докапіталізації на суму 12,5 млрд грн.

Перший заступник голови Комітету
Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності
Станіслав АРЖЕВІТІН:

Рятувати

- Якщо держава зробила вже перший крок для порятунку цих банків і вклала в них гроші, то має зробити й другий. Але для початку треба провести їх аудит за підсумками року, бажано міжнародний, і оцінити результативність першого кроку. Якщо все гаразд, однозначно і надалі нарощувати ліквідність та відновлювати довіру до цих банків. Їх продаж логічний і можливий лише, якщо банк буде виведений на такий рівень, щоб можна було не лише повернути кошти, вкладені державою, а й заробити. Тоді на запитання навіщо це робилось, буде лише одна відповідь: держава врятувала банки плюс ще й заробила. Честь і хвала такому кроку.

Якщо говорити про ліквідацію, то вона можлива лише за умови прийняття у кінцевій редакції законопроекту про санаційний банк. Щодо об'єднання рекапіталізованих банків в один, то це все одно, що об'єднання двох хворих людей. Це шлях в нікуди. Якщо приєднати "хворий" банк до "здорового", треба спочатку подумати, чи не потягне він його на дно.

Експерт із монетарної політики
Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр ЖОЛУДЬ:

Ліквідувати

- Проблема банків, викуплених державою, у тому, що держава не знає однозначно, що з ними робити. А без плану дій важко визначитися з більш конкретними заходами та інструментами. З одного боку, держава вклала в них значні кошти, а з іншого, маємо проблему - втрату довіри вкладників. А це означає, що люди забиратимуть з цих фінустанов свої гроші і не вкладатимуть більше, а без грошей банки не можуть працювати.

Уряду треба нарешті визначитися, що робити: підтримувати банки й далі, починати процедуру банкрутства чи спробувати продати. На мою думку, найбільш коректно визнати, що врятувати ці банки не вдалось і проводити процедуру банкрутства. Продати банки державі навряд чи вдасться без додаткових фінансових вливань. Об'єднання теж не розв'яже проблему. У них як були погані кредити, так і лишаються. Якщо у вас два банки з поганими кредитами, ви їх об'єднаєте в один, кредити не стануть хорошими чи навпаки. Інша справа, якщо об'єднаємо, аби продати, як один. Але тут теж є безліч "але".

Незалежний експерт,
колишній заступник голови Нацбанку Сергій ЯРЕМЕНКО:

Об'єднати проблемні активи

- Світовий банк і МВФ схиляє уряд до продажу "Укргазбанку" і банку "Київ" та ліквідації "Родовід банку", що швидше за все призведе до їхнього банкрутства через проблемні активи. Та, як на мене, це помилкове рішення. Я виходжу з того, що держава, їхній консолідований власник, як суверен не може бути банкрутом. До того ж, не хотілося б втрачати аж три великі банки, які дорого коштують лише тоді, коли працюють. Адже банківська установа - це галузь сервісу, у ній зібрано багато послуг і віртуального капіталу. ІT-технології, охорона, картковий бізнес, регіональна мережа, клієнтська база тощо (які напрацьовуються роками). Усе це стає нічим у випадку банкрутства, тоді як у діючому стані оцінюється в сотні мільйонів доларів.

Саме тому я радив би маневрувати, об'єднавши погані активи "Родовід банку", "Укргазбанку" і банку "Київ" в одну окрему структуру, а банки продати чи задіяти на власний розсуд (створити спеціалізовані банки тощо). Таким чином проблемні активи не обтяжуватимуть основну структуру. Ними займатимуться відповідні фахівці з повернення боргів. А "оздоровлені" банки нормально працюватимуть. Як усе це зробити? Це технології.

ПOЗИЦІЯ РЕГУЛЯТOРA

Фінансове оздоровлення

Заступник голови Нацбанку Ігор СОРКІН:

- Після здійснення державою рекапіталізації банків їхня діяльність покращилася. "Укргазбанк" і банк "Київ" своєчасно виконують зобов'язання перед вкладниками і кредиторами, надаючи їм повний спектр банківських послуг. Основні труднощі цих банків - у наявності істотної частки проблемної заборгованості в активах. Це негативно впливає на розмір їхнього регулятивного капіталу і не дає змоги підтримувати його на належному рівні. Наразі банками розроблені і направлені в Мінфін відповідні програми фінансового оздоровлення, в яких передбачено комплекс заходів (зокрема, щодо поліпшення ліквідності, робота з проблемною заборгованістю, збільшення капіталу, у тому числі за рахунок держави), спрямованих на відновлення їхньої повноцінної діяльності.

"Родовід банк" також потребує додаткових фінансових вливань. НБУ продовжив дію тимчасової адміністрації у цьому банку до 15 березня 2011 року. Тимчасовим адміністратором банку спільно з Нацбанком вживаються всі заходи для підтримки ліквідності банку, відновлення його стабільної роботи. На сьогодні тимчасовим адміністратором розроблено і подано до Мінфіну для затвердження програму фінансового оздоровлення банку на період до 2016 року, затверджену Нацбанком, і бізнес-план.

Банк "Надра" за два роки (час дії тимчасової адміністрації) продемонстрував свою життєздатність і можливість продовжувати діяльність на ринку банківських послуг. Водночас для відновлення повноцінної діяльності банк потребує додаткової капіталізації. При цьому хочу підкреслити, що НБУ категорично не згоден з деякими безвідповідальними заявами, які час від часу з'являються в ЗМІ щодо цих банків.

Хочу запевнити, будь-які рішення щодо згаданих фінустанов будуть спрямовані насамперед на посилення довіри до них і до банківської системи загалом, а також на захист інтересів кредиторів банків і, насамперед, їхніх вкладників.

БAНКІРAМ НA ЗAМІТКУ

Ростислав КРАВЕЦЬ, юрист:

- Дії "Родовід банку" і банку "Надра" з обмеження сум видачі вкладів населення, залучених на депозитні рахунки, абсолютно незаконні. Адже, як передбачено депозитним договором і чинним законодавством, банк або інша фінустанова зобов'язана повернути вкладнику його гроші з нарахованими процентами повністю по завершенні угоди. Це все одно, що я взяв у борг і сам собі видав указ, що буду видавати по 100 гривень у день і не більше. Наразі єдине, що лишається вкладникам, це звертатись до суду і писати скарги в Нацбанк України. Щоправда, як бачимо з практики, це безперспективно. Адже виконати рішення суду на користь вкладника буде дуже важко, бо держава замість захисту позичальників захищає банки. На прикладі банку "Надра" бачимо: передані до департаменту державної виконавчої служби судові рішення практично не виконуються, хоча в банку вже закінчив діяти мораторій і діє тільки тимчасова адміністрація.


ДОВІДКА «УК»

Ліцензії Нацбанку на здійснення банківських операцій цьогоріч отримали 176 банків. У стані ліквідації перебуває 18 банків, 17 з них за рішеннями НБУ, 1 -господарських (арбітражних) судів. У чотирьох банках діє тимчасова адміністрація. Фонд гарантування вкладів фізосіб наразі здійснює виплати вкладникам 16 ліквідованих банків. З 1 січня 2011 р. сума виплати була збільшена з 50 до 150 тис. грн.