Європейський Союз схвалює законопроєкт 1182-1-д «Про внутрішній водний транспорт», бо він відповідає стандартам ЄС. На цьому зауважив Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас під час онлайн-пресконференції з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм, повідомляє пресслужба Міністерства.

Нагадаємо: цей законопроєкт вже схвалений Верховною Радою у першому читанні і наразі перебуває на доопрацюванні до другого читання. На тому, яке значення має документ для української економіки, наголосив Владислав Криклій. За його словами, річкові перевезення є найдешевшим і найменш екологічно шкідливим засобом транспортування.

З прийняттям закону обсяг річкових вантажоперевезень має збільшитися з теперішніх 12 млн тонн до 30-ти, що дасть до 16 млрд грн економічного ефекту щорічно. І це ще не все: розвиток річкового транспорту спричинить відповідне зростання суднобудування. А це додаткові робочі місця, внутрішні та закордонні інвестиції. Додатковий економічний ефект держава отримає від того, що річкові перевезення дадуть змогу розвантажити дороги і зменшити витрати на їхній ремонт та утримання.

Додатково міністр зауважив, що законопроєкт містить норми європейських директив щодо внутрішнього водного транспорту та Угоди про асоціацію з ЄС.

Нічого дивного тут нема, адже розробка законопроєкту відбувалася за підтримки проеєкту ЄС «Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро», однією зі складових якого якраз і була розробка відповідних законодавчих та підзаконних актів. Ще однією складовою проєкту ЄС є допомога у розробці Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту України.

Це не просто благодійність. ЄС сподівається на приплив закордонних інвестицій у галузь річкового транспорту після ухвалення закону та відповідних підзаконних актів. За словами пана Маасікаса, Європейський інвестиційний банк та ЄБРР вже виявили зацікавленість у цьому напрямку.

Водночас мусимо зауважити, що вітчизняні річкові перевізники не зовсім поділяють оптимізм європейців. Вони вказують на суттєві недоліки законопроєкту: він фактично встановлює монополію на послуги лоцманської служби і надає можливості нав’язувати перевізникам додаткові платні послуги, необхідність яких сумнівна. На цьому, зокрема, недавно зауважив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов. Тобто, міркування пана Маасікаса про те, що даний законопроєкт поліпшить конкуренцію на ринку перевезень, не зовсім відповідатимуть дійсності, якщо згадані недоліки не буде усунуто.