Планомірне знищення Української православної церкви Київського патріархату (нині Православна церква України) у Криму почалося одразу після окупації півострова Російською Федерацією у 2014 році. Церква та її очільник архієпископ Климент публічно засудили російську агресію у Криму, брали участь у захисті українських військових частин під час окупації та стали єдиним осередком українства, який зберігся після 2014 року.

За понад 6 років окупації залякували священників й агітували їх працювати на російські спецслужби, були численні суди та юридичний тиск, фізичні перешкоджання й захоплення храмів з викраданням церковного майна. Правозахисники та релігієзнавці переконані, що Кремль порушує в окупованому Криму основоположні релігійні права людини та чинні міжнародні документи, що їх захищають.

Судові позови

Про боротьбу за приміщення кафедрального собору святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги в Сімферополі на вул. Севастопольській, 17-а, вже неодноразово йшлося зокрема й на шпальтах «Урядового кур’єра». Війна за перший поверх храму тривала між очільником Кримської єпархії ПЦУ владикою Климентом та окупаційними органами влади від початку окупації півострова. З 2017 року на першому поверсі окупанти зробили ремонт, а все церковне майно — хрести, ікони, церковний посуд зникло безслідно. А вже у 2020 році, за інформацією архієпископа Климента, «міністерство майнових та земельних відносин Республіки Крим» незаконно зайняло весь перший поверх собору.

Кримська єпархія ПЦУ звернулася до суду РФ із касаційною скаргою на рішення кримського «суду» щодо відбирання майна у релігійної громади та передачі його так званому міністерству майнових відносин Республіки Крим. З вересня 2019 року в арбітражному суді Центрального округу м. Калуга РФ розпочато розгляд касаційної скарги. 14 листопада 2019 року цей суд відхилив касаційну скаргу управління Кримської єпархії ПЦУ, духовенство зобов’язали звільнити приміщення собору в Сімферополі протягом п’яти днів.

Кому завадив храм у Євпаторії

23 липня 2020 року стало відомо, що так званий євпаторійський міський суд у тимчасово окупованому Криму виніс рішення, в якому зобов’язує Православну церкву України знести храм у Євпаторії. «Зобов’язати в солідарному порядку відповідачів громаду «Неопалима купина» й управління Кримської єпархії ПЦУ провести роботи з демонтажу зведеної будівлі, а саме: стрічкового фундаменту і зведеної на ньому будівлі з дерев’яних брусів (зруб) заввишки понад 10 метрів», — йдеться в документі.

Архієпископ Климент із цього приводу зазначив, що такі рішення перейшли межі здорового глузду: «Це ознаки не тільки знищення української церкви у Криму, а й того, що ці дії спрямовано на політичне переслідування не лише нас, церковнослужителів, а й вірян української церкви у Криму». Він вважає, що в цьому разі ситуацію, яка склалась у Криму, варто обговорювати на міжнародних майданчиках.

«Якщо влада РФ уникатиме обговорення, має бути належна реакція та дії міжнародної спільноти. Прошу у всього світу захисту не для себе, а для української церкви та її вірян у Криму», — наголосив архієпископ Кримський і Сімферопольський.

«Отримуючи такі звістки особливо у час, коли весь світ намагається розвивати правові засади демократії, гласності та сприяє в забезпеченні релігійних прав, мало бути здивованим. Я шокований тими діями, що фактично узаконюють вандалізм, — прокоментував отець Ярослав, секретар Кримської єпархії ПЦУ, настоятель Хрестовоздвиженського храму в м. Євпаторії. — І я, і віряни будемо молитися, щоб цього гріха не сталося. Це важливо і для нашої релігійної громади, і насамперед для тих, хто задумав знести храм, бо це усвідомлено скоювати злочин. Це гріх, який матиме наслідки».

Владика Климент підкреслив, що російські судові пристави принесли йому припис про знесення церкви в Євпаторії в ювілейний для нього день. Адже саме 20 років тому Климента висвячено в сан єпископа та призначено керуючим Кримської єпархії (так звана архієрейська хіротонія).

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній привітав владику Климента з цією датою. У вітанні йдеться: «У лютому 2014 року в український Крим, на вашу рідну землю, прийшли чужинці-окупанти. Їхній прихід довго готували зокрема ті, хто перед цим всіляко намагався викоренити осередки українського православ’я на цих землях. Сатана, противник Божої правди, на деякий час утвердив свою злочинну владу, але ви з довіреною паствою, як і перші християни, згадувані в Одкровенні, та перші сповідники і мученики в Криму, не злякалися цієї задушливої темряви».

Нагадаємо, Хрестовоздвиженський храм у Євпаторії почали будувати ще до 2014 року, й у ПЦУ на нього є всі відповідні документи. У грудні 2013 року невідомі зловмисники підпалили церкви, тоді згорів ще не піднятий купол, що стояв поряд із храмом, споруда якого теж постраждала. Після окупації були неодноразові спроби знести храм. Владика Климент повідомляв у ЗМІ, що ініціатором знесення церкви був заступник голови Кримського республіканського культурно-просвітницького товариства кримчаків «Кримчахлар» М. Пурим.

Архієпископ Климент у 2014 році засудив російську агресію в Криму, тепер окупант тисне на Українську церкву. Фото надав автор

Захоплення собору в Сімферополі

4 серпня 2020 року верховний суд РФ відмовився переглянути рішення про виселення громади ПЦУ з кафедрального собору в Сімферополі. По суті, це означає повну ліквідацію української православної громади у Криму. Про це повідомив Сергій Заєць, адвокат, який вів цю справу.

«Формально це не геноцид, але межує з ним. Росія знищує ще одну українську релігійно-культурну групу і продовжує зачистку Криму від усього українського. Нагадаю, що рішення про виселення із храму кримські суди винесли ще влітку 2019 року. Реальні спроби виселення почалися наприкінці серпня 2019-го. Управління Кримської єпархії успішно протистояло владі протягом майже року», — написав Сергій Заєць на своїй сторінці у фейсбуці.

Адвокат повідомив, що спочатку виконання рішення призупинив арбітражний суд Центрального округу. Але він досить швидко відмовив у скарзі, і спроби виселити єпархію із храму поновилися.

У грудні 2019 року верховний суд РФ знову призупинив виконання рішення. Після того як верховний суд РФ двічі (у березні й червні 2020 року) продовжував термін розгляду касаційної скарги, з’явилася надія, що справу можуть вирішити позитивно. «На жаль, водночас влада РФ намагається знести каплицю в Євпаторії. За тиждень до цього архієпископ Климент отримав вимогу від судових приставів розібрати каплицю», — підсумував С. Заєць.

5 серпня з’явилася реакція Представництва Президента України в АР Крим. «Представництво засуджує чергові порушення держави-окупанта — Російської Федерації проти Кримської єпархії Православної церкви України та її вірян. Рішення суду, спрямоване на виселення єпархії з кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги, — втілення політики держави-окупанта щодо витіснення Української церкви з тимчасово окупованого Кримського півострова. Росія хоче, щоб у Криму не було Української церкви, важливого центру єднання українців. Представництво вживатиме всіх можливих заходів і дій для захисту Української церкви», — заявив Постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич. У Представництві наголошують, що спільно з Міністерством закордонних справ, Міністерством культури та інформаційної політики, Прокуратурою АР Крим і далі вживатимуть усіх можливих заходів для захисту громадян, які опинилися в окупації.

Правозахисники та експерти впевнені, що окупаційна влада на цьому не припинить тиск на ПЦУ, а й надалі реалізовуватиме політику витіснення та знищення української церкви на півострові.

Дуже потрібні спільні дії

Питання захисту ПЦУ давно вже вийшло на міжнародний рівень. Про це свідчить те, що в США Комітет у закордонних справах Конгресу схвалив законопроєкт про підтримку релігійної свободи в Україні. Мета документа — протистояти порушенням Росією релігійних свобод на окупованих територіях України і в Криму, пише «Голос Америки».

«Росія порушує релігійні свободи на тих територіях. Зокрема це тортури, примусова госпіталізація в установи для душевнохворих тощо. І це в той час, коли 13 тисяч громадян загинули під час конфлікту на Донбасі. За законами про воєнні конфлікти, зокрема Женевською конвенцією, Російська Федерація відповідальна за порушення релігійних свобод на території, яку вона окупувала або контролює», — заявив під час слухань у комітеті конгресмен-республіканець Джо Вілсон.

Закон вимагає від президента США враховувати особливо значні порушення релігійних свобод на цих територіях під час ухвалення рішень про визнання Росії країною, яка викликає особливе занепокоєння.

За цим законопроєктом, американський уряд має здійснити певні кроки щодо країни, яка порушує релігійні свободи, такі, як публічне засудження, скасування культурних і наукових обмінів, державних та інших візитів, скасування або призупинення допомоги американського уряду, приватних і міжнародних інститутів, запровадження санкцій.

Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт постанови про передачу з комунальної в державну власність єдиного в Сімферополі кафедрального собору святих князів Володимира і Ольги Кримської єпархії Української православної церкви. Постанову, яку було двічі ухвалено двома складами Кабінету Міністрів, спочатку підписав прем’єр-міністр Олексій Гончарук, а потім Денис Шмигаль. Її направлено до Верховної Ради України, де мали б невідкладно ухвалити, але цього не сталося ні у червні, ні в липні цього року.

Постанова визначає, що тимчасово, на період окупації, необхідно передати з комунальної власності Автономної Республіки Крим у державну кафедральний собор у місті Сімферополі. На КМУ покладено вжити відповідних заходів щодо передачі цього майнового комплексу.

Уповноважений з питань Кримської єпархії ПЦУ громадський діяч Андрій Щекун закликав скоординувати всі дії центральних органів влади й ухвалити негайно всі рішення для захисту української церкви та вірян у Криму. «На превеликий жаль, представники державних органів влади за понад шість років окупації так і не навчилися координувати власні дії з питань захисту прав Української церкви, захисту прав українців на тимчасово окупованій території. Бездарна українська політика в питаннях деокупації та інформаційної реінтеграції окупованого Криму тільки посилює апетити ворога. Жодних санкцій, жодних правових рішень щодо незаконних дій окупантів Україна так і не зробила. Це свідчить про те, що в реаліях є лише підтримка міжнародних організацій, дружня підтримка США щодо питань захисту Української церкви у Криму», — зазначив Андрій Щекун.

Нещодавно посол США в ОБСЄ Джеймс Гілмор розкритикував рішення російської влади Криму про знесення храму Української православної церкви в Євпаторії. Про це він сказав, виступаючи в Постійній раді ОБСЄ у Відні. Дж. Гілмор назвав ці дії «кричущою зневагою основних свобод».

Олекса БЕСКИД
для «Урядового кур’єра»