Доки триває російська окупація Кримського півострова і розв’язаний Москвою воєнний конфлікт на сході України, відносини між Євросоюзом та РФ не можуть називатися стратегічними. Про це йдеться в резолюції Європарламенту «Стан політичних відносин між ЄС та Росією», яку було ухвалено вчора під час чергового пленарного засідання ЄП.

«Європарламент наголошує, що нелегальна окупація та анексія українського Криму Росією, її безпосередня та опосередкована участь у воєнному конфлікті у Східній Україні та продовження порушення територіальної цілісності Грузії і Молдови — зумисні порушення міжнародного права, демократичних принципів і основоположних прав», — зазначено в документі. Євродепутати стверджують, що за таких обставин Росію не можна розглядати як «стратегічного партнера», тому пропонують Єврокомісії переглянути Угоду про партнерство і співробітництво ЄС—РФ.

У резолюції пояснюють, що Брюссель не може розглядати поступове повернення до відносин із Росією за принципом business as usual (ніби нічого не сталося. — Ред.) доти, доки російська влада не виконає в повному обсязі мінських домовленостей та не відновить територіальної цілісності України. У зв’язку з цим євродепутати закликали провести повний перегляд відносин із Москвою.

Крім того, в резолюції висловлено занепокоєння з приводу зв’язків Кремля з керівництвом крайніх правих і популістських націоналістичних партій Європи, зокрема Угорщини.

Європарламент укотре нагадав про відповідальність Росії за збиття літака рейсу МН17 у 2014 році в небі над окупованим Донецьком, вказавши, що цей факт підтвердила міжнародна слідча група. У резолюції засуджено агресивні дії РФ в Азовському морі, «які стали проявом порушення міжнародного морського права та міжнародних зобов’язань».

За діалог з агресором

Під час дебатів, які передували голосуванню за текст резолюції, депутати від усіх політичних фракцій констатували, що відносини ЄС та Росії ніколи не були настільки напруженими від часів холодної війни. Проте, попри жорсткий текст самої резолюції, під час дебатів у залі Європарламенту лунало чимало виступів, у яких ішлося й про те, що діалог ЄС із Росією однаково потрібен.

Так, представниця групи лібералів, які традиційно обстоюють інтереси України в ЄП, бельгійська депутат Гільде Ваутманс заявила, що попри все, «Росія була і буде нашим сусідом», а отже, мовляв, треба з нею спілкуватися. «Ми повинні без будь-яких умов протягнути руку громадянам Росії, активістам, інакше в цій країні виросте нове покоління антиєвропейців», — вважає політик.

Фінська депутат від соціалістів Лііза Йааконсаарі переконана, що треба не загострювати відносини з Росією, а намагатися знизити напругу. На її думку, цьому може сприяти міжпарламентський діалог Європарламенту й Держдуми РФ. Серед напрямів, за якими ЄС варто продовжувати співпрацю з Росією, вона назвала освоєння Арктики, боротьбу з тероризмом, транскордонне співробітництво. Їй-бо, якісь дивні люди, адже саме за цими параметрами РФ і намагається загострювати напругу на континенті.

Очікуваною була тональність виступу на підтримку Кремля і депутата від лівих сил німця Гельмута Шольца. «Досвід ХХ століття засвідчив, що стабільність і мир можна встановити не проти Росії, а разом із Росією», — сказав депутат. Він закликав колег не підтримувати резолюцію, оскільки, на його думку, вона заведе відносини з РФ у глухий кут і загострить конфронтацію.

Уроки історії варто вчити

Однак під час дебатів голоси депутатів, які вважають, що принципи міжнародного права й загальнолюдських цінностей мають лишатися непорушними, все-таки істотно переважали. Польська депутат від групи консерваторів Анна Фотига процитувала слова відомого політика Юзефа Пілсудського, який майже сто років тому говорив, що Росія обіцяє тільки тоді, коли її змушують це зробити, і забуває про свої обіцянки, щойно знову відчує свою силу. «Ми повинні згадувати ці слова щоразу, коли згадуємо, що Росія зробила в Молдові, Грузії, Україні та Сирії», — безкомпромісно наголосила Анна Фотига.

Німецька депутатка від «зелених» Ребекка Гармс присоромила своїх колег, які закликали до діалогу з Росією, і нагадала присутнім про катастрофу МН17, про анексію Криму, політичних в’язнів, газ «Новічок», кібер-атаки та втручання РФ у вибори. «І після всього цього ми ще говоримо про якісь зв’язки з Росією? Ми дуже б хотіли, щоб вони були кращими і щоб Росія залишилася в Раді Європи, але вона має для цього виконати певні умови», — заявила Ребекка Гармс.

Російський лідер Володимир Путін, який вважає розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття, намагається ізолювати народ Росії від решти світу, і це може призвести до найбільшої катастрофи ХХІ століття. На цьому наголосила автор резолюції латвійська депутат Сандра Калнієте. «Тому ми в Європарламенті сподіваємося, що повернемося до співпраці з Росією, коли впаде нова залізна завіса, але цього не станеться найближчим часом», — визнала депутат.