Новообраний Європарламент вніс до порядку денного першої сесії, яка завершилася вчора у Страсбурзі, українське питання. Це символ того, що ЄП, в якому оновилося майже 70% євродепутатів, і надалі триматиме в полі уваги усі прояви агресії Росії щодо України і даватиме їм належну відсіч.

Дебати та голосування за резолюцію «Становище захисників довкілля та українських політичних в’язнів у Росії» відбулися у заповненій сесійній залі ЄП. Депутати привітали оплесками колишнього Президента України Петра Порошенка, який стежив за дебатами з дипломатичної трибуни.

«Ми у Європарламенті повинні залишатися єдиними у питанні порушення російською владою прав громадян Росії, представників інших націй та етнічних груп», — заявила у виступі на дебатах польська депутатка від Європейської народної партії (ЄНП) Анна Фотига. Вона наголосила, що захист прав людини в Росії ніколи не перебував на високому рівні, проте «ситуація значно погіршилася після  анексії Криму та агресії на сході України.

Серед політичних заручників Кремля — 24 українських моряки, яким московський суд продовжив тримання під вартою на три місяці. Фото з сайту radiosvoboda.org

«Путін — не партнер ЄС»

Українці уважно стежать за нашими діями, і ці дебати покажуть їм ставлення ЄС до того, що чинить Росія», — застерегла вона колег. 

Депутатка-соціалістка з Португалії Ізабель Сантос заявила, що Європарламент захищає демократію і верховенство права, тому категорично засуджує дії Росії щодо України і закликає негайно звільнити всіх українських громадян, яких утримують в РФ і на тимчасово окупованих територіях. 

«Путін не поважає прав людини. Громадянське суспільство в Росії систематично переслідують за допомогою ще радянських інструментів тиску, таких, як закон про «іноземних агентів», — заявила румунська депутатка від групи «Оновити Європу» Рамона Стругаріу. За її словами, щоб приборкати не згодних з режимом, Кремль «застосовує політично вмотивовані арешти». 

«Російська влада робить це не лише проти власних громадян, а й проти українців, їх утримують у жахливих умовах і піддають катуванням», — сказала Рамона Стругаріу. 

Вона переконана, що «Путін не може бути партнером ЄС доти, доки він порушує міжнародне право». Румунська євродепутатка вважає, що ЄС має ухвалити власний «закон Магнітського» і внести в нього імена всіх російських посадовців, причетних до переслідування правозахисників. 

Як відомо, «закон Магнітського» було ухвалено у США та деяких інших країнах. Він містить перелік російських чиновників, причетних до шахрайств, переслідувань та порушень прав людини, зокрема пов’язаних зі справою та смертю російського адвоката Сергія Магнітського, який боровся проти корупції у найвищих владних колах Росії.

У тюрму за  мирний протест

Від ситуації, яка склалася з правами людини в Росії, страждають самі росіяни, переконаний литовський депутат із ЄНП Андріус Кубілюс. «Литва зацікавлена мати хороші відносини з Росією, але це можливо лише тоді, коли вона повернеться у поле поваги  до міжнародного права», — вважає політик. На його переконання, це можна зробити невпинним нагадуваннями російській владі про порушення нею закону і збереженням європейських санкцій проти Кремля.

Сильним і емоційним був виступ німецького євродепутата, вихідця з російської Астрахані, від партії зелених Сергія Лагодинського. «Що ви сказали б, якби ваш син чи дочка не повернулися додому з мирного протесту? А якби вашу сестру назвали терористкою тільки тому, що вона виступала за незалежність власної країни? А ви знаєте, що лише кілька днів тому сімох кримських татар затримали в Москві на Червоній площі за мирний протест? Що українці Олег Сенцов та Володимир Балух сидять у тюрмі за те, що виступили проти анексії Криму?» — звернувся він до присутніх.

Сергій Лагодинський зауважив, що «багато хто з присутніх виступає за нормалізацію відносин з Росією. Але ця резолюція і є нормалізацією відносин, бо вкаже російській владі, що вона має поважати права людини».

Розкритикували євродепутати і колег у ПАРЄ, які, за словами литовського депутата від групи зелених Броніса Ропе, «повернули російській делегації право голосу, сподіваючись, що вона поважатиме права людини і звільнить українських політичних в’язнів. Проте Росія показала зовсім протилежне на прикладі виборів до міської думи Москви, які стали справжнім ударом по демократії», — сказав політик.

Його підтримав польський депутат від групи консерваторів Здіслав Краснодебський та розкритикував ті країни ЄС, які «більше фокусуються на власних економічних інтересах» і тому виступають за зняття санкцій з РФ. «Ми повинні виробити більш рішучу політику щодо Росії», — наполягає євродепутат.

ЄС має зберегти санкції щодо Росії

В ухваленій резолюції Європарламент закликав російську владу негайно і без жодних умов звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян, яких утримують у Росії та на тимчасово окупованих територіях України, включно з кримськими татарами, затриманими 10 липня 2019 року на Червоній площі, політичними в’язнями і  24 моряками. Окремо до резолюції додано перелік імен усіх українців і кримських татар, які перебувають у російських тюрмах. ЄП закликав Росію оприлюднити повний перелік  в’язнів, яких утримують на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, і допомогти їм зв’язатися із членами родини та адвокатами.

Євродепутати нагадали Кремлю, що російські суди — військові чи цивільні — не уповноважені виносити вироки щодо дій, вчинених поза міжнародно визнаною територією Росії, отже юридичні процеси у цих справах вважаються незаконними. У резолюції оприлюднено ініціативу створити постійну моніторингову місію за судовими процесами над жертвами політичних переслідувань в РФ та в окупованому Криму.

Європарламент підтримує рішення Ради ЄС продовжити санкції проти Росії, «бо переконаний, що санкції мають залишатися доти, доки РФ не почне виконувати свої міжнародні зобов’язання». Резолюція закликає країни-члени ЄС залишатися непохитними та об’єднаними щодо санкцій проти Росії й наголошує, що ЄС має бути готовим «ухвалити нові санкції включно з персональними, якщо Росія й надалі порушуватиме міжнародне право».

Моряки залишаються під вартою

Голосування у Європарламенті за резолюцію про українських політичних в’язнів відбулося наступного дня після того, як Лефортовський райсуд Москви продовжив ще на три місяці строк перебування під вартою для 24 українських моряків, яких захопили в полон російські спецпризначенці торік у листопаді в Керченській протоці. Адвокати розраховують, що, попри продовження арешту, найближчим часом буде досягнуто політичну домовленість про їхнє звільнення, повідомляє УНІАН. За словами координатора групи адвокатів військовополонених моряків Миколи Полозова, для їх звільнення не вистачає тільки «політичної волі». «Звільнення ніколи не відбувається з помпою під телекамери — це роблять таємно. Усіх вивозять в аеропорт, садовлять у літак, і вони відлітають», — пояснив адвокат. Він припустив, що це має відбутися одразу після парламентських виборів в Україні.

Тим часом у вітчизняному МЗС заявили, що рішення російського суду про продовження терміну перебування під вартою українським військовополоненим морякам ще більше загострює спір між Росією і Україною. У відомстві наголосили, що ще у травні Міжнародний трибунал з морського права наказав «негайно і безумовно» звільнити три українські військово-морські судна та 24 членів їхніх екіпажів.

«Рішення Московського суду — чергове порушення Росією міжнародного права», — йдеться у заяві МЗС.