За резолюцію, яка рекомендує підтвердити повноваження делегації Росії без жодних обмежень, проголосувало 107 депутатів, 36 висловилися проти. Попри певні серйозні порушення Росії у галузі верховенства права та захисту прав людини, моніторинговий комітет рекомендував асамблеї йти шляхом діалогу з Москвою.

Ось як кремлівські гроші перемогли принципи ПАРЄ. Повноваження делегації РФ було оскаржено під час відкриття сесії з ініціативи України на підставі істотних причин, якими вважають порушення країною-членом Ради Європи принципів верховенства права. Відповідну доповідь і резолюцію, яка мала вирішити долю повноважень росіян, готував моніторинговий комітет ПАРЄ.

Імовірність того, що ПАРЄ не підтвердить або якось обмежить права делегації РФ, була досить низькою. Адже, за влучним висловом німецького депутата Франка Швабе, ніхто в асамблеї не хотів опинитися в ситуації героя відомого кінофільму «День сурка», який змушений був багато разів проживати один і той самий день. Депутати так само не хотіли знову зануритися у кругообіг санкційного протистояння з Росією, вихід з якого асамблея шукала довго й занадто вигадливо.

Російська делегація вперше потрапила під санкції ПАРЄ у квітні 2014 року після анексії Криму, за що її було позбавлено права голосу. Після того санкції автоматично пролонгували кілька разів, оскільки Росія відмовлялася виконати вимоги резолюцій ПАРЄ, серед яких були припинення анексії Криму та збройної агресії на Донбасі. На знак протесту делегація держдуми відмовилася брати участь у сесіях ПАРЄ, а Москва демонстративно у вигляді шантажу припинила виплати своєї частини внеску до бюджету Ради Європи.

Щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ, у червні 2019 року асамблея внесла зміни до свого регламенту, які скасували всі серйозні санкції проти національних делегацій у вигляді позбавлення права голосу, виступів та представництва в асамблеї. Єдиною можливістю якось обмежити права країни-порушниці залишилися позбавлення окремих членів делегації деяких прав, наприклад, виступати доповідачами або входити до складу моніторингових місій ПАРЄ.

Проте вже після повернення в ПАРЄ російські депутати недвозначно заявили: будь-які спроби обмежити їхні права призведуть до того, що вони знову бойкотуватимуть асамблею. Тому пропозиція доповідача моніторингового комітету австрійського депутата Штефана Шеннаха підтвердити права російської делегації в ПАРЄ була цілком очікуваною.

Нелогічна резолюція

За змістом резолюція Шеннаха стала, мабуть, одним з найсуперечливіших документів серед тих, які ухвалила ПАРЄ за час свого 70-річного існування.

У восьми пунктах документа асамблея «засуджує негативні тенденції в галузі демократії, правовладдя та прав людини в Російській Федерації». Серед них останні зміни, внесені до Конституції Росії, зокрема положення, яке надає право Конституційному суду оголошувати рішення ЄСПЛ такими, які можна не виконувати. А також закон, ухвалений у 2020 році, який передбачає кримінальну відповідальність за відчуження території, що «робить вирішення питання Криму відповідно до міжнародного права практично неможливим».

Асамблея висловила стурбованість репресіями проти громадянського суспільства, опозиції, незалежних журналістів, переслідуваннями представників ЛГБТ-спільноти і створенням законодавчих перешкод для діяльності неурядових організацій. В окремому пункті ПАРЄ критикує російську владу за те, що немає розслідування отруєння Олексія Навального, і говорить про неприйнятність арешту російського опозиційного політика та «застосуванням непропорційної сили проти мирних демонстрантів, які його підтримують».

Після переліку цих доволі серйозних звинувачень на адресу російської влади у резолюції зроблено несподіваний висновок: «Водночас асамблея наголошує на своїй постійній прихильності до діалогу як засобу досягнення довготривалих рішень і ухвалює рішення ратифікувати повноваження членів російської делегації».

Важливим пунктом резолюції, який було додано до цих слів і проголосовано в сесійній залі у вигляді поправки, стали застереження, мовляв, ратифікація повноважень російської делегації «жодним чином не є визнанням асамблеєю, навіть опосередково, анексії Криму Російською Федерацією». Такі от дива європейської демократії.

Росія не матиме спокою в ПАРЄ

Під час дебатів проти підтвердження повноважень росіян виступали переважно представники делегації України та Грузії.

«Росія встановила негативний рекорд з порушень прав людини, вона незаконно анексує території інших держав. Діалог можливий, якщо вас чують. А Росія вас не бачить і не чує», — переконувала асамблею українська депутатка Леся Забуранна.

Але Штефан Шеннах закликав колег «йти шляхом діалогу, який нам коштував дуже дорого в останні роки». Він закликав Росію «забезпечити допуск усіх доповідачів ПАРЄ та комісара з прав людини Ради Європи і виконувати рішення ЄСПЛ». Дитяча наївність.

«Асамблея визнає, що Росія має величезні проблеми з демократією, але ті, хто закликає до санкцій, забувають, що їх легко запровадити, але важко позбутися. І в цьому полягає головна проблема», — розважливо зауважив фінський депутат Кіммо Кільюнен, наголосивши, що покарання у вигляді ізоляції — «не найкращий спосіб змінити світ».

Члени російської делегації мали змогу повноцінно працювати в асамблеї протягом усіх сесійних днів, але не могли голосувати за власні повноваження. Вони хоч і висловлювали легке роздратування з приводу самого оскарження, висновками резолюції були задоволені. Проте настрій росіян зіпсував український депутат Олексій Гончаренко. «Ми й надалі оскаржуватимемо ваші права і не здаватимемося доти, доки в цій країні не зміниться влада Путіна, влада злодіїв, корупціонерів, убивць, якими він себе оточив», — пообіцяв український політик.