Щоразу, коли приїжджаю до мальовничого затишного Краснопілля, неодмінно помічаю якісь зміни. То з’являться нові лавки у місцях відпочинку місцевих жителів та гостей, то порадує сучасними вікнами і причепуреними стінами Будинок культури, то приверне увагу торговельний заклад, дбайливо прикрашений квітами на літній терасі.

А цього разу помітив, що селище неначе вбралося у смарагдовий колір, зачаровуючи погляд трав’яними прямокутниками газонів та ландшафтних ділянок.

Краснопільські обнови личать ОТГ

Голова Краснопільської ОТГ Юрій Яремчук підтвердив: так, нещодавно втілили на практиці проєкт з озеленення території центру громади, а разом з тим і старостинських округів. Він наголосив, що в ОТГ однакової уваги надають економічним і естетичним питанням. Адже краса має високу цінність: вона облагороджує, додає натхнення у щоденній роботі.

Юрій Анатолійович уточнив: цей проєкт лише один з багатьох, які останнім часом вдалося реалізувати. З-поміж інших — облаштування спортивного майданчика зі штучним покриттям у селі Осоївка, поточні ремонти медичних закладів у Краснопіллі й Самотоївці, капітальна реконструкція Краснопільської ЗОШ. Окремий вагомий рядок — підготовка до наступного навчального року за вимогами концепції Нової української школи.

В Осоївському НВК для першокласників підготували класну кімнату, що аж сяє від обнов. Замінили вікна на сучасні енергоощадні, поклеїли шпалери, пофарбували підлогу, витративши на це понад 35 тисяч гривень.

Закупили 10 комплектів меблів, мультимедійний комплекс, деякі господарські та побутові предмети — загалом майже на 100 тисяч гривень. Такі ремонти і покупки — у навчальних закладах Чернеччини, Угроїдів, Хмелівки, Михайлівки, Самотоївки, Краснопілля.

Шкільне оновлення дійшло до всіх населених пунктів громади і загалом вилилося в майже півмільйона гривень, з яких понад 330 тисяч — з місцевого бюджету і залучені, а також освітня субвенція.

Не можна не звернути уваги на вагомі показники місцевого бюджету як фінансового фундаменту і опори громади. Однак Краснопілля не належить до великих міст, де є промислові підприємства, численні суб’єкти господарювання. Виявляється, головну скрипку у формування місцевого бюджету ведуть працівники ДП «Краснопільське лісове господарство».

Важливість сучасних доріг для розвитку громади важко переоцінити. Фото з сайту facebook.com/KrasnopilskaOTG

Плече лісівників завжди надійне

Начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Віктор Чигринець із тих керівників, які ретельно відстежують не тільки загальну економіку господарювання, а й кожну цифру і показник, що формують фінансове панно.

З-поміж його улюблених висловів — копійка гривню береже, що стало непорушним правилом для всього колективу лісівників. А й справді, можна запроваджувати різні новації, а якщо розбазарювати і тринькати виручені кошти, то гріш ціна такому господарюванню.

Краснопільський лісгосп, на чолі якого досвідчений і вмілий організатор виробництва Віктор Мороз, якраз один із прикладів грамотного ведення господарства й ощадливого використання лісових ресурсів і виручених грошей.

Упродовж семи місяців цього року підприємство загалом сплатило до бюджетів різних рівнів і державних цільових фондів майже 27,8 мільйона гривень, завдяки чому левова частка їх працює на місцеву громаду. Краснопільські лісівники разом з колегами із Тростянця та Охтирки, де також переважає твердолистяна лісосічна структура фонду, входять до трійки лідерів за обсягами сплаченого податку з кубометра заготовленої деревини, який становить 881—1481 гривню. А загалом у середньому в області він досяг 640 гривень і вищий за відповідний торішній на 20 гривень.

Та це стосується не лише Краснопільського лісгоспу — кожен із 13 підрозділів робить вагомий фінансовий внесок у загальний економічний підсумок.

Як повідомив заступник начальника Сумського ОУЛМГ Євген Фролов, з кожної гривні, отриманої за реалізовану продукцію, 42% припадає на податкові платежі, а в деяких господарствах — Тростянецькому, Сумському і Краснопільському — від 47 до 52. Та чи не найголовніший результат — у збереженні (так, саме у збереженні) та примноженні лісів. Про це свідчать матеріали останнього лісовпорядкування станом на 1 січня 2018 року (такі обстеження проводять раз на десятиріччя), згідно з якими запаси стиглих і перестійних деревостанів становлять більш як 350 кубічних метрів на гектарі. Це рекордний показник для України.

Коли у лісівників запитують, завдяки чому вони мають такі результати, ті не воліють розтікатися думками по дереву. Називають одне, але містке слово: дисципліна. А потім уточнюють: виробнича, технологічна, економічна, які пронизують щодення. Далі можна називати запровадження енергоощадних технологій, будівництво лісових доріг і мостів, використання великовагового транспорту і ще багато інших чинників. Та всі вони об’єднані й підведені під один-єдиний спільний знаменник, якого дотримуються в кожному лісовому підрозділі.

ДОВІДКА «УК» 

За підсумками семи місяців, підприємства Сумського обласного лісового та мисливського господарства сплатили до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів 246,2  мільйона гривень податків, зборів та інших платежів. З них до державного бюджету — 121,8 мільйона, місцевих — 71,5, ще 52,9 мільйона гривень — платежі з єдиного соціального внеску.

Найвища питома вага — понад 30%, або 73,9 мільйона гривень, — податок на додану вартість. Плата за спеціальне користування лісовими ресурсами становить майже 20% — 48,5 мільйона, прибутковий податок з громадян — 44,6 мільйона гривень.