ЧИСТЕ МІСТО

Чи приживеться в Києві нова система збирання відходів?

…Якось у Данії довелося побачити тамтешній сміттєзбірник біля одного з будинків. Це було щось схоже на ошатний сарайчик з кількома круглими отворами в стіні. Ніякого неприємного запаху — якщо не знаєш, що це таке, то й не здогадаєшся. Навіщо кілька отворів? Бо в одне «віконечко» люди кидають харчові відходи, в інше — старі газети, в третє — глянцеві журнали, в четверте — скляні пляшки… А пластикову тару мешканці будинку зносять у підвал. Люди давно звикли до такого роздільного збирання відходів і дисципліновано дотримуються правил. Подібне не дивує нікого у більшості зарубіжних країн.

У нас же — всім відомо: біля будинків звичні нам контейнери, куди летить усе сміття, яке тільки є, харчові відходи, і пластик, і папір… «Амбре» стоїть таке, що навіть у темряві зрозумієш, біля чого перебуваєш. На сміттєпереробному заводі працівники оте все «розгрібають» до різних контейнерів. Але туди відправляють лише невелику частину відходів. У гіршому — на сміттєзвалища відвезуть, й там хіба що бомжі «розсортують», відбираючи для себе «найцінніше».

Пригадую, кілька років тому бачила, як горів такий полігон біля Запоріжжя. Здіймалась хмара чорного диму, сморід жахливий. Чи то хтось із необачності підпалив, чи то спеціально «зменшували» таким чином обсяги сміття — невідомо. Але, вочевидь, не вперше. Бачила це з вікна автобуса, а місцеві жителі, які їхали зі мною, прокоментували з сумом: «Знову горить…»

Куди вивозити сміття?

У столиці ситуація теж не райдужна. Бо зважаючи на те, що ці полігони не безрозмірні, а сміття стає дедалі більше, може, скоро вже й вивозити його буде нікуди. Про екологію тут навіть говорити не доводиться. 75% столичних побутових відходів вивозять на спеціальні полігони. За повідомленням прес-служби КМДА, сьогодні в секторі санітарної очистки міста працює 9 підприємств-перевізників, які вивозять відходи до місць захоронення та знешкодження. Зокрема до полігону ТВП № 5 ПАТ «Київспецтранс», сміттєспалювального заводу «Енергія» та полігонів Київської області (Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський райони).

У КМДА вже давно переймаються проблемою: що робити з тими горами сміття, які доводиться щоденно вивозити? Тим більше, що все менше часу залишається до Євро-1012, тобто до часу, коли в Київ приїде величезна кількість гостей і, зрозуміло ж, що кожен з них «внесе свою частку» до загального смітника. Отже, до цього часу потрібно щось придумати.

Київські посадовці вирішили не винаходити велосипеда, а звернутися до старого й перевіреного європейського досвіду роздільного збору ТВП. Власне, розмови про це йдуть уже протягом кількох років, однак можна сказати, що процес активізувався саме в цьому році. Щоправда, до данських кількох «віконечок» ще далеко. Починають з двоконтейнерної схеми, яка передбачає розділення усіх відходів на стадії їх утворення на дві групи: органічні (вологі), тобто харчові, гілки дерев та інші рослинні рештки, й усі інші — картон, папір, текстиль, поліетилен, пластмаса, шкіра, гума тощо, які можуть бути використані як вторинна сировина та ресурсозберігаючий компонент. До речі, фахівці кажуть, що роздільне збирання сміття зможе зменшити навантаження на полігони на 30-40%!

— Особливо гостра ситуація склалася на полігоні №5, його потужності вичерпуються. Експлуатація полігону може тривати ще років півтора-два, однак зменшення навантаження на полігон через роздільний збір відходів подовжить терміни його експлуатації на 5-7 років. «Програмою поводження з побутовими відходами в місті Києві на 2010-2015 роки» заплановано виконати низку заходів, спрямованих на впровадження роздільного збирання побутових відходів, які, серед інших, включають придбання контейнерів, облаштування контейнерних майданчиків, а також організаційне та інформаційне забезпечення, — зазначив заступник начальника Головного управління комунального господарства Володимир Казачук.

До європейського методу  ще не звикли

До всього, для успішного виконання  накреслених завдань Києву нині потрібно побудувати не менше двох сміттєпереробних комплексів. А поки що є тільки один потужністю 200 тис. тонн відходів на рік. І, звичайно, слід поставити контейнери, на яких було б чітко вказано — яке саме сміття туди треба кидати.

— Ми інтенсивно працюємо у цьому напрямку. На початку року в столиці було лише 1700 контейнерів для роздільного збору побутових відходів, а нині — вже 2600. До кінця поточного року планується збільшити це число до 7 тис., — зазначив перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак.

Сергій Устимов, працівник сміттєпереробного підприємства ПрАТ «Грінко», зауважує:

— Ще в 2009 році «Грінко» запроваджено роздільний збір відходів у Києві. В столиці вже два роки поспіль працює, і доволі успішно, система двофракційного збору ТВП. На території Голосіївського, Печерського, Шевченківського, Дніпровського, Подільського та Святошинського районів поставлено контейнери двох типів. Жовті призначені для збору сухої фракції відходів: пластик, папір, метал, скло. Це сітчасті контейнери, які і кольором, і візуально відрізняються від тих, які призначені для збору харчових відходів та забрудненої упаковки. Вони — синього, сірого або чорного кольору. На них є відповідні таблички.

Такі контейнери мають досить естетичний вигляд — ми бачили в центрі столиці. А як сприймають таке нововведення самі кияни?

— А навіщо мені таке? — здивувалася пенсіонерка Зоя Мусіївна з Харківського масиву. — В нашому будинку прекрасно працює сміттєпровід. Це що, мені доведеться збирати сміття в кілька пакетів і виносити його на вулицю? З мого 14-го поверху? Мені це незручно, я не хочу.

Молодші ж люди не налаштовані так категорично. Тамара із Солом’янського району каже, що бачила такі контейнери в одному з парків і підтримує «нововведення» загалом. А ось щодо свого помешкання…

— Я живу у п’ятиповерхівці і все одно виношу сміття до контейнера, — зауважує вона, — то один пакет винести чи два, для мене не принципово. Бентежить тільки одне — на кухні нашої «хрущовки» і так повернутися ніде. А якщо доведеться поставити там два відра замість одного, то це заважатиме моїм домашнім.

Справді, людям до нової системи ще доведеться звикати. Втім, не вони перші. Якщо до цього звикла вся Європа, то невже ми не зможемо? В усякому разі, доведеться, бо іншого виходу немає.

— Люди здебільшого охоче сортують сміття, якщо, звичайно, їм пояснити, для чого це потрібно та які вигоди вони з цього отримають, —  каже Сергій Устимов. — На агітаційну та інформаційну роботу ми направляємо значні кошти, адже без цього неможливо виховати культуру поводження з відходами. Нині в Києві частка сухої фракції відходів становить 20% від загального обсягу вивезення відходів компанією «Грінко», в поточному році ми плануємо збільшити цю цифру до 30%. Таких показників неможливо було б досягти без активного інформування та заохочення киян до роздільного збору. Тому для впровадження проекту у масштабах всього міста потрібно насамперед проводити активну інформаційну кампанію, розповідати людям про переваги та вигоди від роздільного збору.

ДОВІДКА «УК»

В Україні за останні 10 років обсяг побутових відходів на людину збільшився на 40% і щорічно збирається 50 млн м куб., тобто 300-400 кг на кожного. Системою вивозу ТВП в Україні охоплено майже 70% населення.

КОМПЕТЕНТНО 

Олександр МАЗУРЧАК,
перший заступник голови КМДА:

— На першому етапі впровадження роздільного збору побутових відходів міська влада фінансово стимулюватиме двірників для того, щоб вони контролювали процес роздільного викидання киянами сміття до відповідних контейнерів. Більше того, ми активізуємо інформаційно-просвітницьку роботу, починаючи з уроків у дитячих садках і до розміщення соціальної реклами у метрополітені.