Нову редакцію Українського правопису Кабінет Міністрів схвалив 22 травня 2019 року (постанова №437). Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Торік у серпні-вересні відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.  А 3 червня 2019 року фінальний текст нової редакції Українського правопису опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. Відтепер рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення. Нині розробляють план імплементації нової редакції Українського правопису. Цим документом буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Чистовий автограф Шевченкового «Огні горять, музика грає….» — зразок творчого неспокою. Фото з сайту zik.ua

Українська національна комісія з питань правопису в передмові до нової редакції наголошує: «Спадкоємність у мові — це зв’язок між поколіннями, які жили, живуть і житимуть в Україні. Пошук балансу між системними параметрами сучасної мови, з одного боку, й різночасовими прикметами української мовної традиції, з другого боку, — найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. Нова редакція правопису є кроком до розв’язання цього завдання з позицій історичної й етнографічної соборності української мови й української нації».

Основні зміни у новій редакції Українського правопису (2019)  можна умовно поділити на дві великі групи: зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми. Отже,  без варіантів тепер пишемо: проєкт, проєкція (так само, як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк.

Разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладний, гіпермаркет, екстраклас, макроекономіка, мікрохвилі, мультимільйонер, преміумклас, супермаркет, топменеджер, топмодель, ультрамодний, флешінтерв’ю; слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, контрудар, віцепрем’єр, віцеконсул, ексчемпіон, ексміністр, експрезидент, лейбгвардієць, лейбмедик, обермайстер, оберофіцер, оберлейтенант, оберпрокурор, штабскапітан, унтерофіцер, але за традицією контр-адмірал. Пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо окремо без дефіса), але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

За новою редакцією правопису слово священник тепер пишемо з подвоєнням (як письменник).

У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон, лавра, Аврора, Мавританія, Павло. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна, кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен. Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антологія, антропологія, аптека, астма, бібліотека, католицький, театр, теорія, ортодокс, ортопедія, Амальтея, Прометей, Текля, Таїсія, Теодор. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, логарифм і логаритм, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін.

Існуватимуть відтепер у нашій літературній мові варіантні  форми родового відмінка: радості й радости, любові й любови, Русі й Руси,  крові й крови, незалежності й незалежности, гідності й гідности.

Ознайомитися з усіма нововведеннями можна на  офіційному  сайті Міністерства освіти і науки за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019

Насамкінець.Мова — найважливіша складова української національної ідентичності. Тож недарма так захвилювалися проросійські сили в нашій державі, обіцяючи  навіть скасувати  новий закон про мову, хоч він не вирізняється особливою суворістю (мовних інспекторів вилучили) серед  подібних у багатьох країнах. З вуст тих, у кого «язик не повертається», чуємо тепер і закиди на адресу правописних змін, які лише віддаляють нас від  імперського минулого. А нова редакція, як знаємо, в багатьох випадках пропонує варіанти написання. Тому маємо дослухатися до норм і водночас до свого національного самовизначення, аби  нарешті сказати мові, якою воює проти України агресор: любов без радости була, розлука буде без печали.