Якщо озимі зернові навесні можна підсіяти або пересіяти, то побиті морозом цвіт і зав’язь на плодоягідних насадженнях не відновити. Більше того, втрати не обмежуються недобором урожаю, а в період з весни до зими зростають, бо догляд за ушкодженим садом здійснюється як за повноцінним — така специфіка галузі. А цього року від негоди постраждало багато садів. І не лише в Україні, а й наприклад у Нідерландах, Польщі, Австрії, Німеччині. Однак тут є різниця. Зокрема в тому, що українські садоводи освоюють нові ринки збуту продукції. Немало їх саме з торішнього врожаю поставили пробні партії. І треба закріплювати свою присутність на ринках, бо від цього залежать надходження в державу валюти, нові робочі місця, перспективи розвитку галузі. Тобто річ не лише в тому, чи тепер будемо із власними ягодами і фруктами, а також у тому, чи матимуть садівничі господарства ресурси, щоб у наступних роках не зменшити свою економічну і соціальну значущість. Цікаво: яка ситуація у Вінницькій області як лідера галузі?
Морози забрали половину врожаю
На Вінниччині цього року сади цвіли рясніше, ніж торік. Але значну частину майбутнього врожаю забрали заморозки. Точніше, вночі з 9 на 10 травня і з 10 на 11 — це були морози, які йшли смугами і в деяких місцевостях становили 7—8 градусів. Цвіт і зав’язь не могли витримати такого удару, адже для них -1 — критична температура. Багато господарств постраждало, особливо у Барському, Тульчинському, Шаргородському, Іллінецькому, Могилів-Подільському районах.
«Ми об’їздили всі й аж за голову взялися. Наприклад, у господарстві «Міжлісся» Барського району 80% цвіту в саду загинуло. Ранньої суниці в нього 40 гектарів — вся пропала. Жодної ягоди немає», — розповідає генеральний директор корпорації «Віннницясадвинпром» Анатолій Семенюк.
У господарствах корпорації найбільшу площу з ягідників займає рання суниця, яка має підвищений попит і ціна на неї добра. З його слів, перші ягоди суниці, які надійшли на ринки обласного центру, привезли з інших регіонів, бо місцеву побив мороз. З вінницької ранньої деінде буде друга і третя ягода, хоч вони вже дрібніші. А ось пізні сорти збереглися. Загалом якщо область щороку в середньому збирала майже 2,5 тисячі тонн суниці, то цього року очікують наполовину менше.
Садоводи сподіваються на врожай малини, лохини, смородини, чорноплідної горобини, які в період цвітіння не потрапили в заморозки. Однак мороз пригнітив кущі, й на максимальний врожай навряд чи можна розраховувати. «Втрати фруктових насаджень становлять мінімум 50% врожаю», — зазначив Анатолій Іванович. З його слів, щодо кісточкової групи (слива, черешня, вишня, абрикос) ситуація така. Рання черешня пропала (вона вже відцвіла, але маленькі ще зелені плоди замерзли), пізніші сорти трохи є, хоч в області посаджено їх небагато. Збереглися вишні в частині господарств, а також пізня слива. Загалом урожай кісточкових становитиме приблизно 2 тисячі тонн. А обсяги збору яблук очікують наполовину меншими, ніж торік.
За інформацією асоціації «Укрсадпром», вплив заморозків варіювався залежно від регіону. «Цього року прогнозують критичну ситуацію з урожаєм плодів, ягід і горіхів, загальні втрати яких можуть сягнути 1—1,2 мільйона тонн, тобто на рівні 50—60% середнього за останні роки обсягу 2 мільйони тонн», — повідомляє голова асоціації Дмитро Крошка.
Треба втриматися на плаву
Заступник генерального директора корпорації «Вінницясадвинпром» Сергій Бойчук навів дані з акта обстежень саду в господарстві села Шура Копіївська комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Тульчинського району. В акті ступінь завданої травневими заморозками шкоди розписано за культурами і сортами, а узагальнені дані такі: ушкодження зерняткових становить 60%, кісточкових — 95%, ягід — 50%. У цьому господарстві — 600 гектарів саду. Стільки в ньому було і за часів СРСР, тобто воно зберегло площу під плодово-ягідними насадженнями, має і саджає молодий сад. А також подбало, щоб постачати споживачам продукцію і в зимовий період. Однак тепер через негоду господарство потрапило в складну фінансово-економічну ситуацію.
Садівництво — капіталомістка специфічна галузь. Молодий сад починає давати перший урожай на 3–4 рік. А до цього його годує той, який уже плодоносить, заробляючи кошти на системи захисту, удобрення та зарплату працівникам. Сергій Петрович розповідає, що зросли в ціні пальне, отрутохімікати (вони переважно імпортні і обраховуються у валюті). Їх садівничі господарства здебільшого беруть у кредит і розраховуються за них восени з реалізації врожаю. Нині у постраждалих садах виконують ті самі роботи, що й зазвичай, щоб дерева ввійшли в зиму в здоровому стані. А треба не допустити розповсюдження шкідників і хвороб, підживити добривами, знищувати бур’яни. Тобто врожаю, на який розраховували, не буде, а витрати на догляд залишилися.
«Якщо зараз у таких садах нічого не робити, то через заморозки втратимо перспективу на 3 роки. У 2000-му були страшні заморозки, і ми виходили з ситуації роками, щоб досягти нинішнього валового збору. Тоді уряд прийняв рішення, і господарства отримали невеликі відшкодування. І тепер просимо надати допомогу постраждалим від заморозків господарствам. Без цього вітчизняним садоводам, які потрапили у важку фінансово-економічну ситуацію, буде надто складно зберегти свою конкурентну здатність на внутрішньому і зовнішньому ринках», — зазначив Сергій Бойчук.
Насамкінець.З ініціативи корпорації в господарствах працюють комісії, які фіксують завдані негодою збитки.
Ми в Google+