Менш ніж рік тому кілька активних жінок-волонтерів об’єдналися заради доброї справи. Вирішили готувати та відправляти нашим бійцям у зону АТО справжню домашню їжу. Так з’явилася Кулінарна сотня. Звісно, каструлі з борщем на передову аж ніяк не доставиш. Тому, вивчивши досвід подібних груп, вирішили заготовляти та пакувати сушені страви.

— Спочатку нас було троє, потім шестеро, — розповідає одна з активісток сотні Інна Токарєва. — Згодом приєдналося ще більше дівчат. Нині нас майже 40: нарізаємо, сушимо, пакуємо, печемо. А разом з тими, хто постійно допомагає продуктами та грошима, — нас уже не сотня, а значно більше. Спочатку запакували 11 пакетів із сухим борщем. Нам тоді здавалося це величезним досягненням. Самі купували овочі, освоїли технологію, дотримувалися пропорцій, експериментували зі смаками, удосконалювали процеси. Починали з сушених борщів та горохового супу, а потім додали суп харчо, грибний суп, зелений борщ. Зараз за одне пакування робимо 150—200 пакетів сухих перших страв. Недавно підрахувала, що за цей час ми відправили нашим військовим приблизно 25 тисяч порцій.

Cпільна праця об’єднала жінок різних професій. Фото автора

Після перших пакунків дівчатам почали надходити замовлення від вояків, потім листи вдячності, фотографії з передової. Хлопцям подобаються смачні, корисні страви, приготовлені з любов’ю та теплом. «Секретні приправи» вони додають у кожну страву. Дівчата з Кулінарної сотні обрали для себе власний вид волонтерства — за допомогою їжі передавати бійцям щирість, любов, родинне тепло, розуміння того, що їх чекають удома.

¢аздині придумали свої секрети. Приміром, до традиційного борщу додають чорнослив, до солодких батончиків — родзинки, до деяких супів — гриби. Винайшли і власне ноу-хау — енергетичні батончики. Одна жіночка робила такі для доньки в школу як підобідок. Запропонувала готувати їх і для бійців, адже вони теж хочуть солоденького. І рецептом поділилася. А дівчата його теж у секреті не тримають — можливо, й іншим кулінаркам-волонтеркам згодиться. Отже: суміш з вівсяних пластівців, сухофруктів, горіхів подрібнити, змішати з медом. Коли мед засохне, зробити невеличкі брикети — і батончик готовий. Такі солодощі дуже поживні та корисні, довго зберігаються. Бійці кажуть, що після такого батончика шість годин їсти не хочеться. Смакоту замовляють всі, але дівчата насамперед направляють її снайперам та розвідникам.

Оригінальний рецепт ще однієї солодкої страви запропонувала Валентина Баштова. Це пастила з фруктів та овочів. Спочатку потрібно зробити пюре з буряка, яблука або ж гарбуза, вишні. Потім його уварити, розлити пластом, дати підсохнути, скрутити рулетом і нарізати цукерочки. Смачні й корисні смаколики довго зберігаються. Виробляють дівчата й цукати: і класичні з цитрусових шкірок, і оригінальні — з буряка, моркви, гарбуза, кабачків. Ще і обвалюють їх в какао-порошку. А яка випічка! Кожна господиня до відправлення обов’язково принесе булочки, пироги, печиво, пиріжки, млинці тощо.

Робота Кулінарної сотні організована чітко і злагоджено. Ольга Доценко з чоловіком на власній машині їздять по районах області, забирають овочі та фрукти. Потім розвозять продукти по домівках дівчат. Кожна вдома ріже та сушить привезене. Задіяні в процесі 25 сушарок. Щотижня всі збираються в так званому офісі сотні, де пакують напівфабрикати. Борщові пакети проходять через вакуумний апарат. Там буряк, капуста, морква, цибуля, томат в пакетиках та спеції — розраховані на 5 та 10 літрів борщу. А картопля та тушонка у бійців завжди є. Тож слід лише висипати пакет у кип’яток, і через кілька хвилин смачний домашній борщ готовий.

Тепер у Кулінарної сотні багато друзів, помічників. І це не можновладці, а звичайні люди, фермери, підприємці. Постійно діляться продукцією виробники зі Снігурівського, Арбузинського, Новоодеського, Жовтневого районів, гриби передає фермер із Херсонщини, овочі часто привозить фірма «Владам». Нині Кулінарна сотня робить заготовки на зиму. Але дівчата сподіваються, що війна скінчиться, і тоді вони організують справжнє кулінарне свято для всіх. Для тих, хто повернувся з війни, і тих, хто наближав перемогу в тилу.