За активної участі держави в нас можна вибудувати високофункціональну біржову основу фондового ринку. «УК» поцікавився, які існують для країни фінансові ризики через присутність серед вітчизняних майданчиків бірж, контрольованих резидентом Російської Федерації — «Московською біржею», як має формуватися біржовий простір з урахуванням національних інтересів.
Україна після підписання Угоди про асоціацію з ЄС має шанси у прискореному режимі інтегруватися у глобальний фінансовий простір. Серед нових викликів — стимулювання якісних зрушень в інфраструктурі національного фондового ринку. Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO), оцінюючи рівень і якість імплементації принципів та цілей у його регулюванні, визнає глибину проблем, які є дуже строкатими та непростими. Але Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) за присутністю на ринку десяти фондових бірж поки що пасивно спостерігає.
Одним із ризиків для успішності консолідаційних процесів вітчизняного біржового ринку є деструктивна позиція фондових майданчиків, контрольованих резидентом РФ — найбільшою біржовою групою «Московська біржа» (МБ). Були навіть протестні припинення торгів. Так, у вересні 2012 року «Українська біржа» призупинила торги на знак протесту проти прийняття законопроекту «Про депозитарну систему України». Згідно з цим документом на вітчизняному фондовому ринку створено новий елемент інфраструктури — Розрахунковий центр, контрольний пакет якого контролює Нацбанк України (через цю структуру проходять усі розрахунки з цінних паперів).
Невтішні підсумки
Всупереч позитивним очікуванням щодо захоплення провідних позицій на фондовому ринку України, МБ не вдалося успішно реалізувати тут інтеграційну стратегію.
Після того, як вона стала мажоритарним акціонером бірж ПФТС і «Українська біржа» (УБ), підсумки діяльності цих майданчиків є невтішними. Ні за обсягом торгів, ні в плані біржових технологій вони не можуть становити конкуренцію лідеру ринку – вітчизняній фондовій біржі (ФБ) «Перспектива».
Якщо частка ФБ «Перспектива» у загальному обсязі торгів на фондових біржах України за січень—червень 2014 року досягла 76%, то на ПФТС та УБ припадало, відповідно, 18,9% та 1,7%. Політика «проросійських» біржових майданчиків визначається залежністю від програмного забезпечення (ПЗ) МБ, адаптація якого до української інфраструктури виявилася достатньо витратною.
«Московській біржі» не вдалося залучити до співробітництва Нацбанк України (НБУ), тоді як у Росії її успішні позиції і ринкова капіталізація без підтримки Банку Росії були б неможливі. УБ та ПФТС не були допущені до участі в капіталі вітчизняного Центрального депозитарію та Розрахункового центру. Фондовий ринок України для МБ нецікавий через його «дрібність» і слабку розвиненість і не дає змоги заробляти на тарифах.
«Московська біржа» має намір скоротити витрати за рахунок припинення неконструктивного фінансування і консолідації обох бірж. У непублічних дискусіях її топ-менеджери наголошували, що готові згорнути бізнес в Україні без додаткових витрат для себе та викупу акцій у міноритаріїв. За останньою інформацією, МБ відтерміновує процес консолідації українських активів до 2016 року.
Що робити?
За активної участі держави (про це свідчить минулорічний досвід реформ у депозитарній системі та впровадження електронного документообігу) в Україні можна вибудувати високофункціональну біржову основу фондового ринку.
Без нього держава перебуватиме в перманентній залежності від зовнішніх кон’юнктури, інвесторів та суб’єктивності їхніх уподобань. Визначальним елементом інфраструктури має бути біржа, а не створені монополісти у вигляді Центрального депозитарію та Розрахункового центру, які призначені для обслуговування суб’єктів ринку, а не нав’язування їм своїх правил.
Не варто розраховувати на хоч найменший конструктив з боку майданчиків, контрольованих російським капіталом, у питаннях побудови в Україні ефективного біржового ринку, його інтеграції з міжнародними ринками капіталу та інфраструктурою клірингу та розрахунків.
Є всі підстави за допомогою посилення вимог регулятора провести рішучу консолідацію біржового сегмента фондового ринку, а також розглянути питання щодо входження держави (можливо, в особі НБУ) в капітал найбільш життєздатного (технічно і функціонально) біржового майданчика з тим, щоб мати змогу реалізовувати чітку і системну політику щодо розвитку фондового ринку. У протилежному випадку є шанси поширення сепаратизму не лише на державному кордоні, а й на фондовому ринку.
Наталія ШЕЛУДЬКО,
завідувач відділу
грошово-кредитних відносин
Інституту економіки
та прогнозування НАН України,
для «Урядового кур’єра»
Потрапити в десятку
ПРОГНОЗ.Експерти пропонують викупити пакети акцій, контрольованих «Московською біржею», або створити нову структуру
В Україні з десяти фондових бірж «Московська біржа» (МБ) контролює дві: напряму володіє 50% + 1 акцією «Фондової біржі ПФТС» (ПФТС), а також 43% «Української біржі» (УБ) та опосередковано через московські банки ще близько 10% УБ. Саме ці дві установи та ФБ «Перспектива» (суто українська компанія, яка є лідером за обсягами торгів), на думку більшості аналітиків, мають право називатися біржами. «УК» поцікавився в експертів, які існують для країни фінансові ризики через присутність серед вітчизняних майданчиків бірж, контрольованих резидентом Російської Федерації — МБ? І як має формуватися біржовий простір з урахуванням національних інтересів?
Ризики наявні
Одним із фінансових ризиків є вплив бірж з російським капіталом на прийняття рішень на вітчизняних торгових майданчиках. Хоча в обох установах керівництво (або виконавча влада) — українська, але ж, напевне, Москва має можливості, щоб зупинити торги. На УБ та ПФТС сконцентрований майже весь оборот корпоративних цінних паперів українських емітентів, а їх функціонування залежить від фінансування засновників. Ще один ризик — програмне забезпечення (ПО) російські власники навряд чи доопрацьовуватимуть під українські реалії із врахуванням змін після підписання Угоди про європейську асоціацію. Зрозуміло, що росіяни не зацікавлені у переході українського ринку на високі стандарти.
Частина експертів вважає, що в Україні має бути одна основна фондова біржа. Прикладом такого є Польща, де Нацбанк країни входить у капітал установи та контролює її діяльність, та «Московська біржа» (її акціонером є Центробанк РФ). «Оптимальним є створення біржі при Нацбанку і злиття протягом двох-трьох років основних установ цього ринку», — говорить заступник директора «Перспективи» В’ячеслав Харченко.
Утім, хоча «Перспектива» показує найбільші обсяги торгів, але насправді доходи від біржової діяльності у неї порівняно з ПФТС та УБ найменші», — зазначає президент інвестиційної групи (ІГ) «Універ» Тарас Козак. Найбільші обсяги торгів «Перспектива» переважно демонструє завдяки репортінгу операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, що здійснюються між банками (в т.ч. Нацбанком України). Тобто, банки звітують, хто продав і хто купив цінні папери. «Якщо «Перспектива» введе комісію, що залежатиме від обсягів торгів, то перші знизяться в сотні разів», — вважає він.
«Відмовитися торгувати на біржах з російським капіталом торговці цінними паперами не можуть, тому що, приміром, «Перспектива» поки що не має технологій, які б дозволили доступ до неї по всій Україні (заявки від наших клієнтів на торги тоді доведеться вбивати вручну), є й інші недоліки», — говорить Тарас Козак. А ПФТС та УБ мають технології DMA (direct market access — прямий доступ клієнтів до біржових торгів). Наприклад, щоб брокерським компаніям перейти з однієї біржі на іншу, потрібно змінити облік, технології.
Патова ситуація
Водночас є думка, що через брак на ринку грошей для інвестицій нереально створити нову біржу або надати одній з наявних відповідні технології. За оцінками фахівців, адаптація біржових програм під Україну займе не менше року.
«Найкращий варіант — домовитися з «Московською біржею» про викуп українськими компаніями (їх кілька, в тому числі «Універ») однієї або обох бірж. Але поки ці перемовини відбуваються мляво, оскільки у неї є свої економічні та політичні вимоги», — констатує Тарас Козак. Другий варіант, за його словами, — російські частки цих бірж купить інвестор. Це може бути іноземна біржа або портфельний інвестор (ЄБРР, американський або європейський інвестфонди), Нацбанк України. Про це також ідуть перемовини.
«На ПФТС ринку акцій немає, а обіг облігацій є синтетичним: він схожий на безалкогольну горілку. Обсяги торгів акціями на УБ мізерні. Безумовно, для формування біржового простору із врахуванням українських інтересів потрібна національна біржа», — підкреслює президент інвестфондів компанії з управління активами «Амадеус» Михайло Ройко.
Вирішуватиметься це питання нині чи до нього повернуться після закінчення війни, покаже час.
КОМПЕТЕНТНО
Ірина УСТЕНКО,
директор департаменту регулювання торговців
цінними паперами та фондових бірж Нацкомісії
з цінних паперів та фондового ринку:
— «Українська біржа» та «Фондова біржа ПФТС» сумлінно виконують вимоги законодавства про цінні папери та фондовий ринок і не порушують його. Отже, анонсувати наявність певних фінансових ризиків для України з їхнього боку недоречно. До того ж вітчизняний фондовий ринок, як і інші фінансові галузі країни, є прозорим та незаангажованим, зокрема через наявність іноземних інвесторів, що перебувають у межах його регулювання. Питання створення національної фондової біржі в Нацкомісії не обговорювали.
Дмитро ЛЕОНОВ,
директор Українського інституту
розвитку фондового ринку:
— Першим кроком може бути інтеграція бірж в єдиний простір із збереженням їхньої юридичної незалежності, проте із значно більшим рівнем уніфікації та гармонізації торгівлі та створення єдиного інформаційного простору. Останній функціонуватиме в режимі реального часу та даватиме змогу моніторити майданчики, а також формувати індикативні ринкові ціни на біржові інструменти. Інтеграцію може бути поглиблено за рахунок спеціалізації окремих майданчиків або їхнього укрупнення шляхом злиття и поглинання. Можливе поступове зближення їхніх технологій та реалізація принципу «єдиного вікна» для біржового ринку.
Вікторія КОВАЛЬОВА "Урядовий кур'єр"
Ми в Google+