По обіді в середу депутати ПАРЄ присвятили час складному питанню провини і покарання. Спочатку переважною більшістю голосів вони ухвалили резолюцію про «Спільну доповнювальну процедуру ПАРЄ та Комітету міністрів РЄ (КМРЄ) у відповідь на серйозні порушення статутних зобов’язань країною-членом». Одразу після цього розпочалися дебати щодо повноважень російської делегації, які було оскаржено на істотних підставах першого дня зимової сесії.

Такими підставами, згідно з регламентом ПАРЄ, вважаються серйозні порушення країною принципу верховенства права і прав людини. Проте моніторинговий комітет ПАРЄ рекомендував асамблеї повноваження делегації РФ ратифікувати. Що й зробили депутати у співвідношенні 96 голосів «за» і 44 «проти».

Малюнок з сайту dw.com

Повільний і складний процес

Необхідність прописати нову процедуру, яка передбачала б найвищу форму покарання країни-члена РЄ за грубе порушення головних принципів організації — поваги до міжнародного права і прав людини, — виникла після п’ятирічного періоду санкційного протистояння Росії та ПАРЄ, спричиненого анексією українського Криму. Щоб дати змогу російській делегації повернутися в ПАРЄ, в регламент асамблеї було внесено зміни, які зробили неможливим накладення жорстких санкцій на країни-порушниці. А в Раді Європи оголосили, що рішення про виключення держави-члена ухвалюватимуть колегіально два статутні органи: ПАРЄ і Комітет міністрів РЄ, до них долучиться ще й генеральний секретар РЄ. Відповідну процедуру доручили розробити політичному комітету ПАРЄ.

У тексті резолюції, автор якої — представник групи соціалістів від Німеччини Франк Швабе, докладно прописано всі етапи процедури: від її ініціювання, для якого потрібно зібрати 120 підписів депутатів ПАРЄ, до фінального рішення про виключення країни з лав РЄ. Між першим і останнім етапом передбачено кілька голосувань, спільна місія РЄ до країни-порушниці, розроблення дорожньої карти, яка має дати їй шанс виправити всі недоліки й уникнути санкцій. Загалом весь цей процес має тривати близько дев’яти місяців.

Лідер партії лівих у ПАРЄ з Нідерландів Тіні Кокс довго дякував усім колишнім і нинішнім членам ПАРЄ, які підготували ґрунт, щоб рішення про спільну санкційну процедуру було реалізовано. «Ми подолали кризу в нашій організації й досягли синергії всіх її органів», — відверто радів Кокс.

«Несамовитого ентузіазму Тіні Кокса» щодо нової процедури не поділяв лідер групи консерваторів Александер Почей. «Якщо цей механізм розглядати абстраговано, забувши про його джерела, то може скластися ілюзія, що його плоди солодкі, але вони насправді отруйні», — сказав політик, натякаючи, що новий механізм вигадали, аби виправдати скасування санкцій у ПАРЄ. Він висловив сумніви, що КМРЄ, ПАРЄ та її генсек зможуть ефективно співпрацювати в межах процедури, оскільки вони «протягом багатьох років керувалися у діяльності суперечливими підходами».

Український депутат Сергій Соболєв («Європейська народна партія») наполягав, що процедура надто повільна і «за дев’ять місяців, на які вона розрахована, можна завоювати всю Європу». Його колега з політичної групи литовський депутат Егідіус Варейкіс назвав доповідь і резолюцію «юридичним шедевром. Але сумнівно, що він працюватиме: це дуже складно зробити на практиці».

Російська делегація за нову санкційну процедуру не голосувала. Її налякало те, що в резолюції не прописано чіткого трактування, що саме вважати серйозним порушенням статуту РЄ.

Про Крим ледь не забули

Доповідачем щодо повноважень російської делегації було призначено Тіні Кокса. У його проєкті резолюції не було згадки про анексію Криму Росією, з якої почався конфлікт Москви і Страсбурга. І лише завдяки ухваленій поправці в остаточному тексті з’явився пункт, у якому «асамблея нагадує про свою позицію щодо анексії Криму».

Як виконання Росією «деяких рекомендацій» ПАРЄ доповідач відзначив звільнення 24 українських моряків, яких незаконно затримали російські силовики у Керченській протоці, і сплату Москвою внесків до бюджету РЄ, яких вона не сплачувала протягом двох років на знак протесту проти позбавлення російської делегації права голосу в ПАРЄ. У тексті наголошено, що російська влада співпрацює за процедурою моніторингу з ПАРЄ. Тому, йдеться у резолюції, асамблея вважає, що повноваження російської делегації потрібно ратифікувати. Тобто ні окупація Криму Росією, ні підживлення війни на Донбасі, ні порушення прав кримських татар не стали підставою для ПАРЄ, аби не ратифіковувати повноваження росіян.

Права підтвердили, але не пробачили

«Я і моя група підтримуємо думку, що Росія має бути в ПАРЄ, щоб тривала процедура моніторингу. Але якщо права вашої делегації буде підтверджено, це не означатиме, що члени цієї асамблеї згодні з анексією Криму й тим, що відбувається на Донбасі», — звернувся до російських депутатів Александер Почей.

Консерватор із Великої Британії Роджер Гейл пропонував асамблеї відкласти розгляд повноважень російської делегації до квітневої сесії, а за цей час переконатися, чи надасть влада РФ представникам ПАРЄ «змогу поїхати у Крим через материкову Україну і чи дозволить їм відвідати там політичних в’язнів».

У відповідь глава російської делегації Петро Толстой заявив, що в разі спроби знову накласти санкції на російську делегацію вона «буде змушена піти, і вся історія повториться». Він обурився висловлюваннями українських і грузинських депутатів щодо збройної агресії Росії проти їхніх країн, заявивши, що «брехня, яку тут усі чули під час відсутності Росії, й досі тиражується. Грузія і Україна обстрілювали своїх громадян, і це кричуще порушення права залишилося непоміченим. Тепер вони втратили свої території, і вони ніколи не повернуться», — нахабно заявив новообраний віцепрезидент ПАРЄ Толстой.

Перед голосуванням за резолюцію голова моніторингового комітету данець Майкл Єнсен ще раз емоційно звернувся до російських колег із закликом надавати всю необхідну доповідачам ПАРЄ інформацію і відкрити їм доступ до всіх місць, які вони захочуть відвідати. «Це надзвичайно чутливе і принципове питання. Ми стежитимемо за цим», — пообіцяв росіянам пан Єнсен. Проте росіян це мало налякало.