Школа майбутнього в полтавській глибинці
24 січня 2012 року «Урядовий кур’єр» надрукував матеріал «Географічний майданчик з вулканами і гейзерами». У ньому йшлося про те, що в Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих сільських дітей створюють заклад майбутнього, основу якого заклав понад 100 років тому Антон Макаренко. Весь цей час у закладі наполегливо наближали мету й таки її досягли. Про зроблене за вісім років, а також нинішні успіхи й проблеми розповів директор комунального закладу «Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат II—III ступенів імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради Валерій ШУЛЬГА.
ОСВІТА. Про створення наукового ліцею на базі інтернату для обдарованих сільських дітей «Урядовому кур’єру» розповідає його директор Валерій Шульга
24 січня 2012 року «Урядовий кур’єр» надрукував матеріал «Географічний майданчик з вулканами і гейзерами». У ньому йшлося про те, що в Полтавському обласному ліцеї-інтернаті для обдарованих сільських дітей створюють заклад майбутнього, основу якого заклав понад 100 років тому Антон Макаренко. Весь цей час у закладі наполегливо наближали мету й таки її досягли. Про зроблене за вісім років, а також нинішні успіхи й проблеми розповів директор комунального закладу «Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат II—III ступенів імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради Валерій ШУЛЬГА.
Директор Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату імені А.С. Макаренка Валерій ШУЛЬГА: «Ми створили школу майбутнього»
З новим статусом і новими можливостями
— Отже, Валерію Івановичу, ваш заклад набув нового статусу.
— Так, ми стали науковим ліцеєм і побудували школу майбутнього, яка відповідає всім критеріям цього пілотного проєкту. Нашу роботу схвалили освітянська комісія обласної ради і вчена рада обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. Остроградського. Створено потужний добре модернізований, технічно оснащений навчальний заклад, у якому дають високоякісні знання.
Наші учні перемагають у більшості загальноукраїнських і міжнародних конкурсів, у яких беруть участь. За якісними показниками підготовки учнів до науково-дослідницької роботи ми в області треті після Полтави й Кременчука. Цього року п’ятеро наших вихованців представлятимуть Полтавщину на третьому всеукраїнському етапі конкурсу Малої академії наук. За останні десять років четверо наших випускників стали президентськими стипендіатами.
— Що вам дала зміна статусу?
— Поки що перебуваємо у процесі трансформації, формуємо штат. У майбутньому це дасть нашим учням більше можливостей для науково-дослідницької діяльності.
— За якими науковими напрямами працюєте?
— Історичним і археологічним. Уже 19 років наші учні під керівництвом учителя історії заслуженого вчителя України Сергія Сапєгіна проводять археологічні розкопки й розвідки на Полтавщині, а 2018-го на базі Шишацької археологічної експедиції Інституту археології НАН України діє літня польова археологічна школа. Її учасники — учні, вчителі й випускники нашого ліцею.
Для юних археологів проводимо лекційні та практичні заняття з теоретичної, польової, експериментальної й підводної археології, надаємо їм методичні знання. До проведення лекцій та екскурсій залучаємо науковців і музейників Києва, Харкова, Полтави, Опішного, Лубен, Миргорода та Шишаків.
Підсумки праці юних археологів — цікаві знахідки й наукові дослідження та майже 80 науково-дослідницьких публікацій. Частину археологічних знахідок наших учнів експонували, нині їх зберігають у фондах Полтавського краєзнавчого музею.
— Чи відкрили розташований на території вашого закладу найкращий на Полтавщині географічний майданчик?
— Це зробили під час практичного тренінгу для вчителів, які інститут післядипломної освіти проводить на базі нашого ліцею. Наш географічний майданчик справді один з найкращих в області, а можливо, і в Україні.
Освітній заклад з особливою аурою
— У ліцеї цими днями навчання відбувається очно чи дистанційно?
— Тепер ми на канікулах і готуємося до переходу на дистанційну і змішану форми навчання.
У нас 194 учні 5—11 класів. Це трохи менше, ніж було вісім років тому. І пов’язано це з тим, що тоді у структурі ліцею була початкова школа, яку передали на баланс районної ради. Нас менше, проте в нас багато дітей з полтавських шкіл. Їм і їхнім батькам подобається морально-психологічна атмосфера у колективі нашого закладу. Нам часто кажуть, що наші учні особливі — привітні, ввічливі, спокійні, й запитують, що ми робимо для цього. А я відповідаю: нічого. Утворилася така аура, що молодші діти вчаться у старших. Наш заклад — багатодітна родина, кожний член якої працює на спільний результат.
— У яких умовах живуть і вчаться ваші вихованці?
— Вважаю, що умови в нас чудові. Харчуємо дітей чотири рази на добу, у гуртожитку зроблено євроремонт, його опалюють. Маємо газовий і твердопаливний котли, але газовий поки що не вмикали, на ніч підігріваємо приміщення дровами. Тобто діти не мерзнуть.
— Як ваші вихованці склали ЗНО цього року?
— Як і щороку: успішно. За цим показником ми в області стабільно перебуваємо у десятці найкращих навчальних закладів, на 5—6 місці. Цього року ми четверті. У ТОП-200 в Україні увійшли з математики, фізики й географії.
Маючи такі знання, усі наші випускники 2011—2020 років стали студентами вишів, з них 85% навчаються за державним замовленням у престижних українських університетах, а також за кордоном: у Польщі, США та Словаччині.
— Ваші попередники-колоністи займалися господарською діяльністю.
— Наші учні не байдикують. Долучаємо їх до прибирання території закладу, а вона чимала — 14 гектарів, працюють вони у виробничому секторі, самі собі вирощують овочі й зелень. Діти зайняті у шкільному лісництві, на уроках праці виготовляють гніздівлі для диких качок і шпаківні. Допомагають лісівникам садити ліс.
— Після виборів усі земельні питання вирішуватиме новостворена ОТГ. На вашу думку, вона не спробує відкраяти у ліцею частину території?
— Сподіваюся, що ні. У нас же заповідна територія, центр макаренкознавства. Шість років тому до нас приїжджали нащадки поміщиків Трепке, які мали тут родовий маєток. Проте жодних майнових претензій не висували.
— Чи є перспектива у школи майбутнього?
— На сьогодні нас підтримують владні структури всіх рівнів. Тому що такі заклади, як цей, мають існувати. Вони як промінь світла для сільських дітей із глибинки. Вони в нас стають зовсім іншими — впевненішими в собі, соціалізованішими. Їм тут є за ким тягнутися й до чого прагнути.
— Як розв’язуєте кадрову проблему?
— У закладі 34 педагогічні працівники. Серед них заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук, одинадцять педагогів мають вищу категорію і дванадцять — першу. Педагогічне звання «учитель-методист» мають троє вчителів, «старший учитель» і «старший вихователь» — п’ятнадцять. Проблема в одному: восьмеро педагогів живуть у Полтаві. Розраховуємо на наших колишніх випускників, які закінчують місцевий педуніверситет і хочуть у нас працювати. Їм тут добре, вони обізнані з нашою специфікою, побудовою навчально-виховного процесу. Раді й ми їм. На жаль, у нас немає житлового фонду для вчителів. Тому працюють у нас тільки ті, хто без ліцею не уявляє життя.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Валерій ШУЛЬГА. Народився 19 червня 1965 року в селі Святилівка Глобинського району Полтавської області. Закінчив Полтавський державний педуніверситет імені В.Г. Короленка за фахом «учитель фізики і математики».
Трудову діяльність розпочав 1987 року на будівництві музею-заповідника
А.С. Макаренка. Потім працював головним зберігачем фондів цього заповідника, із 1997 року — його директором. Нині директор комунального закладу «Полтавський обласний науковий ліцей-інтернат II—III ступенів імені А.С. Макаренка» Полтавської обласної ради.
Відмінник освіти України, нагороджений нагрудними знаками МОН «Антон Семенович Макаренко» й «Василь Сухомлинський».