Праворадикали у Європарламенті підтримують намір провести вибори на окупованому Донбасі. Центристи вважають, що за цим стоїть бажання Берліна і Парижа скасувати санкції з РФ.
Пункт про дебати щодо ситуації в Україні з’явився в порядку денному короткої дводенної сесії Європарламенту, яка зазвичай проходить у Брюсселі, доволі несподівано, буквально напередодні зібрання. І хоч відбувалися дебати пізно ввечері з дуже низькою кількістю парламентаріїв у сесійній залі, тему дискусії представляла сама очільниця європейської дипломатії Федеріка Могеріні.
ЄС завжди буде поряд
Упродовж п’ятирічного перебування на цій посаді пані Могеріні ніколи не демонструвала особливо теплого ставлення до України. Її заяви щодо російської агресії й підтримки реформ завжди були вчасні й коректні та чітко відображали офіційну позицію Єврокомісії. Проте вона ніколи не намагалася продемонструвати солідарність з Україною, вплівши у свої промови кілька речень українською мовою, як не раз робив голова Європейської ради Дональд Туск, і ніколи не була на сході України, хоч там за останні п’ять років побувало чимало єврокомісарів та лідерів країн ЄС.
Але у промові перед дебатами Могеріні заявила, що за час її каденції як високого представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики «Україна була чи не головним питанням на порядку денному» європейської дипломатії, й наголосила, що Євросоюз «вклав в Україну більше, ніж у будь-яку країну світу». Вона згадала, що сума допомоги ЄС нашій державі за цей час становила 15 мільярдів євро, високо оцінила Угоду про асоціацію, підсумком якої, за її словами, стало зростання товарообігу між Україною та ЄС на 50%.
«Я завжди була переконана: найліпше, що ми можемо зробити для українців, — показати, що ми завжди поряд, щоб допомогти із проведенням реформ і підтримати їх», — наголосила вона.
Федеріка Могеріні повідомила, що до участі у зустрічі Ради міністрів закордонних справ ЄС, яка відбудеться наступного понеділка в Люксембурзі востаннє під її головуванням, запрошено главу зовнішньополітичного відомства України Вадима Пристайка.
«Наш з ним меседж на цій зустрічі буде таким: ми пишаємося тим, що Україна та ЄС ніколи не були ближчими, ніж тепер», — сказала Федеріка Могеріні. Вона наголосила, що «Донбас — це Україна, Крим — це Україна, і ЄС продовжуватиме й надалі неухильно дотримуватися цієї позиції».
Де виграє РФ, там програє Європа
Дебати між євродепутатами точилися переважно довкола формули Штайнмаєра. При цьому дуже промовистою була тональність виступів депутатів від різних політичних груп. Беззаперечна підтримка і схвалення цієї формули звучали від представників лівих і праворадикальних фракцій, серед яких найбільше «друзів Путіна». Кілька політиків від цих політичних сил закликали ЄС не втручатися у справи Києва.
«Якщо ЄС хоче допомогти Україні, то хай дасть українцям змогу самим вирішувати, що вони хочуть, українці повинні й можуть самі про себе подбати, вони недурні», — вважає позафракційний євродепутат від Словаччини Мік Валас.
Представники великих впливових фракцій переважно оцінили мирне врегулювання за формулою Штайнмаєра доволі критично. «Ця формула співзвучна з наміром Росії федералізувати Україну й посилити там російський вплив», — переконаний депутат-консерватор колишній міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Він закликав ЄС «з обережністю стежити за перебігом подій, бо дехто не хоче врегулювати конфлікт на Донбасі на користь України».
Євродепутат-соціаліст з Естонії Свен Міксер висловив припущення, що «намір відновити мир в Україні спричинений бажанням деяких європейських країн повернутися у відносинах з Росією до business as usual» (ніби нічого не сталося. — Авт.). А польський консерватор Косма Злотовський прямо заявив, які саме країни в цьому зацікавлені: «Контекст формули Штайнмаєра комфортний для Німеччини та Франції, які прагнуть зняти санкції з Росії».
Болгарський євродепутат від Європейської народної партії Александер Александров-Йорданов висловив переконання, що формула Штайнмаєра «заохочує Путіна продовжувати робити в Україні все, що йому заманеться, і будь-яку угоду з Кремлем розглядатимуть як успіх Путіна. А там, де успіх має Путін, програє Європа».
Його колега із фракції литовський євродепутат Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр-міністр Литви і автор «Плану Маршалла для України», висловив підтримку українській владі, яка «намагається врегулювати конфлікт на сході, хоч ключ до миру не в Києві, а в Кремлі. Ми схвалюємо зусилля керівництва України, але не змушуйте його застосовувати сумнівні формули». Політик закликав створити в Європарламенті спеціальну групу, яка стежитиме за процесом мирного врегулювання на Донбасі.
Загалом нинішні дебати були доволі відвертими і завзятими, ведучому навіть доводилося кілька разів вимикати промовцям мікрофон, бо вони вичерпували час виступу. Було чимало охочих подискутувати з тим чи тим промовцем і поставити йому запитання після виступу за так званою процедурою «Синя картка», але часу на додаткові запитання не було. Ухвалення резолюції за підсумками дебатів передбачено не було.
Наступного разу євродепутати зберуться наприкінці жовтня у Страсбурзі, де голосуватимуть за склад нової Єврокомісії. Спеціальним гостем сесії має стати Олег Сенцов, якому голова Європарламенту Давид Марія Сассолі вручить премію імені Андрія Сахарова, яку українському режисерові було присуджено ще торік.