Телевізор дивитися страшно — повідомлення про зникнення та побиття людей заморожує і кров, і мозок. Альтернативою міг би стати великий екран, та, на жаль, і  його заполонили відверті «поробки».

Навіщо пускати на ринг королев

Ось намагаються привабити глядача комедійним жанром промоутери фільму «Королеви рингу» виробництва Франції. Та чомусь він аж ніяк не викликає сміху у глядачів. Що смішного в історії кількох поважного віку жінок-продавчинь провінційного супермаркету, які раптом вирішили опанувати мистецтво реслінгу? Особливо нудно це дивитися українським глядачам, бо в нас реслінг не популярний. Як на мене, це й не дивно, бо краще вже до цирку сходити, ніж дивитися на удавані бої між вирядженими, наче клоуни, героями, що товчуть пики одне одному на ринзі (насправді це відпрацьовані трюки, ніхто ударів не завдає, а всі падіння — з підстраховкою).

Одне слово, це якби касирки з якої-небудь «Кишені» або «Ашану» раптом стали суперкачками, а півміста збіглися дивитися на таке перевтілення.

Кінопрокатники ще й спробували мене обдурити, написавши в афіші, що фільм іде українською. Насправді його демонструють російською, причому в бридкому перекладі.

Примітивізм сюжету, кволі емоції, слабка акторська гра — ось що можна сказати про цей фільм.

Голлівуд міг би постаратися

Те саме вирізняє й інший «шедевр» нинішнього кінопрокату — «Я, Франкенштейн». Виробництво — Австралія, США. Голлівуд міг би постаратися й краще. Чи це кенгуру їх буцнуло лівою лапою прямим у голову? Бо невдалішої спроби показати на екрані свою версію (кінознавці налічують понад 60 різноманітних франкенштейнів) історії про чудовисько, створене схибленим вченим, годі й шукати. Не рятують ні комп’ютерна графіка, ні 3D-версія.

Від безсмертного роману Мері Шеллі, з якого все починалося, залишилися ріжки й ніжки. Історія неодноразово переписувалася, перезнімалася (нинішній фільм знятий за таким переписаним романом) різними наслідувачами. Але кращими від цього ні сюжет, ні глибина розкриття образів не ставали — як переписана багаторазово магнітна стрічка.

Щодо власне фільму, то звичайно, сюжет на тему боротьби добра зі злом як ніколи, нині актуальний для України. Але не в такому тупому виконанні. Актори і режисер не змогли переконливо показати ні душевних мук головного героя (хоч за сценарієм, душі в нього й не було), ні демонічних та антидемонічних емоцій інших героїв. А місцями глядачів навіть починав душити непристойний для цього трагічного жанру сміх. Як-от у сценах, де захисники цивілізації — горгулії (досі ці персонажі однозначно належали до негативних, а тут…) у своїх кам’яних іпостасях пурхають на кам’яних крилах. Радянський мультяшний Вінні-Пух зі своїми кульками під бджолиним вуликом мав граційніший вигляд. Додам наостанок, що фільм відзнято з переважанням чорного і темних відтінків синього й червоного кольорів, що аж ніяк не позитивно впливає на психіку українця.

Один мужній, інші – монстри

А тепер кілька слів про чергову спробу митців спотворити безсмерті твори Миколи Васильовича Гоголя. Після геть не схожих за фенотипом, та ще й з диким акцентом запорозьких «козаків», яких намагалися грати російські актори у фільмі Бортка («Тарас Бульба»), тепер уже міжнародна спільнота разом з телеканалом «Інтер» узялася за паплюження «Вія». Козаки вже не просто вихолощені образи, тут вони — монстри. Монстри, які тільки й чекають на те, щоб погубити душу невинного подорожнього. А він, звичайно ж, мужній і винахідливий — знаходить у собі сили протистояти «заразі» й перемогти її.

Усі ці щупальця і клешні, які починають вивалюватися з колоритних і статних козаків після настання півночі, схоже, надто відповідають псевдообразу українця, який останні кільканадцять років формує зокрема російське телебачення. То навіщо таку гидоту пускати на наші екрани? А якщо вже вона туди потрапила, то намагаймося хоча б не пустити її в наші душі. А бажання й надалі показувати нам про нас подібну гидоту зупинімо своїм небажанням платити кревні гривні.

Від редакції.Зрозуміло, висновки глядача завжди суб’єктивні та можуть бути неоднозначними. Тому запрошуємо вас, шановні читачі, надсилати свої зауваження, спостереження та оцінки щодо нових фільмів та телепрограм. Запевняємо, що найцікавіші з них оприлюднимо на сторінках «УК».