Ціна на нафту на світовому ринку хоч і не  зазнає різких коливань, усе-таки нагадує гойдалку: після чергового підвищення знову маємо незначну лібералізацію. На світових торгах станом на вчора нафта марки Brent коштувала майже $50 за барель (зростання ціни на 0,14% — до $49,12). Американська нафта WTI хоч теж здорожчала на 0,28%, трохи дешевша — $46,9 за барель.

Якщо взяти до уваги те, що управління енергетичної інформації США повідомило про збільшення в Америці запасів нафти на 2,5 мільйона барелів, тоді як експерти прогнозували зменшення майже на 0,5 мільйона, можна очікувати здешевлення бареля.

Сподіватися ж, що вересневі перемовини країн-членів ОПЕК змусять видобувачів нафти обмежити власні апетити (отже,  втримати ціну на вищому рівні), навряд чи варто.  

А ось українських автомобілістів — на тлі світових вихилясів нафтової ціни — передусім цікавить вартість бензину. 

Щоб хоч трохи здешевити для себе пальне, водіям варто скористатися можливостями програм лояльності. Фото надане автором

Українські реалії

Причому водії не розуміють, чому тоді, коли у світі нафта дешевшає, бензин на автозаправних комплексах нашої країни не демонструє з нею солідарності. «Якщо йдеться про коливання світових цін на нафту, потрібно розуміти, що ці котирування, які ми бачимо тепер, — лише цінові зобов’язання на майбутній період, — пояснює «Урядовому кур’єру» президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Леонід Косянчук. — Тобто в серпні бачимо можливий ціновий рівень на жовтень. Загалом нафтова біржа — це радше фінансово-спекулятивний інструмент, ніж інструмент ринкових відносин. Вона має слугувати лише таким собі індикатором світових тенденцій, не більше».

Зважаючи на те що ринок нафтопродуктів України майже на 85% складається з імпорту, підкреслює експерт паливного ринку, українців загалом мають цікавити ціни не на нафту, яку ми практично не імпортуємо, а на нафтопродукти. «Важливо також розуміти, — зазначає Леонід Косянчук, — що ціни біржі нафтопродуктів не синхронізовані з цінами нафтової біржі, хоч великою мірою й корелюються з її тенденціями. Простіше кажучи, на ринку нафтопродуктів немає прямої цінової залежності від цін на ринку нафти».

«Упродовж останнього місяця ціни зовнішнього ринку демонстрували як тенденцію на зниження (у період із середини липня до початку серпня), так і на підвищення (з початку серпня). Максимальний рівень зниження ціни на бензин наприклад наприкінці липня становив аж $60 на тонні, — нагадує фахівець. — Проте в роздрібному сегменті ринку України тривалий час (понад 2 місяці) середня ціна була незмінною: на бензин А-95 вона тримається на рівні 22,33 гривні за літр, а на дизельне пальне — на рівні 19,30 гривні. Ця обставина — на тлі більш-менш стабільного стану національної валюти (курс 24,85 грн/$) — давала нам змогу сподіватися, що вже з середини серпня з’являться підстави для зниження ціни в середньому на 0,8 — 1,1 гривні на літрі. Проте зовнішній ринок з початку серпня демонструє зростання цін (вже перетнули межу  середини липня), а національна валюта «подешевшала» майже на 1 грн/$, а це майже та сама гривня на літрі пального».

Загравання з водіями 

Вчорашнє «обличчя» АЗС має приблизно такий вигляд: дизпальне в середньому коштує 18,49 гривні за літр (за мінімальної ціни 15,99 гривні, приміром на АЗС «Інтерлогос», до 20,99 на «ОККО», «WOG», «SOCAR» і «Ліонель»), бензин А-92 — 20,42 гривні (мінімальна ціна 17,85 гривні на «Укрпетроль», максимальна — 22,99 на «ОККО» і решті дорогих АЗС), А-95 — 21,17 гривні (від 18,35 гривні до 23,99), А-95+ — 22,3 гривні (вилка від 18,70 до 25,89 гривні, скажімо, на АЗС «Shell»), А-98 — 26,05 (23,1 гривні на «UPG», а максимум — 29,49 гривні — на «WOG»).

Якщо брати ціни по областях, то найдешевше мають змогу заправлятися водії на Сумщині, Дніпропетровщині й Закарпатті, а найдорожче — в Запорізькій, Донецькій і Луганській областях. Столиця тримає золоту середину. До речі, в Криму, як стверджують на сайті «Online.ua», ціни зашкалюють: ДП коштує в середньому майже 35 гривень, А-92 — 37,29, А-95 — майже 40 гривень, а 95-й супер ще дорожчий.

Щоб присолодити гірку цінову пігулку споживачам, на АЗК запроваджують так звані програми лояльності, коли за певних умов (наприклад, при заправці автомобіля до повного бака) водій отримує певні преференції (скажімо, нижчу ціну на 1—5 гривень). До речі, Інститут споживчих експертиз вирішив проаналізувати мережі українських АЗС саме на предмет пропонованих програм лояльності, мобільного сервісу та інших вигод для водіїв. Експерти з’ясовували, що саме дає змогу автомобілістам отримувати максимальну вигоду від постійної «дружби» з тією чи тією мережею автозаправок.

За словами фахівців ІСЕ, оцінити всі форми лояльності, які пропонують великі АЗК, виявилося доволі складно, тому що «алгоритм нарахування бонусів і балів, змога їхнього використання у програмах лояльності операторів паливного ринку дуже різна». Наприклад, картку лояльності на безкоштовній основі пропонують на АЗК «WOG», «ОККО», «Shell», «Паралель», «KLO». У мережах «Soсar», «БРСМ-Нафта», «Amic» та «UPG» картку лояльності можна отримати після заправки палива або  купівлі товарів на певну суму або певну кількість літрів. На АЗС «ТНК» бонусну карту «MAXI» вам продадуть за 10 гривень.

Підгрунтя для демпінгу 

Та хай як заграють із водіями автозаправні мережі і хай які бонуси надають, пересічному українському автомобілістові замислюватися, чому внутрішній паливний ринок настільки неповороткий, якщо йдеться про реакцію на ціну бареля, не надто хочеться. Як і  заглиблюватися у проблеми паливного ринку. А його закостенілість залежить саме від наявних у галузі негараздів. «Якщо стисло сказати про реальний стан сьогоднішнього ринку нафто?продуктів, — пояснює Леонід Косянчук, — то він, на жаль, переживає надзвичайно складний період. Передусім це зумовлено дуже низьким рівнем ефективності адміністрування податків (зокрема «роздрібного акцизу»). Не може не впадати у вічі певна нелогічність запровадження цього акцизу на роздрібну реалізацію підакцизних товарів. Фактично було введено акциз на акциз, причому не визначено жодного механізму його запровадження та адміністрування».

Зміни до Податкового кодексу 2016 року, підкреслює експерт, також «не призвели до унеможливлення «оптимізації» цього податку й суттєво не поліпшили його адміністрування. В результаті цей податок «оптимізує» ледь не добру половину роздрібного ринку нафтопродуктів, що, в свою чергу, призводить до отримання преференцій недобросовісними учасниками ринку перед сумлінними платниками податків щонайменше на 1,27 гривні на літрі за теперішнього курсу гривні. Це також надає  можливість для цінового демпінгу в роздрібній мережі «оптимізаторів» і призводить до зменшення обсягів реалізації в мережах легальної частини роздрібного ринку, що надзвичайно негативно впливає як на економіку добросовісних операторів, так і на наповнення дохідної частини держбюджету».

Тому, стверджує президент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів, оператори легальної частини ринку нафтопродуктів України, щоб зменшити відтік споживачів у бік тіньового сегмента ринку, змушені тривалий час утримувати гранично низькі ціни. «З огляду на ці обставини навіть великі оператори ринку на межі виживання, — переконує Л. Косянчук. — Найгірше те, що всі наші звернення до центральних органів виконавчої влади щодо критичної ситуації (вражають темпи розвитку тіньового ринку нафтопродуктів) досі без відповіді. Особливо це стосується ринку скрапленого газу, де частка тіньового сегмента, за нашими оцінками, вже перевищила  легальну частину ринку».

Які заходи можуть вплинути на нормалізацію стану ринку нафтопродуктів? Фахівці на це запитання майже одностайно відповідають, що велосипед вигадувати не треба, й кажуть, що зарадить ситуації негайна реакція уряду на наступ тіньового сегмента, запровадження суворої відповідальності за «оптимізацію» чи несплату податків і створення рівних для всіх конкурентних ринкових відносин. 

КОМПЕТЕНТНО 

Сергій КУЮН, директор Консалтингової групи «А-95»:

— Нині діють два несприятливих чинники, які в Україні впливають на зростання закупівельної вартості нафтопродуктів. Це збільшення нафтових котирувань і падіння курсу гривні. У підсумку саме ці два чинники вже визначили підвищення собівартості палива на гривню на літрі.

Таке зростання собівартості поставило знак питання щодо зниження цін, на яке ми очікували ще на початку серпня. Ціни на скраплений газ зростатимуть до рівня 12 гривень за літр через високий попит на тлі нестачі постачання. Достатньо сказати, що внаслідок дефіциту вперше в історії ринку зафіксовано постачання газу з Італії й Румунії.

Оксана ЧИРВА 
для «Урядового кур’єра»