Бур’ян з поля можна виполоти, вивести. Але якщо поганий сусід під різними приводами й без них явно й таємно вдень і вночі закидає його в чужий город, то боротися з ним складно. Аналізуючи дії Москви, можемо виявити кілька напрямів використання дезінформації, фейків, чуток і пліток її підступної агресивної діяльності. Крім прямої агресії у Криму та на сході нашої країни, підтримки численних маріонеток, яких потім, коли настане час, щоб заховати сліди злочинів, винищать дощенту, творять багато інших антиукраїнських неподобств. Агресор усіма способами старається  спричинити суспільну нестабільність і сподівається, що спровоковані конфлікти переростуть у громадянську війну. Ворог на захоплених землях завдає непоправної шкоди виробництву (з окупованої території вивозять — безсовісно крадуть — суб’єкти господарювання, руйнують підприємства, дороги, мости, житло). Фейковими втручаннями в інтернет забруднює інформаційний простір, до речі, не лише нашої країни, а й у глобальному масштабі. Здійснюють диверсії у фінансовій і банківсько-кредитній системах, у продажу своїх енергоресурсів тощо.

Шляхи запобігання трансформаційно-руйнівним і деградаційним процесам у країні; викорінення брехні, пліткарства; активізація виходу суспільства із кризової ситуації мають передбачати вдосконалення управління державою, пошук національної ідеї, яку не лише політики, держслужбовці, а й більшість українців були б готові підтримати; вироблення прогнозів і планів розвитку національного господарства на поточний період і на перспективу. Виконавчі органи повинні запропонувати організаційно-економічні механізми їх реалізації та провайдингу.

Розв’язання проблеми поширення дезінформації, пліток, чуток і хибних повідомлень як одного з напрямів розвитку національної безпеки в умовах гібридної війни сприятиме не лише запобіганню їх негативним наслідкам, а й стабільності економіки, забезпеченню спокою у суспільстві.

Здійснення функцій держави у цій сфері діяльності має постійний систематичний характер і відбувається протягом усього часу існування об’єктивно й відповідно до обумовлених завдань, що стоять перед державою. Втілення функцій залежить від багатьох чинників, серед яких визначальний — лінія розвитку країни, яку виконує її керівництво.

Скажімо, нині свідомо ігнорують, нівелюють і не виконують виховної функції держави, яка могла б значною мірою запобігати негативному впливові хибних вістей і повідомлень, пліток щодо українців. Не створюється державницька ідеологія, а це істотно впливає на формування патріотичних показників розвитку молоді, громадян позбавлено оптимізму й перспективи. Науковці стверджують, що в державах, де нема ідеологічної роботи, кількість самогубств на 30% більша, ніж у країнах, де люди мають надію на краще майбутнє.

Для глибокого і всебічного аналізу виконання будь-якої функції держави, а особливо виховної, її слід розглядати в контексті змісту, форми й методів відповідної державної діяльності.

Щоб запобігти негативним наслідкам дезінформації, неправди, пліток за рахунок невизначеності повідомлень, підвищення рівня якості інформаційного забезпечення, доцільно сформувати модель ефективного застосування сучасних інформаційних технологій. У цьому аспекті йдеться про розвинену систему управління інформацією і методи оцінки фактичного та оптимального фінансово-економічного стану з використанням розроблених інтегральних показників, а також нові засоби моніторингу й діагностику економічної безпеки.

Богдан АНДРУШКІВ,
професор Тернопільського національного
технічного університету імені Івана Пулюя,
президент Академії соціального управління,
для «Урядового кур’єра»