У Національному банку України планують зробити ринок споживчого кредитування, тобто швидкі кредити більш орієнтованими на споживачів, більш захищеними та значно конкурентнішими. В НБУ наголошують, що фінкомпанії часто не перевіряють платоспроможність позичальників. Тому хочуть записати окремою нормою в нормативні документи обов’язкові вимоги щодо таких перевірок.

«Урядовий кур’єр» вирішив ретельніше зануритися в цю тему й розповісти споживачам усі подробиці та проблеми отримання таких позик.

Фото з сайту unn.com.ua

Усім невигідно

Фінансові компанії зацікавлені в якісній оцінці кредитоспроможності позичальників, оскільки їхня діяльність фінансується тільки за власні кошти акціонерів.

Під час економічної кризи небанківські фінустанови можуть розраховувати лише на власні сили для фондування діяльності (без «Доступних кредитів «5—7—9» або іншої державної підтримки). Однак ці компанії мають непогані прибутки за рахунок встановлення надто високих кредитних ставок, які інколи перетинають позначку 1000% річних. НБУ ретельно стежить за діями компаній під час урегулювання простроченої заборгованості, тому часи агресивної  діяльності колекторських компаній відходять у небуття.

«У зв’язку із цим «кредитувати всіх без винятку» невигідно передовсім власникам бізнесу. Більшість компаній налаштувала багатофакторні скорингові моделі, які базуються на машинному навчанні та штучному інтелекті, а також залучають аутсорсингові компанії для скорингу. Бізнес-спільнота відкрита до конструктивного діалогу з регулятором, щоб, проаналізувавши найвдаліші практики ринку, знайти рішення, яке влаштує і Нацбанк, і надавачів фінансових послуг», — зазначає Алла Сав’юк,  президент Всеукраїнської асоціації фінансових компаній.

Додамо, що Закон «Про споживче кредитування» вимагає від кредитодавця до укладення кредитного договору оцінювати фінансову спроможність споживача, якому надають кредит.

«Тож питання не в наявності вимоги, а в її дотриманні на практиці. НБУ як регулятор цього ринку може деталізувати у своїй нормативній базі порядок виконання учасниками ринку вимог закону, зокрема щодо оцінки кредитоспроможності позичальника, якщо вбачає в цьому потребу», — вважає Дмитро Глінський, голова проєктного офісу Незалежної асоціації банків України.

До речі, ці питання трохи по-іншому вирішують у європейських країнах. Президент АФК «Фінансовий омбудсман» Олена Шевчук зазначає, що в цих державах працює відповідальність позичальника, його добра або погана кредитна історія, яка або надає йому змогу кредитуватися, або навпаки,  забороняє навіть купити страховку, якщо колись він не повернув кредит обсягом 50 євро. 

1 відсоток прибутку за день — це більш ніж багато

Нацбанк хоче зробити обмеження максимального рівня ставки за швидкими кредитами до 1% на день (у перехідний період — до приблизно 2,5%). Така ставка занизька чи нормальна?

Регулятор справедливо каже, що компанії з мікрокредитування просто наживаються на клієнтах, встановлюючи ставки, які в річному вимірі можуть бути 1200%.

Алла Сав’юк на це відповідає так: інвестори не фінансуватимуть бізнес нижче від собівартості, тому передчасні кроки можуть поставити під питання доцільність подальшої діяльності компаній. 

«Потреба в короткострокових позиках не зменшиться. Тому важливо знайти компромісний варіант щодо розміру відсоткової ставки, який збереже ринок і дасть змогу споживачам отримувати кошти, коли вони потребують», — додає вона.

За умови максимально високого відсотка повернення виданих кредитів, а ще й  вчасного їх  повернення  ставка навіть до 1% на день буде абсолютно нормальною, переконана Олена Шевчук.

«Але це спрацьовує за умови хорошого повернення. Поки що, на жаль, чимало наших споживачів, скориставшись швидким кредитом, швидко про нього забувають, як і те, що його треба повертати», — резюмує вона. Дмитро Глінський, як і чимало кредитоотримувачів, які брали такі позики, думає інакше. «На ринку швидких мікрокредитів відсоткові ставки справді високі. Не скажу, що всі фінкомпанії кредитують з реальними ставками вище тисячі річних, але таке трапляється. Обмеження витрат споживача ставкою 1% на день достатньо широке і значно перевищує рівень ставок, за якими кредитують банки. Окремі фінкомпанії будуть змушені переглянути свої моделі кредитування, щоб вписатися під цю планку», — каже він.

Тож можна вважати обмеження ставки 1% нормальним і навіть зависоким показником для роботи небанківських фінкомпаній, вже не кажучи про вищий відсоток.

Оперативне ухвалення рішень та часткове скасування мораторію

Регулятор наголошує, що зробить можливим оперативне ухвалення рішень  щодо фінкомпаній, які займаються недобросовісними практиками в роботі. Нещодавно було закрито 17 таких компаній. Чи порушували вони певні правила та норми регулятора?

«Напевно, в регулятора були підстави, і ці компанії справді порушували правила й нормативи. В іншому разі в НБУ не було б причин їх закривати. Хоч окремі правила та норми в умовах тривалого воєнного часу виконати складно», — вважає Олена Шевчук.

Дмитро Глінський зазначає, що 13 із 17 небанківських фінустанов, які залишили ринок у липні, зробили це із власної ініціативи. Лише чотири пішли примусово. Тож далеко не всі компанії порушували законодавство.

У парламенті зареєстрували законопроєкт №9424 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо споживчого кредитування». Ним планують частково скасувати мораторій на стягнення штрафів та нарахування пені за невчасну сплату за кредитами. У разі його ухвалення негативи стосуватимуться позичальників, а для фінкомпаній це лише позитив. Але це крок до балансування інтересу захисту прав кредиторів у контексті посилення захисту прав споживачів.

«У надавачів короткострокових беззаставних кредитів немає фактично жодного швидкого та дієвого механізму захисту своїх прав — виконавчі написи заборонено, судові позови за середній чек кредиту до 5000 гривень тривалі й економічно не вигідні, колекторство  жорстко регламентовано. Чимало клієнтів зловживають ситуацією й не повертають кредити. У будь-якому разі це жодним чином не вплине на клієнтів, які  виконують усі зобов’язання», — вважає Алла Сав’юк.

Додамо, що штрафи і пені застосовують в усьому світі для стимулювання сторін договору до виконання зобов’язань. «Без таких стимулів кредитувати набагато складніше, адже доводиться покладатися лише на добру волю позичальника. Отже, це позитивні зміни, вони сприятимуть розширенню кредитування та прискоренню відновлення економіки», — зазначає Дмитро Глінський.

Наміри добрі, а як вийде, побачимо. Бо коли не можна нарахувати ні штраф, ні пеню за несвоєчасну сплату, то, на жаль, людина не квапиться своєчасно погасити кредит. За словами Олени Шевчук, зрозуміло, що причин несвоєчасного повернення чимало, особливо під час війни, але тому і йдеться про «часткове скасування мораторію на стягнення штрафів та пені».