Анатолій КІНАХ,
голова Українського союзу промисловців та підприємців

На початку листопада Кабмін ухвалив постанову N 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Про те, яку роль в економічному реформуванні країни відіграватимуть громадянське суспільство, організації ділової спільноти, розповідає президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах.

- Анатолію Кириловичу, нещодавно ви говорили, що завершення формування структур влади, в тому числі шляхом проведення місцевих виборів, дасть істотний поштовх економічному реформуванню країни...

- За невеликий відрізок часу у сфері управління державою відбулися значні зміни. І це дуже позитивно. Нарешті вертикаль влади відновлена, тепер її можливості і потенціал надпотужні. Та лише структурні перетворення, ініційовані політичною волею керівництва країни і підтримані населенням, проведені рішуче і невідкладно, забезпечать гідне місце України у світі. Жодна реформа не буде реалізована зусиллями однієї влади, нехай дуже професійної. Тільки опора на громадянське суспільство може забезпечити довгоочікуваний результат. Тому до міцного ланцюжка "президент - уряд - парламент - місцеве самоврядування" має бути додано блок "громадянське суспільство".

- Як ви оцінюєте нинішнє економічне реформування?

- Ще влітку Економічний комітет при Президентові України оприлюднив загальне бачення реформування країни. Нещодавно відбулася презентація національних проектів, пов'язаних з розвитком транспортної інфраструктури, будівництвом доступного житла, охороною навколишнього середовища, зміцненням науково-технічного потенціалу держави тощо. Триває робота над Податковим, Трудовим кодексами. Розпочалася реформа Держмитслужби - дуже важливого для економічної життєдіяльності держави відомства.

Але це не кульмінаційна фаза реформ, це лише деякі підходи до них. Належить вибудувати привабливий інвестиційно-інноваційний клімат, провести фундаментальні перетворення у сфері підприємницької діяльності з точки зору простоти її ведення, доступності до кредитних ресурсів, справедливого оподаткування, можливостей чесно використовувати результати своєї праці, відкрити кисень малому і середньому бізнесу, відновити політику державного протекціонізму для конкурентоспроможних галузей, продукція яких затребувана на світових ринках, дати поштовх інформаційним, нанотехнологіям, генній інженерії тощо. Треба завершити земельну і пенсійну реформу, підвищити платоспроможність населення та якість життя українців. Така діяльність потребує системного підходу, розробки стратегії реформування, концентрації волі, інтелекту, ресурсів, вищого рівня діалогу влади і бізнесу, підтримки з боку громадянського суспільства.

Активну участь у цих перетвореннях бере промислово-підприємницька спільнота. Свого часу ми довели, що прийнятий у першому читанні проект Податкового кодексу є недосконалим, запропонували кілька сотень поправок, наполягли на проведенні його масштабного обговорення, скасуванні першого читання і повторного винесення проекту в парламент.

Інтелектуальний продукт ділових кіл - поправки та доповнення - є практично у кожному законі країни з економічних питань та підприємницької діяльності. В режимі реального часу УСПП допомагає десяткам компаній, що потерпають від бюрократії, тиску контролюючих органів, рейдерів тощо. Нещодавно ми направили главі держави пропозиції щодо потреби створення Національної програми підготовки України до асоційованого членства в ЄС. Їх розробила група європейських та українських експертів, до якої входять представники Українсько-польського форуму партнерства, УСПП тощо.

- Анатолію Кириловичу, ви наголосили на ролі громадянського...

- Ідея активізації громадянського суспільства та потреби зміцнення його співпраці з владою дуже актуальна. До державних лідерів приходить розуміння: розвинута громадянська свідомість - це часто основний інструмент модернізації та соціально-економічних реформ. Держава має бути надзвичайно зацікавлена в активності структур, які мають ознаки самоорганізації і здатності до самостійних дій - громадських неполітичних організацій, малого і середнього підприємництва.

Але у нас в країні вони вже активізовані! Своє розуміння співпраці влади і бізнесу народилося в середовищі українських промисловців і підприємців. Продовжуючи традицію договірних відносин з відомствами, які безпосередньо впливають на підприємництво, з приходом нової президентської команди УСПП підписав у квітні Меморандум з Кабінетом Міністрів. Ми відновили ділові відносини з Антимонопольним комітетом, Державною податковою адміністрацією, митною службою, Держкомпідприємництва, НКРЕ, Укрексімбанком тощо. Паралельно договори про співпрацю укладені з багатьма обласними державними адміністраціями - Донецькою, Львівською, Хмельницькою, Тернопільською, Дніпропетровською та іншими.

До речі, Прем'єр-міністр Микола Азаров підписав розпорядження міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних і міських держадміністрацій: "Залучати представників УСПП до роботи громадських рад, колегій при органах виконавчої влади, призначати радниками, вводити до складу колегій".

Що дає система договорів? Вона формує розуміння, що закритого, непрозорого режиму у сфері прийняття рішень бути вже не може, а з боку підприємців - мотивацію громадської активності, потребу боротися за умови ведення бізнесу та його результат. Вона допомагає в реалізації складних проектів з багатьма учасниками, в тому числі в сфері державно-приватного партнерства. А також дає змогу діяти максимально ефективно, коли підприємці вимагають захисту своїх прав та інтересів. На виконання підписаних договорів створено робочі групи, які працюють досить активно, перш за все - з податковою адміністрацією, митною службою, Укрексімбанком.

- У такому варіанті партнерство влади і бізнесу є ефективним?

- Система, як кажуть фахівці, починає бути ефективною, коли самостійно виробляє продукт потрібної якості. Ми будуємо цю систему так довго і складно насамперед заради можливості громадського контролю за діями влади. Звичайно, не все так безхмарно... Треба ще багато працювати, щоб "контролер" не перетворився в занадто "тямущого" та компромісного, був принциповим і рішучим.

Але поступово оберти зростають. Близько 40 ділових асоціацій та об'єднань увійшли до Економічної ради при УСПП, щоб разом обговорювати і виробляти пропозиції до Податкового кодексу, Програми економічних реформ Президента і т. ін. Для нас дуже цінною є співпраця з організаціями зовсім не економічної спрямованості, наприклад з групою структур, що реалізують проект "Бренд міста - справа городян". Упевнений, для нашої могутньої "вежі влади" така співпраця - серйозний шанс підвищити ефективність. І ми готові докласти максимум зусиль, щоб цей шанс не було утрачено.

ДOСЬЄ "УК"

Анатолій КІНАХ. Народився у стародавньому українському селі Братушани. Вищу освіту здобув у Ленінградському кораблебудівному інституті. Працював на суднобудівному заводі "Океан" у Миколаєві. У 1990 р. вперше обирається до Верховної Ради України, був депутатом п'ятьох скликань. Має величезний досвід роботи в органах державної влади всіх рівнів - працював віце-прем'єр-міністром з питань промислової політики, першим віце-прем'єр-міністром, Прем'єр-міністром, Секретарем РНБО, міністром економіки.

З 1997 р. - президент Українського союзу промисловців і підприємців. Є головою Об'єднання організацій роботодавців України, головою Ради Міжнародного конгресу промисловців і підприємців."