Першим серед обласних центрів допрем’єрний показ фільму «Наші котики» організовано в Тернополі. Презентували нову картину її продюсери Ігор Савиченко і Степан Бандера.

За словами пана Ігоря, спочатку в столиці кінопрацю показали тим, хто був на фронті, адже її створено на основі подій початку російсько-української війни.

2014 року боронити рідну землю від ворога на схід країни прибули добровольці. Головні герої стрічки — люди мирних професій, які не мали жодного військового, а тим більше бойового досвіду. Їхні серця були переповнені патріотичними пориваннями, бажанням випробувати себе. І цим невмілим воїнам за надто короткий час довелося пройти серйозне бойове випробування, проявити кмітливість, відшукати в собі хоробрість і сміливість. А ще збагнути, що почуття гумору — це теж справжня зброя.

Наприкінці стрічки двоє героїв цитують слова автора давнього китайського трактату «Мистецтво війни» Сунь Цзи: «Воїн, який не має почуття гумору, однією ногою стоїть у могилі».

Герої нової стрічки вистояли, перемогли, зламали велику наступальну операцію ворога. «Три аматори знищили елітний російський підрозділ, я сам вирву їхні серця й з’їм їх», — сказав один із супостатів.

Від надто серйозного до кумедного завжди чи не один крок. У фільмі «Наші котики», можливо, бійці жартують і тяжко, але така правда життя. І це ще раз підкреслили ветерани бойових дій, яких запросили в Києві переглянути нову кінороботу.

«Тоді ми отримали своєрідну індульгенцію — хлопці та дівчата сміялися так, що залу просто розносило. Ми збагнули, що не сфальшивили», — каже Ігор Савиченко. У тернопільському «Сінема Сіті» сміх під час демонстрації кінокартини теж лунав.

Уперше українську стрічку про АТО зняли в незвичному жанрі, який назвали неполіткоректною патріотичною комедією. Про війну вирішили розповісти за допомогою гумору і сміху. В європейському, американському кіно так створили не одну картину. На переконання Ігоря Савиченка, комедія — це жанр, який дає змогу пережити воєнні дії в інший спосіб, тобто автори фільму сміються не над війною (в ній немає нічого кумедного), а насамперед над ворогом.

Задум зняти таку кінострічку виник у режисера Володимира Тихого ще 2015 року. Спочатку був серіал «Бліндаж», який вийшов онлайн. Такою була й перша назва фільму, що нині виходить на широкі екрани країни як «Наші котики». Але кажучи словами Степана Бандери, відбулася певна еволюція. І в будівництві української армії, і в бойовому та життєвому досвіді оборонців нашої землі, і в любові та щирій підтримці українців свого війська, своїх новітніх героїв. Волонтери, які допомагали ЗСУ і добробатам, наших бійців лагідно називали котиками, засвідчуючи, що вони найдорожчі, їх треба берегти й піклуватися про них.

Фільм правдивий, запевняє Ігор Савиченко. Він на 90% зітканий зі спогадів, кумедних історій, розказаних фронтовиками, лише 10% віддали вигадкам і містиці. Зрештою, це художнє переосмислення режисером Володимиром Тихим того, що він побачив на фронті.

У стрічці, за словами Степана Бандери, є формула перемоги. Адже воїни Збройних сил України та добровольчих батальйонів могли завдати нищівного удару, зупинити набагато потужнішого ворога.

Коли панові Степану надіслали сценарій майбутнього фільму, не кажучи й слова про жанр, він подумав, що це просто черговий твір про війну. Коли ж заглибився у текст, став сміятися, хоч не був певен, чи варто це робити. Дочитав і погодився стати продюсером. У головних ролях у фільмі знялися Дмитро Тубольцев, Станіслав Бжезинський, Петро Микитюк, Віра Климковецька, Ярослав Федорчук, Дмитро Хом’як.

Як добирали акторський склад? Ігор Савиченко каже, що «Наші котики» для режисера Володимира Тихого — четверта повнометражна картина. Тож акторів для нової роботи він підібрав із самого початку, деякі пройшли кастинг. Певний час не могли знайти того, хто зіграв би роль чеченця Адама. Спершу шукали акторів серед етнічних чеченців, потім — у Грузії, але отримали кілька дивних відмов. Нарешті Дмитро Ярошенко погодився показати своє бачення цього персонажа. І творці стрічки не помилилися, Дмитро — дуже пластичний актор, тож зумів чудово втілити цей образ.

Кінокартину знімали під Києвом і Черніговом, на військовому полігоні, працювали й у павільйоні. Наприкінці фільму звучить спеціально написана для «Наших котиків» пісня, яку візуально доповнюють фронтові документальні кадри.

Відомо, що вже 31 січня відбудеться перший показ за кордоном — у Люксембурзі. Ігор Савиченко зазначив, що до фільму є велика зацікавленість. Степан Бандера вже провів перемовини з канадським дистриб’ютором. Сподіваються на вдалий прокат в Україні.

Тож збирайтеся в кінотеатр! Ця стрічка не лише додасть вам певної втіхи, а й спонукатиме до серйозних роздумів про воєнні дії, які вже шостий рік гримлять на українській землі.

Постер з сайту facebook.com/LethalKittens

ОФІЦІЙНО

Вітчизняне кіно у прокаті

Наші котики, або Як ми полюбили лопати в умовах обмеженої антитерористичної операції з елементами тимчасового воєнного стану

Країна, рік: Україна, 2020

Жанр: комедія, екшн

Автор сценарію і режисер постановник: Володимир Тихий.

Продюсери: Марко Супрун, Ігор Савиченко, Уляна Супрун, Володимир Тихий, Дмитро Кожема, Степан Бандера.

Оператор постановник: Сергій Стеценко.

Художник постановник: Володимир Любий.

Композитор: Микита Моісеєв.

Режисер монтажу: Володимир Запрягалов.

Звукорежисер: Михайло Закутський.

Художник з костюмів: Олена Гресь.

Актори: Дмитро Тубольцев, Петро Микитюк, Дмитро Хом’як, Віра Климковецька, Ярослав Федорчук та інші.

Прем’єра в Україні: 30.01.2020

ПРЯМА МОВА

Уляна СУПРУН,
продюсер фільму:

— У Києві відбувся передпрем’єрний показ фільму «Наші котики» для ветеранів війни з Росією. Дякую всім, хто був. Найкращий сеанс сміхотерапії, ще й з котиками-ветеранами. Після перегляду довго обговорювали сюжет. Були моменти, де глядачі впізнавали самих себе чи побратимів. І це круто, бо до сценарію увійшли реальні ситуації з фронту. Із 30 січня фільм буде у прокаті у кінотеатрах країни.

Обов’язково підіть у кіно! Запросіть своїх котиків-ветеранів, друзів і близьких. «Наші котики» — гарна нагода стати ближчими до захисників та захисниць. І звісно, від душі посміятися.