ВІДКРИТТЯ

Бюджетонаповнюючим компонентом територіальної громади можуть бути не лише бізнес, виробництво, а й освіта та благоустрій

За минулих часів на околицях Києва, зокрема і в Дарниці, яку поети радянської доби зазвичай римували з «ударницею», бовваніли високі труби з ядучим димом, рясніли  заводські приміщення, склади та промвузли. Зокрема і зі шкідливим для людей та довкілля виробництвом. Такими самими, переважно сірими, були фасади та двори непрестижних житлових п’ятиповерхівок.

Той же, хто бував у світових столицях, завжди по-хорошому заздрив віддаленим від адміністративного центру зручним і затишним тамтешнім мікрорайонам: життя тут протікало повільніше, ніж на відомих стріт чи авеню, та кожен освітній заклад мав вигляд сучасного палацу, дитячі майданчики були схожі на казкові сюжети, обабіч доріг зеленіла свіжа трава і квітли троянди, а місцевий люд залюбки пересувався  екологічним транспортом — велосипедом.

Майбутні лауреати Нобелівської премії також розпочинали з урока фізики. Фото із архіву редакції

Урок «економіки знань»

Нинішній Дарницький район столиці — фактично велике 300-тисячне місто на Лівому березі Дніпра, що адміністративно входить до столичного мегаполіса. Його жителям уже не потрібно добиратися за продуктами в центральні райони — все поряд і всього достатньо.

Та й почуваються вони у новітніх висотних будинках з належною соціальною та побутовою інфраструктурою не другорядними городянами. І хоча на роботу здебільшого таки їздять на Правобережжя, більша частина їхнього життя та буття сімей проходить удома.

Саме тут, у Дарниці, торік відкрили Київську інженерну гімназію — найсучасніший загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням фізики, математики, інформатики, технологій. Фахівці кажуть, що порівнювати ні з чим — другої такої школи немає не лише у столиці, а й у країні.

Московські колеги, які нещодавно побували в Києві під час Днів Москви зокрема і з метою розповісти киянам про свої досягнення в галузі освіти, були шоковані побаченим: переступивши  поріг цієї гімназії, вони потрапили… у справжнісіньке ХХІ століття.

Із комп’ютерної бібліотеки гостей провели до мультимедійного центру, з кабінету інформатики — до обладнаної за найновішими технологіями біологічної лабораторії. Фантастичною вони назвали портативну комп’ютерну лабораторію для вимірювання фізичних та хімічних величин. Не перестали дивуватися, зайшовши до кожного з 12 навчальних кабінетів з мультимедійними комплексами, а в майстерні з обробки деревини та металів кожен член делегації московських освітян зміг скористатися встановленим там унікальним обладнанням.

Усе це виявилося не виставкою досягнень у народному господарстві, а звичайним, якщо можна так сказати, загальноосвітнім навчальним закладом І—ІІІ ступенів, у якому сьогодні навчається понад тисяча юних дарничан.

За словами директора гімназії Дмитра Рудея,  школярів тут вчать  основ наукової, дослідницької, експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності, прищеплюють їм навички роботи із сучасною технікою та новітніми технологіями. Одне слово, бережно плекають майбутніх янгелів, менделєєвих, пулюїв і кулібіних. Як вам така перспектива?

А щоб долучитися до реалізації надскладного завдання з відродження інтелектуального потенціалу країни, формування «економіки знань», місцеві педагоги, серед яких  є кілька кандидатів наук, не лише вдаються до поглибленого навчання  базових предметів (математика, фізика, інформатика, технології), а й читають своїм вихованцям такі спецкурси, як логіка, калейдоскоп винаходів, основи робототехніки, інформаційні технології проектування тощо.

Ромео з Лівого берега

Пригадуєте старе гасло «Мистецтво повинно належати народові»? У вчорашній індустріальній Дарниці найвідомішим самодіяльним ансамблем був і, на щастя, залишається нині народний самодіяльний колектив «Дарничанка». У Будинку культури цього, на жаль, вже неіснуючого флагмана легкої промисловості діяли прекрасні дитячі колективи, окремі з яких  вчили танцювати і співати.

Тепер же культура на столичному Лівобережжі відроджується в освітньо-навчальних закладах і знову стає доступною широкому загалу. Так,  учнівський гурт «Крила» з гімназії №267 з поглибленим вивченням іноземної мови спромігся поставити на шкільній сцені «Ромео і Джульєтту» Шекспіра та «Лісову пісню» Лесі Українки, над долями героїв яких плакала вся школа.

Гімназійний гурт «Гопак» відвідує майже 200 дівчат і хлопців, нині це зразковий дитячий колектив, який бере участь у міжнародних фестивалях. Школярі залюбки відвідують заняття у спортивному клубі «Здоров’я» та проводять різноманітні історичні дослідження у клубі «Перспектива».

Торік із семи наукових робіт вихованців спеціалізованої школи №255 природничо-математичного напрямку троє отримали призові місця в Малій академії наук.

Навіщо це розповідаємо? Щоб аргументувати те, що в Дарницькому районі столиці, кожен третій житель якого — дитячого віку, чимало робиться для реалізації важливої конституційної засади про право наших громадян на освіту, всебічний розвиток людини, культурне дозвілля. Що тут  не на словах «прибирають» дітей із вулиці, створюють їм можливості здобути належну сучасну освіту та виховання. І що для цього не треба, як раніше, везти першачків чи старшо?класників у переповненому транспорті у центр міста.

Грай, водограю, грай!

Певна річ, перелічувати позитив легше, ніж аналізувати причини якихось негативних явищ, котрих довкола ще маємо досить. Та пам’ятаючи про матеріалізацію наших думок, не зайве навчитися радіти хорошому. Приміром, останнім часом, кажуть дарничани, разюче змінюється благоустрій їхнього району. Самих лише водограїв, які особливо тішать душу в літню спеку, відкрили вже дванадцять. До речі, один з них «Водограй закоханих» спроектували випускниці районної гімназії «Діалог» Оксана Коршунова та Ольга Литвиненко і подарували свій витвір землякам.

А як поліпшився настрій городян, коли після цьогорічного завершення реконструкції проспекту Бажана від Харківської площі до  однойменної станції метро на будинках встановили яскраву ілюмінацію. Нині вони звертаються до місцевої влади із пропозицією продовжити цей барвистий ряд  до Південного мосту. Чому ми, кажуть, не можемо пишатися вогнями свого міста, як це роблять, приміром, ньюйорківці.

На цьому проспекті вже діє довгоочікувана прихильниками екологічного транспорту перша у столиці велосипедна доріжка. Наступну будують на вулиці Здолбунівській, проектують ще три. У райдержадміністрації вже запланували до 2015 року створити в районі всю належну велосипедну інфраструктуру, зокрема перехоплюючі велопаркінги поблизу станцій метро, де можна буде з охороною залишити велосипед, а ввечері забрати і дістатися домівки.

Недавно на радість дітей та їхніх батьків у парку Воїнів-інтернаціоналістів відкрили перший у столиці сферичний кінотеатр. Любов до фізкультури і спорту  можна буде реалізувати на фізкультурно-оздоровчому комплексі та в дитячо-юнацькій спортивній школі, будівництво яких розпочнеться незабаром у мікрорайоні Осокорки.

КОМПЕТЕНТНО

Замість диктату бізнесу — захист інтересів громадян

Сергій ВІТКОВСЬКИЙ,
голова Дарницької райдержадміністрації міста Києва:

— Нові реалії вимагають нової якості життя. У країні, в якій ми жили раніше, переважали інтереси промисловості, передусім оборонного комплексу. Затим, уже в незалежній країні, диктувати свої правила суспільству намагався бізнес, який і був головним замовником таких професій, як менеджер, юрист, економіст.

Згодом до процесу комерціалізації країни приєдналися виші та ліцеї, які поставили на потік випуск спеціалістів саме гуманітарного профілю, максимально звузивши сферу інженерно-технічної освіти. Цей штучний перекіс міг загалом призвести до кадрового колапсу не лише в промисловості, а й у житловому і комунальному господарствах. Тому відкриття в Дарниці Інженерної гімназії — це не лише наша гордість, а й вагомий внесок у виконання державної програми з реформування сучасної освіти задля високотехнологічного розвитку суспільства. До речі, відкривав цей унікальний навчальний заклад Президент України Віктор Янукович, який назвав його прикладом освіти майбутнього.

До слова, ми швидко і системно перебудовуємо районну освіту під столичні стандарти — таке завдання поставив голова міськдержадміністрації Олександр Попов і всіляко сприяє його успішній реалізації. Крім уже згаданої Інженерної гімназії, за останні два роки у нас додалося два сучасних дитсадки, наступного року  відкриватимемо ще один дитсадок та гімназію.

Зважте, згаданим новобудовам немає аналогів за рівнем технічного устаткування. Юні новосели мають змогу щодня плавати в басейні, вивчати іноземні мови, вчитися музики, танців, опановувати комп’ютер. Певна річ, цими трьома-чотирма школами та  дитячими садками проблема загалом не розв’язується, та під ці стандарти ми поступово підтягнемо всі навчальні заклади району.

Утім, модернізація зачіпає не лише освіту, а й інші сфери діяльності місцевої влади. Протягом 2010—2012 років у Дарниці відкрито дев’ять амбулаторій сімейної медицини, 13 басейнів, бібліотеку, 12 фонтанів, облаштовано десятки скверів, спортивних та дитячих майданчиків, не кажучи вже про квітники. А проспект Бажана — головний шлях з міжнародного аеропорту «Бориспіль» до центру столиці реконструйовано вже за європейськими стандартами.

У найближчих планах — спорудження соціального житла для медиків, освітян, зведення нової поліклініки. Активно працюємо над упровадженням енергоощадних проектів у комунальних закладах.

Понад тридцять років живу в Дарниці, яка за цей час кардинально змінилася: з’явилися нові житлові масиви, автошляхи, супермаркети, розважальні центри. Та ці атрибути сучасного столичного мегаполіса лише форма, а зміст — це гідне життя наших громадян, передусім молодого покоління — майбутнього країни, якому влада зобов’язана створити всі умови для повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку.