У лютому зафіксовано зростання ВВП на 1% та рівня промислового виробництва на 7,6%. Ці дані Державної служби статистики Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ототожнив з проявами макроекономічної стабілізації в країні. Він запевнив, що ця стабілізація можлива в подальшому лише за умови продовження реформ, які беруть початок ще двома роками раніше. «Нам необхідна, передовсім, політична стабільність і відповідальність всіх політичних сил. Вони не мають орієнтуватися на рейтинги. Сподіваюся, в найкоротші терміни політичну кризу буде розв’язано. Я прийму будь-який зі шляхів», — резюмував глава уряду. 

Опісля він дав слово міністру фінансів Наталії Яресько, щоб вона розповіла про виконання урядом Державного бюджету за 2015 рік. Міністр говорила про збільшення доходів кошторису швидшими темпами, аніж це відбувалося позаторік. Саме це дало змогу виконати Держбюджет та зменшити його дефіцит до 2,3% ВВП. Наталія Яресько назвала фіскально виважену політику необхідною передумовою для відновлення економічного зростання країни. За приклад вона навела Ірландію, яка мала рекордний дефіцит бюджету 32% від ВВП. Ця країна зменшила показник спочатку до 5% ВВП, а потім вийшла взагалі на бездефіцитний бюджет. В Україні, за словами міністра, закладено підвалини для економічного зростання. «Дефіцит потрібно фінансувати. Ми маємо три джерела: борг, приватизація, емісійний друк коштів. Вони всі спричиняють тиск на валютний ринок. Тож без фіскальної стабілізації та фіскальної дисципліни годі говорити про стабілізацію економіки», — продовжила Наталія Яресько.

Скоротили борги на 16,5%

Коли йшлося про ключові показники й чинники виконання бюджету, вона заявила, що в дохідній частині його перевиконано на 2,7 мільярда гривень. Доходи бюджету зросли на 50% порівняно з 2014 роком. А найбільше надходжень забезпечили податок від доходів фізичних осіб, податок на додану вартість та на ввізне мито, інфляція й девальвація.

Щоправда останній чинник є невигідним для Кошторису, бо призводить до збільшення витрат на обслуговування державного боргу.

Перший етап фінансової децентралізації торік здійснено шляхом збільшення джерел фінансування доходів місцевих бюджетів на 40%. Загалом видатки Державного бюджету у 2015 році зросли на 34% — до 147 мільярдів гривень, а розрив між доходами та видатками скоротився до менш ніж 8%.

Окрім цього, на 50% зросли видатки на національну безпеку та оборону. Тут Наталія Яресько заявила: «Ми провели виважену політику видатків, пройшли рік без жодної затримки з виплат зарплат, прискорили підвищення соціальних стандартів, зробили крок до фінансування капітальних проектів — збільшили показник на 10,1 мільярда гривень. Однак через безвідповідальну фіскальну політику, нам довелося збільшити виплати на обслуговування боргу на 36,5 мільярда гривень — в 1,8 раза».

Важливу роль відіграла для економічного майбутнього країни реструктуризація зовнішніх зобов’язань — це позбавило Україну потреби здійснювати фінансові зобов’язання за попередні роки. До 2018 року ми не погашатимемо боргу та не виплачуватимемо кошти за його обслуговування.

Уряд також забезпечив фінансування всіх потреб держави. «Фіскальна консолідація готує під∂рунтя для відновлення економічного зростання, яке ми вже починаємо відчувати», — ці її слова міністри зустріли оплесками чи не вперше за історію проведень засідань уряду.

Арсеній Яценюк продовжив виступ Наталії Яресько словами: «Хтось вважає, що ми вже зробили брудну роботу. Це був єдино правильний рецепт для стабілізації фінансової ситуації в країні. Всі хвилювалися за власні політичні рейтинги. Складні макроекономічні конструкції не зрозумілі українцям... Нам треба було покривати дірку в бюджеті 10%, а зараз вона стала тільки 2,5%. Я повністю підтримую політику міністра фінансів як у фіскальній стабілізації, так і в податковій, бюджетній реформі».

Він додав, що валовий зовнішній борг країни (тобто всі борги, які ми маємо перед зовнішніми кредиторами) за рік скорочено на 23,5 мільярда доларів — на 16,5%.

Державний і гарантований державою борг вдалося скоротити на 7 мільярдів доларів. «Якщо набираються кредити, то борг росте. Якщо проводиться правильна політика, то він скорочується!» Він не оминув увагою проблему, яка виникла з обслуговування боргів, проте заявив, що уряд залучає кошти, які за вартістю кредитного ресурсу в кілька разів нижчі, аніж це було два роки тому. «Завдяки програмі з Міжнародним валютним фондом — це 1%. Завдяки широкій програмі списання боргових зобов’язань витрати Держбюджету вдалося зменшити на 65 мільярдів гривень».

Нагадав Прем’єр і про підвищення в 2015 році соціальних стандартів на 16%. Цього року вони зростуть на 12%. Перше підвищення заплановано в травні — на 6%. Відповідні документи для перерахунку вже готують профільні міністерства. «Мені хочеться більше підвищити соціальні стандарти, але ми можемо витрачати тільки те, що ми заробляємо. Що ефективніше працюватимуть державні компанії, то більше податків у нас буде», — пояснив Арсеній Яценюк, додавши, що підвищення заробітних плат і пенсій повністю скомпенсує 12% інфляції.

Принцип справедливості для бізнесу

Прем’єр розповів, що в грудні минулого року зростання цін становило 0,5%, а в січні нинішнього року відбулася навпаки дефляція — мінус 0,4%. Його висновок: «Наш цільовий показник утримання цінової стабільності рухається в правильній динаміці».

А потім глава уряду закликав присутніх готуватися до нового Державного бюджету на 2017 рік та проводити відповідну дискусію у Верховній Раді: «Щоб завтра було успішним, слід сьогодні ухвалювати рішення».

Важливо, аби бізнес нарешті вийшов з тіні. До підприємців Прем’єр звертався словами: «Вже невигідно економічно платити зарплати в конвертах. Потрібно забезпечити соціальну справедливість для людини у майбутньому, детінізувати українську економіку. Ми створюємо прозорі умови, а ви забезпечуєте їх виконання. Завдяки цьому зростатиме Фонд оплати праці. Зустрічайтеся разом з великим бізнесом, виділяйте частину ресурсу на розвиток підприємств, а частину — на підвищення рівня заробітних плат. Має діяти принцип справедливості».

Дві алеї — до 75-х роковин

Заступник міністра фінансів Роман Качур говорив про зміни в фінансуванні закладів професійно-технічної освіти. Аби продовжити їх реформування, 310 закладів передано до областей, 440 — містам обласного значення. В цьому році мають почати працювати міжрегіональні ради професійно-технічної освіти. «Важливо, аби кількість юридичних осіб зменшувалася, а кількість учнів — зростала. На рівні області видно індустрію, перспективи розвитку, які професії потрібні», — сказав Роман Качур.

Кабмін також затвердив план заходів із відзначення 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, що передбачає виділення майже 30 мільйонів гривень на побудову «Алеї праведників» та «Алеї мучеників» і схвалив Стратегію розвитку бібліотечної справи на період до 2025 — «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України».