Сьогодні однією з найбільш обговорюваних у суспільстві реформ є реформа трудового законодавства. 28 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстрований проєкт Закону «Про працю», ініційований Кабінетом Міністрів України. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що одним із головних принципів його розробки є стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць.

Також, за інформацією Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, лише 12,8 млн із 28,5 млн українців працездатного віку працюють легально, тобто мають гарантії захисту своїх трудових прав. За результатами впровадження Закону очікується створення 1 млн легальних робочих місць до 2024 року.

Мінекономіки акцентує увагу на 5 нормах, що зроблять трудове життя людей простішим, а саме: договори про нерегулярну роботу; гнучкість режиму роботи; віддалена робота; офіційна робота для тих, хто у декреті; фінансова подушка безпеки при звільненні. Зокрема, законопроєкт «Про працю» пропонує матеріальну компенсацію при звільненні – від одного до шести окладів (в залежності від терміну роботи працівника на підприємстві). Це дозволить скоротити середній час на пошук роботи: від чотирьох місяців (як зараз) до двох.

За словами очільника Мінекономіки, проєктом закону передбачена заборона маскування звільнень працівників «реорганізацією», а у разі настання звільнення працівник обов’язково отримає компенсацію.

Тим часом, у державній службі зайнятості стартував новий проєкт для успішного працевлаштування українців – Освітній портал державної служби зайнятості (http://skills.dcz.gov.ua/). За інформацією Державного центру зайнятості, новий сервіс допоможе безробітним розвивати особисті компетенції, затребувані на ринку праці; отримати актуальну інформацію щодо пошуку роботи та підбору персоналу;навчитися складати резюме сучасного формату; підготуватися до співбесіди з роботодавцем тощо.

Як зазначає керівник Державного центру зайнятості, сьогодні ринок вимагає не дипломів, а вмінь і навичок. І суспільство має забути про «модні» професії. Лише дохід і стабільність для родини – важливий критерій при виборі професії та роду занять.

Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, з початку 2019 року та станом на січень 2020 року на урядову «гарячу лінію» надійшло понад 2 тис. звернень з питань зайнятості населення, з яких майже 1700 надіслані на розгляд органам виконавчої влади, на решту надано довідкову та контактну інформацію.

Основне питання, з яким зверталися заявники – неможливість влаштуватися за кваліфікацією або попередньою посадою, однією з причин якої є вік громадян. Зокрема, вже 35-річні жінки стикаються з обмеженнями віку при прийомі на роботу, для жінок старше 45-ти – це вже норма. Так, наразі триває тенденція, коли при виборі, кого обрати на посаду, між молоддю та досвідченим працівником, але старшого віку, обирають перший варіант, у тому числі на керівні посади.

Так, на урядову «гарячу лінію» зателефонувала 58-річна жителька Бершадського району Вінницької області та повідомила, що на початку грудня 2019 року зверталася до Бершадської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості, щоб стати на облік, де їй було відмовлено. За її словами, причиною відмови є вік.

У Вінницькому обласному центрі зайнятості поінформували, що заявниця неодноразово перебувала на обліку як безробітна в Бершадській районній філії Вінницького обласного центру зайнятості. Виплату допомоги по безробіттю, призначену відповідно до законодавства, вона отримала у повному обсязі. Під час зустрічі з керівництвом районної філії їй надали роз’яснення, що зареєстрованим безробітним, які в дворічному періоді отримали допомогу по безробіттю в повному обсязі, допомога по безробіттю призначається на наступний дворічний період за умови їхньої повторної реєстрації після працевлаштування. Від пропозиції поновити статус безробітної заявниця відмовилася. Також їй було запропоновано працевлаштуватись підсобним робітником на ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський», на що вона погодилася і за направленням 18 грудня працевлаштувалася на підприємство.

Заявниця, яка офіційно зареєстрована у м. Кам’янське Дніпропетровської області та перебувала на обліку в центрі зайнятості міста, поскаржилася, що звернувшись до іншого центру у Криничанському районі Дніпропетровської області за місцем проживання, отримала відмову у постанові на облік. До того ж, їй повідомили, що вона може звернутися до центру зайнятості тільки за місцем реєстрації.

У відповіді Дніпропетровського центру зайнятості зазначається, що відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. №792 (далі – Порядок), облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб. Частиною першою статті 43 Закону України «Про зайнятість» визначено, що статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

За результатами відвідування заявницею відділу надання соціальних послуг у Криничанському районі, на підставі поданої заяви Кам’янським міським центром зайнятості прийнято рішення про поновлення їй статусу безробітної.

Жителька м. Сколе Львівської області звернулася на урядову «гарячу лінію» від імені свого чоловіка, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3). На початку листопада 2019 року він був звільнений з роботи (м. Славське) через скорочення штату. З її слів, працівники Сколівського районного центру зайнятості відмовили у реєстрації його як безробітного та запропонували шукати роботу самостійно. Жінка просила допомогти зареєструвати чоловіка в Сколівському районному центрі зайнятості як безробітного.

Сколівська районна філія Львівського обласного центру зайнятості, за результатами розгляду звернення, повідомила, що чоловік, відвідував філію тричі. Вперше він не дочекався вільного фахівця. Вдруге у нього не виявилося документа, необхідного для реєстрації як безробітного, а саме: документа про освіту. З огляду на вищезазначене у цей день його було зареєстровано як особу, котра шукає роботу. Під час наступного відвідування служби він подав усі необхідні для реєстрації як безробітного документи. На підставі поданих документів та через відсутність пропозицій прийнятної роботи у цей день йому було надано статус безробітного. Водночас, працівницю філії, котра неналежним чином надала соціальну послугу чоловіку заявниці, було притягнуто до матеріальної відповідальності.

ДОВІДКОВО:

За період з 15 по 22 січня 2020 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 37 292 звернення, з них телефоном – 32 522 , через інтернет – 4 770.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем: Урядова гаряча лінія 1545-1, Урядова гаряча лінія 1545-2, Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працює «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.
Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».